Дай мільярд. Чому українцям доведеться заплатити Суркісам за дивацтва Гонтарєвої

Великі вкладники, як правило, є афілійованими особами з банком і не можуть не знати про його проблеми та реальний фінансовий стан, а отже, діють на свій страх і ризик. У разі неплатоспроможності банку такі особи повинні частково взяти участь у його порятунок.17 травня 2017 р. Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення стягнути з банку суму коштів, вилучених у пов'язаних осіб та обміняні на акції в процесі націоналізації. А сума, між іншим, понад 1 млрд грн. І повертати ці кошти тепер доведеться за рахунок платників податків, адже докапіталізація "Привату" проводиться за "народний" рахунок...

В єдиному державному реєстрі судових рішень не вказано, про які фізичних осіб йде мова. Але, за даними ЗМІ, мова йде про колекції братів Суркісів.

Мільярд на кону

Ще на зорі націоналізації "Привату" в кінці 2016 р. серед найбільш небезпечних сценаріїв подальшого розвитку подій називали дерибан ресурсів банку за рішенням судів, а також "випадання в осад" його кредитного портфеля. У такому випадку Мінфін залишився біля розбитого корита, а саме з банком, у якого активи скоротилися як шагренева шкіра, зате зобов'язання погашати потрібно. Навіть ті, які нібито списали. А списали пасиви банку, отримані від пов'язаних осіб. До таких віднесли єврооблігації, випущені для обігу на світових фондових майданчиках, а також зобов'язання перед групою пов'язаних фізичних осіб і А-Банком.

Процедура обнулення зобов'язань була проведена у відповідності зі ст. 41.1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", положення якої говорять про те, що держава в особі уповноважених органів при націоналізації банку може прийняти рішення про обмін його зобов'язань перед пов'язаними особами на акції банку додаткової емісії.

По-науковому це називають процедурою bail in (примусова конвертація незабезпечених вимог кредиторів у капітал банку). Даний механізм був запозичений Україною з кращих світових практик. Зазначені заходи досить активно застосовувалися під час світової фінансової кризи 2008 р., а також на Кіпрі, де найбільший банк країни (Bank of Cyprus) конвертував в акції майже половину вкладів, які перевищували 100 тис. євро. Філософія даної моделі досить проста.

Великі вкладники, як правило, є афілійованими особами з банком і не можуть не знати про його проблеми та реальний фінансовий стан, а отже, діють на свій страх і ризик. У разі неплатоспроможності банку такі особи повинні частково взяти участь у його порятунок.

На Заході ця модель працює і досить успішно. В принципі проблеми "Привату" можна було теж ефективно вирішити без його націоналізації, за рахунок розподілу фінансового тягаря в пропорції 1/3: між державою, акціонерами та великими клієнтами. Але будь-яка, навіть сама прогресивна модель, проходячи через лінзу нашого "вибіркового застосування", спотворюється настільки, що цією лінзою тільки випалювати по дереву...

В руках умільців з НБУ bail in з тонкого, але ефективного механізму перетворився на виріб ЛМ — лом металевий. З очікуваними наслідками.

Почувши про таких сумах, кожен з нас вправі був гнівно воскрикнуть: "Bail in на обидва ваші будинки..." Ну чому, після того як Мюнхгаузен вистрілив в оленя вишневою кісточкою, гілляста вишневе дерево виросло на голові простого українця. Зазвичай в таких випадках всі шишки летять транзитом на суддів. Часто справедливо. Але не в цей раз.

Хто винен

Рішення про конвертацію зобов'язань Приватбанку перед пов'язаними фізичними особами приймалося уповноваженою особою ФГВФО на підставі визнання банку неплатоспроможним. Державі він передавався вже чистим від "зайвих" зобов'язань, як після хрещенської купелі. Рішення про визнання тих чи інших фізичних осіб пов'язаними з банком приймалося на підставі даних НБУ. Адже саме банківський нагляд відповідальний за їх виявлення і контроль. Рішення було оформлене протоколом спеціальної комісії 13 грудня 2016 р.

