Тимошенко побоку. Чому Порошенко піде на теледебати тільки з Путіним
Прес-конференція Петра Порошенка 16 грудня була присвячена результатам Всеукраїнського Православного Об'єднавчого Собору, що відбувся напередодні. Але президент говорив не тільки про те, що вже сталося, а й про те, що буде далі, причому не тільки у зв'язку з Собором.
Якщо спробувати коротко сформулювати загальне враження від усього, що розповів Порошенко, то воно зводиться до того, що варто чекати нових ретельно підготовлених сюрпризів. Бути може, не настільки масштабних, як Томос про автокефалію, але все ж досить важливих, щоб вплинути на результати президентських виборів 31 березня 2019 р.
Перше, що може статися, це якісь відчутні міжнародні ляпаси Путіну за обстріл і захоплення росіянами українських кораблів. Вже сьогодні, 17 грудня, в Нью-Йорку на Генасамблеї ООН буде розглядатися проект резолюції ООН у зв'язку з мілітаризацією Чорного і Азовського морів. Як повідомив Порошенко, вже 41 країна погодилася бути співавторами цієї резолюції. Звичайно, сама по собі резолюція ООН - це лише документ міжнародного права, на яке Путіну, загалом, плювати (в тих випадках, коли воно не на боці Росії). Але резолюція ООН може стати формальною підставою для прийняття західними країнами нового пакету санкцій проти Росії. І ось це вже може бути більш-менш відчутним результатом - в залежності від того, наскільки серйозними будуть ці санкції.
За словами Порошенка, Україна зараз активно веде роботу по формулюванню пакету санкцій, пов'язаних з актом агресії в Азово-Чорноморському басейні. "Під час проведення консультацій, в ході мого візиту в Брюссель, абсолютна більшість країн підтвердили свою готовність до застосування санкцій. Та створений відповідний інструментарій, який визначає і формулює, які саме санкції є предметом обговорення", - сказав президент. Він розповів, що будуть санкції проти фізичних осіб - громадян РФ, причетних до обстрілу, пленению та утримання в полоні українських військових моряків. Але крім того, він анонсував можливі економічні санкції і послався на те, що політичне рішення про введення санкцій у зв'язку з актом агресії Росії на морі вже прийнято Європейським парламентом 12 грудня. Цим рішенням повинні бути введені санкції, включно із санкціями за будівництво "Північного потоку-2", сказав президент і додав, що така вимога є і в резолюції Конгресу США про необхідність негайного розгляду процесу запровадження санкцій проти Росії у зв'язку з актом її агресії в нейтральних водах Чорного моря.
Звичайно, завалити такого слона, як "Північний потік-2", це було б потужним ударом по Путіну. Такий трофей було б не соромно пред'явити народу перед виборами. Правда, вірогідність цього поки ще здається невисокою. Але в тому-то і справа, що Порошенко вже показав (і у випадку з Томосом, і раніше з безвизом): він вміє добиватися свого, хай і не так швидко, як хотілося б. А прийняття рішення про санкції навряд чи затягнеться на багато місяців. І якщо США і ЄС (або одні США) зважаться ввести санкції, то напевно це буде зроблено до президентських виборів в Україні.
Ще одна подія, яку анонсував Порошенко, - це остаточне голосування у Верховній Раді про закріплення в Конституції курсу на вступ до НАТО і ЄС. Про те, що це повинно відбутися на наступній сесії, було відомо й раніше, але тепер Порошенко підкреслив, що він наполягає на тому, щоб голосування відбулося вже в лютому. Причому він хоче, щоб зміни до Конституції були внесені не в кінці лютого, а в перший же тиждень сесії, - це можна зрозуміти з його побажання, "щоб у лютому вони вступили в силу".
Чому потрібно поспішати (хоча сесія триватиме до середини липня), Порошенко не пояснив. Але в календарі на наступний рік є цікава дата: 21-22 березня має відбутися саміт Європейської Ради - найвищого органу ЄС. У Брюсселі зберуться глави держав або урядів усіх країн Євросоюзу. Можливо, туди запросять і Порошенко - у випадку, якщо там буде прийматися якесь важливе для України рішення. І, можливо, це рішення пройде на саміті більш легко, якщо його учасники будуть знати, що курс України на вступ в ЄС вже закріплений в Конституції.
Не виключено, що це буде рішення про початок переговорів з Україною щодо вступу. Зрозуміло, що переговори можуть тривати десяток років (а то й півстоліття, як у випадку з Туреччиною). Але сам факт згоди ЄС розпочати такі переговори теж був би дуже важливим трофеєм для пред'явлення народу перед виборами. Втім, саміт може обійтися виділенням Україні чергової фінансової допомоги - але і це буде незайвим для Порошенко якраз в останній тиждень передвиборної кампанії.
Взагалі ж Порошенко на прес-конференції чітко дав зрозуміти, що він не має наміру в ході передвиборної кампанії без особливої потреби згадувати прізвища конкурентів. На цих виборах він буде воювати не з конкурентами, а з Путіним. Головна фішка Порошенко буде в тому, що ці вибори - це складова частина війни з Росією. Путін хоче змістити в Україні президента Порошенко, і Путіну дуже потрібен цей трофей, а Порошенко не має наміру робити Путіну такий подарунок і тому збирається виграти ці вибори. Ось ця дилема - чи хочуть українці зробити подарунок Путіну - і буде запропонована виборцям. Сам Порошенко, можливо, не буде формулювати так прямо в лоб, але це легко зроблять за нього члени його команди. Фактично вже роблять.
Нарешті, варто відзначити, що Порошенко вже по суті сформулював свою передвиборну програму. У ній всього три пункти на п'ять років його другого президентського терміну: "По-перше, досягти миру на основі національних інтересів України. Не на основі капітуляції. По-друге, подолати наслідки економічної кризи, викликаного війною та економічною блокадою з боку Росії, всіма елементами російської гібридної війни, забезпечити відновлення і зростання рівня життя простих людей. По-третє, досягти критеріїв, необхідних для вступу до Євросоюзу і Північноатлантичного альянсу, щоб наші заявки виглядали залізобетонно аргументованими". А тим, хто не вірить, що він це зробить, Порошенко нагадує, що таке ж невіра було в безвиз і Томос - проте ж ось вони, у наявності, всупереч усім прогнозам, що їх не дадуть.
Так що Томос був потрібен ще й для цього - щоб довести, що він вміє досягати всього, чого захоче. Включаючи, до речі, і результати президентських виборів.
