Чи задушить Тимошенко Тягнибока у своїх обіймах
Лідерка "Батьківщини" вважає, що на партію "Свобода" чиниться політичний тиск, що з нею розправляються. Тимошенко впевнена, що "свободівці" "не влаштовували ніяких силових заворушень з гранатами під парламентом". Тобто, якщо йти за логікою Юлії Володимирівни, то й людей під Раду звозила не "Свобода", і гранатометник Гуменюк не був у батальйоні "Січ", і взагалі - навколо змова.
Навіщо Тимошенко заступилася за Тягнибока? Справа в тому, що "Батьківщина", "Свобода", "Самопоміч", "радикали", "Укроп" сьогодні топчуться на одному електоральному полі. Їхній виборець - розчарований владою, але при цьому патріотично налаштований. Таких людей достатньо, проте далеко не всі вони підуть на вибори. Тому всі названі політичні сили змагаються за ту частину протестного електорату, яка готова прийти на дільниці. І хто з "мисливців за розчарованими" швидше орієнтуватиметься, той має більші шанси відкусити в інших шматочок народної любові.
Тимошенко з її досвідом орієнтації у політичному часі й просторі, мабуть, зрозуміла, що після трагічних подій 31 серпня виборці "Свободи" дезорієнтовані і їх можна швиденько переорієнтувати на себе. Для цього треба бути радикальнішою за всіх, навіть за Ляшка. Але для початку потрібно "задушити" Тягнибока в обіймах. Першою. Бо зараз "обніматися" полізуть Садовий, Ляшко, Корбан.
Не виключено, що вже завтра українці побачать у парламенті появу нової опозиції. Варто очікувати, що будь-яке складне питання, наприклад, про створення ТСК щодо подій під Радою, остаточно розколе коаліцію на "БПП" + "Народний фронт" та на всіх інших. Це ще не означатиме, що коаліція офіційно припинить існування, але законодавчої роботи від неї виборці навряд чи дочекаються. Принаймні до 25 жовтня. Натомість Тимошенко, Ляшко і Березюк змагатимуться у тому, хто сильніше кусне прем'єра і Президента. У Верховній Раді та з телеекранів представники цих фракцій будуть розповідати про "злочинний режим", про Яценюка, який оголосив "тарифну війну народу", про Авакова, на якого вішатимуть провину за все, у тому числі за трагедію 31 серпня. Казатимуть про перспективи Саакашвілі, який, схоже, втягнувся у війну, кінцевого результату якої ще до кінця не усвідомлює.
Нова опозиція, вочевидь, готується після місцевих виборів до дочасних парламентських виборів. Шанси, що ця коаліція переживе Новий рік тануть з кожним днем. Місцеві вибори цим партіям потрібні, аби укріпитися в регіонах, щоб було на кого покластися при розгортанні штабів на дочасних виборах. По суті, Тимошенко і Ко нині розігрують ту ж карту, яка вже розігрувалася у 2007-му році. Тільки осучаснений варіант. У 2007-му році вибори були спричинені конфліктом між так званою "Антикризовою коаліцією" ("регіонали", соціалісти і комуністи) та партіями Майдану. Цього разу частина партій коаліції своїм виходом з більшості штовхає Президента до розпуску Ради. Або до "ширки". На неї Порошенко навряд чи піде, бо добре пам'ятає: стрімке падіння довіри до Ющенка сталося навіть не після скандалу з "любими друзями", а після "Меморандуму", підписаного з Януковичем. Проте новоявлені опозиціонери сподіваються на варіант "ширки" пропрезидентської і пропрем'єрської фракцій якщо не з "Опоблоком", то хоча б з якимись екс-"регіоналами". Щоб дотиснути не лише дочасні парламентські вибори, але й дочасні президентські.
А чим не перспектива для Тимошенко повернути собі прем'єрство в обмін на відмову висуватися проти, наприклад, Садового. Заради таких перспектив можна в обіймах "задушити" не лише Тягнибока.