Як випливає з матеріалів судового розслідування, конструкція пов'язаних осіб була побудована Нацбанком за такими ознаками:
• особа, яка має істотну частку в родинних або афілійованих структурах банку;
• особа, через яку проводяться операції в інтересах пов'язаних осіб (наприклад, кредитування, коли гроші через ланцюжок фірм надходять на рахунки бенефіціара);
• асоційовані особи (родичі).

Як правило, такі конструкції виявляються НБУ в ході інспекційних перевірок, причому уповноважені особи банку, так само як і пов'язані з ним структури, зобов'язані надавати документи, що розкривають структуру власності банку аж до п'ятого коліна".

На кожне пов'язана особа повинно бути оформлено спеціальне справу з усіма необхідними підтверджуючими документами. Для цього є ціле управління моніторингу пов'язаних з банками осіб, працівники якого отримують чималу зарплату.

І не варто думати, що банк міг що-небудь не надати: якщо хочеш отримувати рефінансування НБУ, то занесеш та аналіз крові, а також інших субстанцій...

Само собою зрозуміло, що такі докази повинні збиратися до, а не після прийняття рішення щодо виведення банку з ринку.

Але в даному випадку фізичні особи надали суду пакет документів, який підтверджує якраз протилежне. А саме те, що вони не є пов'язаними з банком особами. Зокрема, "зв'язаність" одного з фізичних осіб доводилась регулятором через ланцюжок таких структур, як телерадіокомпанія "Студія 1+1", "Гравіс-Кіно", телекомпанія "ТЕТ". В кінці цього ланцюга стояла фірма-нерезидент Bolvik Ventures Ltd. Зазначена фізична особа нібито контролював цю компанію. Але аргументи банківського нагляду були "відкинуті" простими листами Bolvik Ventures Ltd від 1 і 6 лютого 2017 р., в яких зазначалося, що дана фізична особа не здійснює участі в компанії-нерезидента, а сам Bolvik безпосередньо управляється якимсь Menelaos Sazos...
Також впала і кредитна схема контролю, коли зв'язаність клієнта банку доводилась кредитами, які видавалися банком нібито в його інтересах через ланцюжок фірм. Мова йде про кредитування Запорізького феросплавного заводу і Нікопольського заводу феросплавів. Суд визнав докази причетності фізичної особи до вказаних нерезидентам недостатніми.

З особливим акцентом

Схожа ситуація складися і з засобами Акцент-Банку, які спочатку були обнулені через зв'язаності, а тепер за рішенням суду повинні бути повернені Приватбанком у розмірі 364 млн грн. Очевидно, що зв'язок між цими банками потрібно було доводити через визнання загальної банківської групи, а не на підставі наявності прямих кореспондентських відносин і схожих інформаційних продуктів.

Що стосується пов'язаних фізичних осіб. Здавалося б, проста справа: подайте в суд матеріали інспекційної перевірки банку з переліком пов'язаних осіб або матеріали комісії, яка визначала пов'язаних з Приватбанком осіб на засіданні 13 грудня 2016 р., і отримаєте необхідне судове рішення в інтересах держави. Навіть самий "гуманний суд в світі" не зміг би спростувати прямі докази.

Замість цього, як зазначив суд у своєму рішенні, Нацбанк надав роздруківки з веб-сайтів юридичних осіб та інші докази, отримані вже після рішення про проведення процедури bail in...

Принагідно зауважимо, що це повернувся тільки перший бумеранг юридичних ляпів, запущених у процесі націоналізації "Привату". На підході рішення Лондонського суду щодо єврооблігацій банку. Можливо, колишні акціонери захочуть взагалі заперечити факт націоналізації. Юридичні зачіпки для цього є. Та що там зачіпки — справжні абордажні гаки.

Якщо судове рішення буде залишене в силі судами вищої інстанції, Приватбанку доведеться повернути скривдженим "фізикам" понад 1 млрд грн. Канал наповнення ліквідності з боку Мінфіну працює безперебійно.

Ну а НБУ і ФГВФО доведеться зметикувати на двох і компенсувати "групі фізичних осіб" 12942,42 грн судових витрат, а також 4302,42 грн судового збору. За рахунок бюджетних асигнувань, природно. Порівняно з мільярдом це сущі копійки, згадка про яких образливо для "колективу".