Що робити? Коли "Народний фронт" позбавиться від Яценюка
"Ділова столиця" продовжує цикл матеріалів "Вибори-2019 і олігархи", у яких розповідає про основні "центри сили", які можуть надати визначальний вплив на хід президентської кампанії-2019. Читайте також Всеїдний Пінчук. Зять Кучми продовжує триматися хваленої багатовекторності
Соціологи не залишають партії Арсенія Яценюка в нинішньому її вигляді шансів на проходження в парламент ні зараз, ні в 2019 р. Таким чином, для "Народного фронту" вибір зводиться до двох варіантів: прагнути вижити єдиною командою, для чого потрібен ребрендинг з серйозною очищенням від одіозних фігур, або рятуватися поодинці і окремими групами шляхом приєднання до більш рейтинговим политпроектам, насамперед до Блоку Петра Порошенка. Обидва варіанти чреваті значними кадровими втратами, зате ключові гравці отримають можливість зберегти свою політичну вагу.
Яценюк за час, що минув після відставки з посади прем'єр-міністра, не зміг повернути собі любов виборців. Значний негатив в суспільній свідомості приклеївся і до іншим видатним діячам НФ. Вони продовжують апелювати до того, що це, мовляв, доля всіх реформаторів, до того ж за ним цілеспрямовано працюють опоненти, яких у Яценюка підозрюють у співпраці з Кремлем. Однак за подібними виправданнями ховається небажання визнавати свої помилки і що-небудь робити для порятунку "Народного фронту". Так, фракція у ВРУ зберегла цілісність, але "золоту акцію" в коаліції Яценюк має рівно до початку нових парламентських виборів. Втім, остаточний розпад може початися набагато раніше. Не секрет, що в НФ є групи, які орієнтуються на окремих впливових персонажів - Миколу Мартиненка, Олександра Турчинова, Андрія Парубія, Арсена Авакова, Ан - дрея Іванчука. І всі вони шукають варіанти виживання після 2019 р.
Що може їм запропонувати Яценюк? Варіант ребрендингу Арсеній Петрович вже використовував не раз. Так колись народився його "Фронт змін" - з Народної трудової партії. Тоді подейкували, що ФЗ своєю появою зобов'язаний спонсорської допомоги Іванчука - старого друга Яценюка. Скоро виповниться чотири роки, як ця партія самоліквідувалася після злиття з "Батьківщиною". Друге життя "фронт" отримав у вересні 2014-го, коли Яценюк і Турчинов прийняли рішення йти на парламентські вибори окремо від Тимошенко. Можливий ефективний ребрендинг тепер? Тут все залежить від кількох моментів. Перший - у партії має з'явитися нове обличчя. Умовно кажучи, замість Яценюка оновлену партію можуть очолити Парубій або Турчинов, мають не настільки низькі особисті рейтинги, ніж нинішній лідер. Або хтось ще, тут вже право вибору батьками-засновниками. Але яка ймовірність того, що Яценюк захоче тихо відійти в сторону? Дуже невелика.
Арсеній Петрович, як це бачиться сьогодні, у велику політику не награвся і на пенсію не збирається. Скоріше українці мають шанси побачити його висунення на президентських виборах (або публічні обіцянки зробити це). Не заради перемоги, природно, а для торгів з Банкової. Хоч би мало відсотків ні Яценюк набрав у першому турі, вони будуть відмінусовані від результату Петра Порошенка.
Другий момент - Яценюку необхідно зацікавити членів команди залишатися з ним в "Народному фронті" або оновленої партії. Однією з головних причин плачевного стану справ у партії екс-прем'єра є абсолютно незрозуміла - як для серйозного політпроекту - позиція щодо неучасті у місцевих виборах 2015 р., небажання вкладати гроші у власні ЗМІ та регіональні партійні осередки. Простіше кажучи, ребрендинг буде безглуздою витівкою, якщо оточення Яценюка не побачить перспектив. Ані, ні ресурсних. Наприклад, чому б НФ не заявити про їх кандидата у мерських виборах у Києві або інших великих містах? І готувати таких кандидатів, використовуючи їх в якості партійного локомотива...
