Що зміниться для Донбасу та Криму. 10 головних тез закону про деокупації
Закон "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях" ще не направлений на підпис президенту. Але можна не сумніватися, що незабаром він буде підписаний і набуде чинності.
Ми виділили найважливіші зміни, які обіцяє новий закон. При цьому врахували всі поправки, які були внесені при доопрацюванні та прийнятті законопроекту у другому читанні та в цілому.
Правовий статус Росії: агресор і окупант
У преамбулі закону констатується, що "застосування Російською Федерацією збройної сили проти України становить злочин збройної агресії", "одним з наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України стала тимчасова окупація частини території України", "збройна агресія Російської Федерації почалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності".
Таким чином, згідно з прийнятим законом, Росія є не тільки агресором і окупантом, але і державою-терористом. Це може здатися лише термінологічними вишукуваннями, але, як підкреслює перший віце-спікер Ірина Геращенко, "це та термінологія, яка звучить у всіх резолюціях, в тому числі і ПАРЄ. Це також наближає українське законодавство до міжнародного. І дозволить нашим дипломатам більш ефективно діяти в міжнародних судах".
В той же час прийняття цього закону жодним чином не випливає, що Україна визнала окупацію. У преамбулі закону зазначено, що Верховна Рада приймає цей закон, "не визнаючи тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України" та "підтверджуючи невід'ємне суверенне право України на відновлення та збереження її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаної державного кордону, включаючи територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя".
Також і в ст. 2 закону вказується, що тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав".
Правовий статус ДНР і ЛНР: окупаційні адміністрації РФ
У преамбулі закону констатується, що РФ здійснює тимчасову окупацію частини території України з допомогою збройних формувань РФ, "а також з допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, і підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України".
Таким чином, ДНР і ЛНР визначаються цим законом як складові окупаційної адміністрації РФ. Секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони Іван Винник підкреслює, що необхідно припинити вживати терміни "так звані ДНР і ЛНР", а говорити просто — окупаційні адміністрації РФ.
Що ж стосується збройних формувань РФ, то вони, як зазначається в преамбулі закону, що складаються "з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціалізованих формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їх радників, інструкторів та незаконних іррегулярних збройних формувань, збройних банд, груп найманців, створених, підлеглих, керованих і фінансуються Російською Федерацією".
Таким чином, немає ніяких "ополченців" і "військ сепаратистів". На фронті нам протистоять озброєні формування РФ — і на цьому крапка.
У ст. 2 закону вказується, що "особи, які беруть участь у збройній агресії Російської Федерації або залучені до участі в окупаційній адміністрації Російської Федерації, несуть кримінальну відповідальність за діяння, які порушують законодавство України та норми міжнародного гуманітарного права". Тобто всі окупанти і колаборанти — кримінальні злочинці.
Окупаційні документи, визнані в Україні: про народження або смерть
У ст. 2 закону зазначається, що діяльність збройних формувань РФ і окупаційної адміністрації Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного гуманітарного права, є незаконною і що "будь виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним та не створює жодних правових наслідків".
Єдиний виняток зроблено в цій статті для документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини, і то тільки в тому випадку, коли ці документи додаються до заяви про державну реєстрацію народження або смерті особи. Тобто українські реєструючі органи можуть видавати свідоцтва про народження або смерть на підставі окупаційних документів. Але українські суди ще не вправі приймати до уваги будь-які окупаційні документи, в тому числі і про народження або смерті.
Продаж нерухомості: власником залишається той, хто купував за українськими законами
У ст. 2 закону вказується, що за фізичними і юридичними особами "зберігається право власності, інші речові права на майно, в тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що перебуває на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях, якщо таке майно придбано у відповідності з законами України".
Аналогічно за державою Україна, територіальними громадами, органами держвлади і місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігаються всі права на їх майно на окупованих територіях Донеччини та Луганщини.
Для окупованого Криму точно такі ж норми встановлені ще у квітні 2014 р. Законом "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Відшкодування збитків: всі претензії — до Росії
У ст. 6 закону зазначається, що "Україна не несе відповідальності за незаконні дії Російської Федерації або її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях в Донецькій, Луганській областях або за прийняті ними незаконні рішення". А в ст. 7 вказується, що РФ як держава-окупант у відповідності з міжнародними конвенціями "несе відповідальність за порушення захисту прав цивільного населення".
Згідно ст. 13 закону Цивільний процесуальний кодекс додано норму про те, що позови до РФ про захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (у тому числі про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження у зв'язку з військовою агресією і окупацією території України можуть пред'являтися за місцем проживання чи перебування позивача. Крім того, в Закон "Про судовий збір" додано норму про те, що такі позови звільняються від судового збору.
Раніше вже були випадки, коли жителі прифронтової зони, чиї будинки постраждали від російських обстрілів, зверталися до українських судів з позовами до України про відшкодування шкоди суди ці позови задовольняли. Тепер будь-які позовні вимоги про відшкодування збитку від обстрілу або бойових дій мають висуватися лише до РФ, а не до України. Як пояснюють юристи знають, функція українського суду — встановити факт і суму збитку, а потім це рішення (яке Росія, звичайно, відмовиться визнавати і виконувати) можна включити в пакет документів при подачі позову до РФ в ЄСПЛ.
Що замість АТО: відбиття агресії РФ
Стаття 13 закону додала в Закон "Про боротьбу з тероризмом" норму про те, що "антитерористична операція може здійснюватися паралельно і одночасно з відображенням збройної агресії". Тому Верховному Головнокомандувачу Петру Порошенку необов'язково писати в одному наказі: "Припиняємо АТО, починаємо відбиття збройної агресії". Це можуть бути два різних документа.
Згідно ст. 8 закону "початок і завершення заходів по забезпеченню національної безпеки і оборони, відображення і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях визначаються окремими рішеннями Верховного Головнокомандувача Збройних сил України".
Як бачимо, повна назва цих заходів дуже довге, але в законі вживається і скорочена назва — "відбиття збройної агресії".
Хто керує: Генштаб ЗСУ і командувач об'єднаних сил
У ст. 8 закону говориться, що для забезпечення національної безпеки і оборони, відображення і стримування збройної агресії РФ в Донецькій і Луганській областях Генеральним штабом ЗСУ за погодженням з відповідними керівниками залучаються та використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, техніка і т. д.) ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спецпризначення, МВС, Нацполиции, працівники установ охорони здоров'я, військової прокуратури та ДСНС.
Згідно ст. 10 закону стратегічне керівництво силами та засобами ЗСУ, інших військових формувань, МВС, Нацполиции, ДСНС, які залучаються до відбиття збройної агресії РФ в Донецькій і Луганській областях, здійснює Генштаб ЗСУ, а оперативне керівництво — командувач об'єднаних сил, який призначається Верховним Головнокомандувачем за поданням начальника Генштабу ЗСУ і реалізує свої повноваження через об'єднаний оперативний штаб ЗСУ.
Таким чином, штаб АТО перетвориться в об'єднаний оперативний штаб ЗСУ. А командувачем збройних сил, мабуть, стане командувач Десантно-штурмовими військами ЗСУ генерал-лейтенант Михайло Забродський, який з 9 листопада 2017 р. командує силами АТО.
Стаття 11 закону визначає, що в разі розширення збройної агресії РФ за межі Криму, Донецької та Луганської областей при відображенні і стримуванні її в будь-який час на будь-якій частині території України залучаються та використовуються сили і засоби, передбачені у ст. 8 цього закону, в порядку, встановленому ст. 10 цього закону (то еть під стратегічним керівництвом Генштабу ЗСУ та оперативним керівництвом командувача об'єднаних сил).
Права силовиків об'єднаних сил: майже необмежені
Згідно ст. 12 закону законні вимоги посадових осіб, залучених до відбиття агресії РФ в Донецькій і Луганській областях, є обов'язковими для громадян і посадових осіб.
При цьому в зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів та особи, залучені до відбиття агресії РФ, отримують дуже широкі, майже необмежені права. Зокрема, вони можуть в разі крайньої необхідності застосовувати зброю та спецзасоби до особи, яка вчинила або вчиняє правопорушення чи інші дії, що перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до відбиття агресії РФ, або дії, пов'язані з несанкціонованою спробою проникнення в район відбиття агресії РФ. Також вони можуть затримувати і доставляти порушників до органів Нацполиции.
Крім того, вони мають право перевіряти у громадян і посадових осіб документи (а в разі відсутності таких затримувати їх для встановлення особи), здійснювати особистий огляд громадян, огляд їх речей і транспортних засобів, входити (проникати) в жилі та інші приміщення, на земельні ділянки, які належать громадянам, на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, перевіряти транспортні засоби.
А ще вони можуть використовувати у службових цілях засоби зв'язку і транспортні засоби, що належать громадянам (за їх згодою), підприємствам, установам і організаціям (тут вже згоду необов'язково), крім транспортних засобів представництв іноземних держав та міжнародних організацій.
Підкреслимо, що ці широкі права даються силовикам тільки в зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій. Згідно ст. 8 закону межі цих зон визначаються начальником Генштабу ЗСУ за поданням командувача об'єднаних сил.
Переміщення вантажів: блокада поки зберігається
Згідно ст. 12 закону "порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території в Донецькій і Луганській областях та виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій визначається Кабінетом Міністрів України". Іван Винник запевняє, що тут не мається на увазі торгівля з окупантами, за його словами, "тут немає ніякої комерційної складової".
Як відомо, 15 березня було прийнято і введено в дію президентським указом рішення РНБО про припинення переміщення вантажів через лінію дотику. У ст. 13 закону записано, що до моменту прийняття Кабміном будь-яких рішень щодо застосування норм цього закону діють обмеження, введені в дію рішеннями президента. Таким чином, поки не з'явиться затверджений Кабміном порядок, буде діяти рішення РНБО.
Зараз передчасно гадати, які товари Кабмін дозволить перевозити через лінію фронту (і дозволить взагалі). Очевидно, що будь-яке послаблення блокади переміщення вантажів може бути зроблено українською стороною тільки у відповідь на суттєві поступки з боку Путіна. А вони поки що малоймовірні.
Що зміниться для Криму: скасовано СЕЗ "Крим"
У ст. 13 закону визнано таким, що втратив силу закон "Про створення вільної економічної зони "Крим" і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України". Цей закон, прийнятий у серпні 2014 р., дозволяв українським олігархам зберігати в Криму свої заводи і торгово-роздрібні мережі, безмитно ввозити товари в Крим, продавати їх там, а платити податки в російський бюджет. Урядову постанову про заборону ввезення товарів в Крим, почало діяти з 17 січня 2016 р., фактично призупинило роботу СЕЗ "Крим". Тим не менш Меджліс кримськотатарського народу і Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб наполягали на необхідності скасування закону про СЕЗ "Крим", і ось тепер це побажання виконано.
