Чому масові звільнення чиновників не врятують уряд
Міністр соціальної політики Павло Розенко заявив про звільнення усього керівництва Державної служби зайнятості – від центрального апарату до обласних відділень. Рішення красиве і неодмінно знайде підтримку в масах. Але це єдине, на що може розраховувати глава Мінсоцполітики, поки в Україні не пройде повноцінна реформа державної служби та виконавчої влади загалом. Адже, чого-чого, а звільнень в тих чи інших відомствах за останні півтора роки було чимало, але зменшити рівень корумпованості вітчизняних чиновників це не допомогло.
Причиною застосування такого радикального покарання до всього керівництва служби зайнятості стало нещодавнє затримання її голови Ярослава Кашуби при отриманні хабаря у 600 тис. гривень. Тут варто додати саркастичну ремарку, мовляв саме цей орган влади є "найбільш" корумпованим, саме тому його очільник і потрапив у випуски новин вітчизняних ЗМІ. Насправді ж, цей випадок, а вірніше сума хабаря, дає можливість лише дуже приблизно уявити про розміри корупції, яка панує в більш серйозних відомствах.
А тепер змоделюємо подальший розвиток подій у відомстві Павла Розенка, який і прийняв відповідне рішення щодо підлеглих Кашуби. Отже, звільнені були всі керівники Державної служби зайнятості, а це близько 40 чиновників. Щоправда, в міністерстві не уточнили, чи йдеться лише про керівників обласних підрозділів, чи й про всіх їх заступників. Очевидно, що останні залишаються на своїх посадах і будуть виконувати обов'язки своїх колишніх босів. Що це означає на практиці? Те, що звільнені начальники де-факто продовжать керувати обласними управліннями служби зайнятості, адже за давньою українською традицією, вони призначали собі в зами вірних людей, яким можна довіряти. Відтак, з кадрової точки зору рішення Розенка матиме сумнівний результат. І це не враховуючи того, що звільнені чиновники в найближчі дні подадуть на міністра позови до суду за незаконне звільнення, і з юридичної точки зору будуть абсолютно праві. Оскільки міністр не висунув їм ніяких звинувачень, не проводилось розслідувань, за результатами яких можна було б прийняти відповідне кадрове рішення. Тобто Державну службу зайнятості чекає довга епопея з відновлення на своїх посадах звільнених начальників, їх повторне звільнення і так далі і тому подібне.
Очевидно, прогнозуючи такий розвиток подій міністр Розенко заявив, що вже сьогодні пройде нарада щодо реформування служби зайнятості. Ініціатива більш, ніж достойна. Але, знову ж таки, як показує вітчизняний досвід, від наради до реформи може пройти щонайменше рік. Крім того, що означає реформа в одній ДСЗ за умов збереження загальної системи державної служби? Це перетасування управлінь та департаментів, їх перепідпорядкування, зміна назв, чисельності кадрів тощо. При цьому заробітна плата працівників служби не змінюється, основні принципи підбору кадрів – теж. І, хто працював в будь-якій державній установі, чудово знає, що старання навіть найактивніших молодих кадрів в такому "реформованому" відомстві дуже швидко розіб'ється об "досвід" якого-небудь умовного 59-річного головного спеціаліста, який "тут вже давно працює і знає, скільки доповідних записок щодня потрібно заносити в кабінет №1, а скільки в кабінет №2". Тобто на практиці все залишиться по-старому.
Зрештою, нинішній кадропад від Павла Розенка не перший приклад демонстративного звільнення підлеглих, яке, на думку керівництва країни має продемонструвати рішучість у боротьбі недобросовісними бюрократами. Так, в червні цього року аналогічно вчинив тодішній глава СБУ Валентин Наливайченко, який звільнив усіх керівників підрозділів боротьбі з корупцією. Потім був звільнений і сам Наливайченко, але на рівень корумпованості вітчизняних чиновників це не дуже вплинуло. І випадок з Кашубою – це лише вершина айсбергу.
На масове звільнення голів районів Закарпатської області відважився в липні і президент Петро Порошенко. Причина – перестрілка бійців Правого сектору з місцевою міліцією. Тоді ж прем'єр Арсеній Яценюк добився звільнення усього керівництва закарпатської митниці. Не відстає від них і глава МВС Арсен Аваков, який влітку звільнив спочатку все керівництво Державтоінспекції Донецької, а пізніше і Миколаївської областей. Причина все та ж – корупція. Але, чомусь, в жодному випадку не було повідомлено про результати розслідувань, арешти та початок судових процесів над звільненими, які нібито причетні до корупції. Чому – питання риторичне. Виглядає на те, що ніхто по-справжньому і не збирався боротися з корупцією, а просто приймаються зручні та популярні рішення, які десь, на думку керівництва країни, мають вирішити іміджеві проблеми влади, а десь - банально кадрові. Потрібно ж закінчити заміну старих чиновників на нових, своїх.