Третій момент: пересидіти в окопі з надією, що негатив розсмокчеться сама по собі, - хибний шлях. Якщо Арсеній Петрович найближчим часом не повернеться у владу на відповідальну посаду, будь-які новації в партії результату не принесуть. У нас були історії щасливого повернення в політику: наприклад, "вічно молодий і перспективний" Сергій Тігіпко, але він отримував шанси завдяки тому, що йшов у владу. Навіть на непопулярні посади, де мав доступ до ЗМІ і можливість себе показати.
Звідси четвертий момент: хто буде спонсорувати НФ або партію, яка може виникнути на його платформі. Адже два з половиною роки пролетять швидко, і партійна карета перетвориться на гарбуз. Хорошими ресурсами володіє Іванчук, в парламенті нинішнього скликання обіймає посаду голови комітету з питань економічної політики. Однак, за інформацією "ДС", на сьогодні Андрій Володимирович не виявляє особливого інтересу до фінансових вливань в партію. Його цілком влаштовує наявний стан речей, при якому важелі, що збереглися у Яценюка і після відставки, дозволяють мати вплив на багато процесів. Є ще небідні Віктор Котвицький (соратник Авакова) та Сергій Пашинський, який має вплив на Житомирщині. Фігурант розслідувань НАБУ Микола Мартиненко навряд чи захоче вкладати в партію, не має чітких перспектив. А для того, щоб мобілізувати нових спонсорів, Яценюк повинен мати чітку стратегію на період після 2019 р., але її немає.
Що ж стосується спасіння по-поодинці або групами, то парадокс в тому, що цей варіант з наближенням виборів буде одночасно втрачати привабливість і при цьому стає все більш імовірним. Поки чисто умоглядна перспектива приєднання до БПД на правах молодших братів має величезну кількість підводних каменів. У президентської партії з рейтингом також не дуже, а це означає, що вага прохідного місця значно зростає. Напевно буде багато взаємних вимог і претензій як до якості кандидатів, так і до вкладу в загальний результат. Сьогодні НФ як прогнозованого партнера дуже важливий і цікавий для Банкової. Але час невблаганно, і в 2018-му політична інфляція знецінить партнерство, а на початку 2019-го може зробити його зовсім не обов'язковим. Кілька місяців навіть з повністю паралізованим парламентом, не здатним прийняти жодного рішення, пережити можна. Тобто, якщо представники НФ не хочуть перетворитися на політичний баласт, активні переговори потрібно починати вже в цьому році.
Чому "Нацкорпус" - не запасний аеродром Авакова
Існує думка, що партія Андрія Білецького контролюється главою МВС і що в разі серйозних проблем для останнього його люди можуть осісти в списках "Нацкорпуса". Але не все так однозначно. З одного боку, нещодавні події у Львові, де поліцейські могли оперативно укласти обличчям у підлогу молодиків, які захопили приміщення облради, але не зробили цього, можна вважати підтвердженням версії про зв'язки радикальних націоналістів з МВС. З іншого - в "Нацкорпусе" запевняють: ні фінансово, ні політично Аваков їм не допомагає, свої акції вони проводять завдяки мобілізації активістів. У кулуарах стверджують: гроші в цей проект течуть з різних джерел, а тому Білецький не залежить від якогось одного центру впливу.
Піде лідер "Нацкорпуса" на президентські вибори? Скоріше так, ніж ні. Його участь в гонці вигідно багатьом, в тому числі влади. По-перше, Білецький буде відбирати голоси у двох популістів - Олега Ляшка та Олега Тягнибока. Про те, що головний "радикал" буде користуватися неформальній підтримкою, щоб відбирати голоси у Тимошенко, говорять багато. Однак навряд чи його хочуть бачити у другому турі президентських виборів. Для відкушування електорату у Ляшка Білецький, здатний під вибори організувати кілька гучних перформансів, які сподобаються радикально налаштованим виборцям, може виявитися дуже до речі. По-друге, на правому фланзі у нас досить тісно, і владі було б вигідно, щоб цю частину політикуму представляли люди, на яких вона зможе впливати. Тому у перспективі парламентських виборів цілком життєздатним виглядає проект походу за мандатами "Нацкорпуса" спільно зі "Свободою" і "Правим сектором". Таким чином, Банкова, давши їм шанс потрапити в Раду, зможе отримати хоч і складного, але все ж союзника.
Читайте також:
