Що зможе новий Генпрокурор Луценка
Претензії суспільства, адресовані вітчизняної прокурорської братії, зводяться до двох основних пунктів: провал боротьби з корупцією і безкарність представників режиму Януковича. Саме тому за два роки в Україні змінилися вже три генпрокурора, а віз і нині там. Але, якщо бездіяльність Олега Махніцького, Віталія Яреми і Віктора Шокіна пояснювалася відсутністю у цих кадрів необхідної мотивації, то їх майбутній наступник може виявитися заручником нових правил функціонування системи. Відповідні законодавчі зміни набули чинності місяць тому і представники старої прокурорської гвардії вже встигли збудувати захисні редути, подолати які майбутнього глави ГПУ буде непросто.
Не так давно чітке визначення оновленої прокурорській системі дав сам головний претендент на пост глави ГПУ Юрій Луценко: "В Україні створюється самоврядування дияволів, які повинні набрати ангелів. Бути декоративним прокурором при всевладність нинішнього "генерального могильника", який не допустить жодних кадрових змін, - хтось із вас піде? Я - ні". З тих пір думку лідера фракції БПП "Солідарність" щодо прокурорської кар'єри змінилося, а описані їм умови роботи прокурорської машини - немає. Мова йде про набрали чинності з 15 квітня зміни в закон "Про прокуратуру". Головне з них - початок функціонування прокурорського самоврядування, на чолі якого стали два нових органу - Рада прокурорів та Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія (КДК).
Щоб отримати повне уявлення про те, як робота цих двох утворень вплине на українську прокуратуру, досить простежити історію "кадрового очищення" вітчизняного суддівського корпусу, номінально стартувала ще в 2014 році. Нагадаємо, що цим процесом третьої гілки влади займаються схожі по функціональності органи - Вища рада юстиції (ВРЮ) та Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). У підсумку, за даними Департаменту з питань люстрації Мін'юсту, за два роки не був звільнений відповідно до закону "Про очищення влади" ні один служитель Феміди. Наприклад, продовжує спокійно працювати суддею Вищого господарського суду один з близьких соратників Віктора Януковича - Віктор Татьков.
Принцип формування та повноваження Ради прокурорів і КДК дуже схожі до того, як працюють ВРЮ і ВККС. Так, Рада прокурорів складається з 13 членів (11 обираються Всеукраїнською конференцією прокурорів, 2 - з'їздом юридичних вузів) і у сфері його повноважень внесення на розгляд Генпрокурора кандидатур для призначення і звільнення прокурорів на адміністративні посади, у тому числі обласних прокурорів або заступників глави ГПУ. Останній може відхилити кадровий вибір Ради і пропонувати свої кандидатури, але їх, у свою чергу, можуть відхилити члени Ради. Як знаходити вихід з таких конфліктних ситуацій - закон не прописує.
КДК, в свою чергу, займатиметься підбором претендентів на посаду прокурора, вести дисциплінарні провадження щодо прокурорів і за їх результатами приймати рішення про стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування винного на посаді прокурора. Таким чином, КДК і Рада прокурорів фактично перебирають на себе основну частину повноважень, пов'язаних із здійсненням кадрової політики в системі прокуратури. При цьому основний етап формування Ради прокурорів вже відбувся - на конференції, що відбулася 27-28 квітня, і майбутній глава ГПУ не мав до цього процесу жодного стосунку. І як-небудь вплинути на прокурорське самоврядування він вже не зможе. Адже запущена в минулому році процедура очищення органів прокуратури повністю провалилася: лише 22% зовнішніх кандидатів пройшли тестування, а після співбесід їх залишилося лише 3%, але вони не отримали обіцяних посад в органах прокуратури. Таким чином, 11 членів Ради прокурорів обирали на квітневій конференції виключно представники старої гвардії, явно не зацікавлені в тому, щоб щось змінювати.
Але, реалізація цих двох пунктів може призвести до затяжної судової тяганини, тим більше, що у вітчизняних судах достатньо кадрів, зацікавлених у консервації прокурорської системи.
Крім того, слід нагадати, що новий закон "Про прокуратуру" суттєво обмежив можливості прокуратури в цілому, тому вплив майбутнього глави ГПУ спочатку буде менше, ніж у його попередників. Зокрема, це стосується скасування функції загального нагляду. Також прокурорів позбавили можливості організовувати перевірки бізнесу і брати участь у правовідносинах, пов'язаних з виборчим процесом, діяльністю ЗМІ, політичних партій і громадських організацій. Крім того, звузилися повноваження Генпрокурора та сфері боротьби з корупцією. Адже тепер за цей напрямок відповідає спеціалізована прокуратура. І хоча її керівник підпорядковується безпосередньо голові ГПУ, погоджувати структуру і штат цього підрозділу йому доведеться з директором Національного антикорупційного бюро.
