Чи відродяться на селі куркулі
Прийнято вважати, що на селі зміни відбуваються дуже повільно. І ще один стереотип - буцімто усі зміни йдуть тільки в напрямку деградації та вимирання. Але якщо поглянути на фактичний стан справ, то побачимо в українських селах дещо інше - доволі інтенсивний процес майнового розшарування.
Факти можна знайти у щойно оприлюдненому Держстатом бюлетені "Основні сільськогосподарські характеристики домогосподарств у сільській місцевості в 2015 році", який вміщує підсумки вибіркового обстеження, проведеного за програмою базового інтерв'ю. Загалом налічується 4,7 млн домогосподарств, що мають у своєму володінні або користуванні землю і місце проживання яких зареєстровано на території сільських населених пунктів. Варто одразу зауважити, що ці домогосподарства являють собою помітне явище в українській економіці - вони забезпечують майже половину (у 2014 р. - 44,7%) усього обсягу сільськогосподарського виробництва.
Держстат розбиває сільські домогосподарства на три основні групи: малі з площею землі до 0,5 га включно, середні з площею землі 0,51-1,0 га та великі з площею землі понад 1 га. Під площею землі мається на увазі площа усіх земельних ділянок, які використовує домогосподарство, включаючи орендовані, але без зданих в оренду. Середній розмір площі землі домогосподарства - 1,23 га.
Більше половини (50,6%) домогосподарств відносяться до малих, у них середня площа землі лише 0,28 га, а загалом на них припадає лише 11,4% від загальної площі сільгоспземель, використовуваних сільськими домогосподарствами. Головна культура малих домогосподарств - картопля (44% посівних площ), далі йдуть кормові культури (18,4%), овочі відкритого ґрунту та баштанні культури (16,1%), кукурудза (13,8%).
Частка середніх господарств на селі - 27,2% за кількістю та 15,6% за площею землі, середня площа - 0,71 га. У них головні культури - кормові (32,1%) та картопля (28,2%), далі йдуть кукурудза (12,6%) та пшениця (11,4%).
До великих відносяться менше чверті (22,2%) домогосподарств, але на них припадає майже три чверті (73%) землі, середня площа - 4,05 га. У них головні культури - пшениця (23,5%), ячмінь (21,8%), соняшник (17,4%), кормові (12,3%).
Як бачимо, відмінності між малими, середніми та великими домогосподарствами не лише кількісні, а й якісні. Є велика різниця між вирощуванням картоплі, овочів, баштанних, яке типове для малих домогосподарств і зазвичай є суто ручною працею, та вирощуванням зернових, яке типове для великих домогосподарств та потребує техніки. Тому важливо, які зміни відбулися в цьому плані за останні роки.
Вибіркові обстеження сільських домогосподарств Держстат проводить з 2009 року. Наведемо дані про технічне оснащення великих домогосподарств за цей час.
Неважко помітити, що за останні чотири роки (з 2011-го по 2015-й) частка великих домогосподарств, що мають сільськогосподарську техніку, збільшилася з 27,7% до 34,8%. Це означає, що кількість таких господарств зросла на чверть. Можна зробити висновок, що 7% великих домогосподарств за останні чотири роки заробили достатньо, щоб не лише прогодувати себе, а й придбати якийсь з видів сільськогосподарської техніки. Найбільше зросла частка великих домогосподарств, які мають трактори (з 8,1% до 15,8%), культиватори (з 5,2% до 9,1%), сівалки (з 4,7% до 8,2%).
Водночас за ці чотири роки не зросла частка великих домогосподарств, що залучають найманих працівників. Вона навіть трохи зменшилась - з 23,6% до 22,6%. А частка великих домогосподарств, що залучають найманих працівників не на короткий термін, а на постійній чи сезонній основі, знизилася з 15,9% до 14,4%. Ця тенденція узгоджується з трендом зниження частки ручної праці завдяки застосуванню техніки.
Але в перспективі можна очікувати, що практика застосування найманої праці у великих домогосподарствах набуде більшого поширення - конкретно після того, як буде знято мораторій на продаж сільгоспземель. Якщо великі домогосподарства почнуть збільшувати свої земельні наділи, то зросте їхня потреба й у техніці, й у робочій силі. Втім, для реалізації цієї своєї потреби цим домогосподарствам необхідно нарощувати свої доходи. Однак за нинішньої державної політики в аграрній сфері це виглядає проблематичним.
