Твір на 10 сторінок. Навіщо уряд Шмигаля написало порожню програму
Кабінет міністрів затвердив програму діяльності. За словами прем'єра Дениса Шмигаля, найближчим часом вона буде подана на розгляд у Верховну Раду.
Навіщо це уряду - звичайно, цікаве питання. Попереднього, наприклад, абсолютно не допомогла записана в Конституції гарантія про те, що протягом року після схвалення програми діяльності парламент не може розглядати питання про відповідальність Кабміну. Президент Володимир Зеленський просто-напросто примусив прем'єра Олексія Гончарука подати у відставку, не чекаючи закінчення річного імунітету.
У Шмигаля немає ніякої гарантії, що з ним Зеленський не надійде, як з Гончаруком. Тому схвалена парламентом програма має охоронний сенс для уряду лише в тому випадку, якщо Шмигаль має намір не стати черговим хлопчиком для биття. Але якщо прем'єр налаштований на такий розвиток подій, то він повинен готуватися і до того, що пропрезидентська партія "Слуга народу" не дасть програмі Кабміну 226 голосів підтримки. А значить, кілька десятків голосів доведеться шукати в інших парламентських фракцій і груп, хоча вони ніякої участі у формуванні уряду не брали.
Можливо, саме в цьому криється розгадка тих дивацтв, які кидаються в очі при першому ж погляді на програму уряду Шмигаля. У цьому документі, на відміну від програми уряду Гончарука, взагалі немає ніяких цифрових показників. Як немає і ніяких дедлайнів виконання зобов'язань.
Гончарук, нагадаємо, своїми цифрами сам себе підвів. Задекларовані в програмі обіцянки протягом п'яти років підняти ВВП на 40%, створити 1 млн нових робочих місць, залучити $50 млрд прямих іноземних інвестицій і т. п. не були підкріплені жодними конкретними кроками. І в результаті замість стрімкого зростання економіки де-факто вийшло падіння.
Схоже, Шмигаль постарався уникнути конкретики саме заради того, щоб потім його можна було спіймати на обмані й обвинуватити в невиконанні зобов'язань. Звідси і різниця в обсязі документа: у Гончарука програма займає 118 сторінок, а у Шмигаля - тільки 10.
Фактично це не програма дій, а список пріоритетів. Точніше, два списки: спочатку даються короткострокові пріоритети у зв'язку з пандемією COVID-19, а потім довгострокові. Причому обидва списки складені так, щоб ні у кого не викликати відторгнення - і в особливості у потенційних союзників уряду в парламенті.
В якості прикладу розберемо економічні заходи, які на загальному тлі виглядають більш змістовними і системно проробленими. У числі короткострокових названі перегляд держбюджету-2020 для посилення соцзахисту і підтримки економіки; надання кредитної підтримки малому і середньому бізнесу, який зазнав втрати в результаті карантину; підтримка вітчизняного промислового виробника, зокрема, шляхом держзамовлення і держзакупівель; застосування фіскальних та інших інструментів для зменшення навантаження на бізнес в умовах форс-мажору.
Для стимулювання економіки в період після пандемії уряд пропонує низку кроків, здатних дати відчутний позитивний ефект. У їх числі, зокрема, захист українського виробника від субсидованого та демпінгового імпорту через механізми СОТ; держпідтримка українського експортера, введення експортного кредитування та реалізація "промислового безвиза". А для забезпечення продовольчої безпеки планується держпідтримка українського фермерства, залучення інвестицій в аграрний сектор, сприяння експорту сільгосппродукції та реалізація закону "Про введення в обіг земель сільськогосподарського призначення".
Навіть якщо погодитися з тим, що всі ці заходи корисні і необхідні, виникають великі сумніви в тому, що вони будуть здійснені. У тому вигляді, як вони записані, це не більше ніж благі побажання. Не вказані жодні цифрові індикатори, за якими можна було б судити про відсотках виконання планів. Не вказані терміни початку тих чи інших етапів, як немає і термінів досягнення бажаних результатів. Обсягів бюджетного фінансування за конкретними напрямками теж немає, хоча їх можна було б вказати хоча б на 2020 р. А без усього цього записані в програмі пункти - це лише нікого ні до чого не зобов'язуватимуть слова. Які можуть бути забуті відразу після схвалення програми Верховною Радою.
Те ж саме можна сказати і про всіх інших розділах програми, де конкретики ще менше. Наприклад, у розділі про обороноздатності обіцяно "відновлення територіальної цілісності держави". Чи насправді Шмигаль обіцяє відновити український контроль над аннексированным Кримом і окупованим Донбасом? Або просто "ми будемо працювати в цьому напрямку"? Тоді назвіть хоч якесь конкретне дію уряду, адже це все-таки програма діяльності, а не програма мрій.
Але ні, в програмі відсутнє навіть таке, здавалося б, обов'язкове обіцянку, як підвищення виплат військовослужбовцям на лінії фронту. А це наводить на підозру (яке, швидше за все, здійсниться), що в бюджеті не знайдеться на це грошей, тому що у Зеленського інші пріоритети. Та й взагалі доводиться підозрювати, що Зеленський збирається економити на армії під приводом пандемії, а Шмигаль тут не сміє заперечити.
Також при уважному погляді подив викликає відсутність в програмі діяльності Кабміну деяких знакових слів. Наприклад, у попередні роки гриміла, але зараз зовсім не згадується децентралізація - зокрема, бюджетна. Судячи з усього, справа тут не в забудькуватості, а в бажанні Банковій централізувати і контролювати фінансові потоки. А Шмигаль, подібно Гончаруку, до цього бажання не міг не прислухатися.
