Чотири причини. Навіщо Клюєву через суд прориватися у депутати
На тлі тріумфального повернення Андрія Портнова, "мирних ініціатив президента Зеленського, одкровень глави Офісу президента Андрія Богдана про російською мовою, оптової скупки Віктором Медведчуком телеканалів, гарантій його потрапляння в наступний парламент і тому подібного рішення суду про те, що Клюєв-старший має право балотуватися в нардепи по округу №46, що у прифронтовому Бахмуті (колишній Артемівськ на Донеччині, не виглядає дуже вже дивним. Тим не менш фігура Клюєва як одного з найбільш давніх та наближених соратників Віктора Януковича з так званих "старих донецьких" виглядає куди масштабніше всіх інших особистостей, в тому числі і одіозного Портнова. Адже саме Клюєв перебуває в числі головних підозрюваних в організації розгону студентів на Майдані в ніч на 1 грудня 2013-го, так і розстрілу Небесної сотні 20 лютого 2014-го.
Його можливе повернення в Україну у статусі народного депутата буде означати тільки одне — реванш екс-"регіоналів" після перемоги Зеленського на президентських виборах остаточно відбувся, і можна буде чекати повернення та інших представників "старих донецьких", включаючи і самого Миколи Яновича Азарова.
Рішення Верховного суду про те, що втікач Клюєв останні п'ять років проживав на території України, а значить, немає юридичних підстав не допускати його до участі у виборах, залишимо на совісті суддів. Адвокатам Клюєва все ж потрібно віддати належне, адже вони знайшли досить вправну лазівку в законодавстві. За їх словами, Клюєв нібито всі ці роки жив в окупованому Донецьку, а раз Донецьк — це Україна, то й сумнівів у тому, що соратник Януковича перебував на батьківщині, бути не може. Правда, оскільки Донецьк не контролюється українською державою, факт того, що саме там проживав Клюєв, довести юридично неможливо. Однак суд цей факт, мабуть, порахував не надто суттєвим.
Цікавіше все ж інше: які шанси Клюєва обраною народним депутатом, чи зважиться він повернутися в Україну або для участі у виборчій кампанії, або вже потім у статусі обраного нардепа? І найголовніше — навіщо Клюєву в його нинішній ситуації все це потрібно?
Що стосується шансів, то вони виглядають дуже навіть непоганими. По 46-му округу в даний момент зареєстровано шість кандидатів крім самого Клюєва. Від партії "Слуга народу" балотується якийсь Родіон Вощанов 1993 року народження, комерційний директор ТОВ "Комекс груп", який балотувався чотири роки тому в Київраду від "Демальянсу". Від ахметівського "Оппоблока" — безробітний Дмитро Рева, від "Оппоплатформы — "За життя" — підприємець Федір Христенко і в якості самовисуванця — чинний нардеп Костянтин Матейченко. Останній був обраний за списком "Народного фронту" як командир батальйону "Артемівськ". Як бачимо, дуже серйозної конкуренції у Клюєва не буде ні у фінансовому плані, ні в плані впізнаваності. Не потрібно забувати, що саме на цьому окрузі кілька кампаній поспіль, в тому числі і на останніх виборах у 2014 р., незмінно перемагав рідний брат і бізнес-партнер Андрія Клюєва — Сергій.
Щодо мотивів Клюєва роздобути собі депутатський мандат, то їх може бути кілька. По-перше, це, звичайно ж, моральна сатисфакція за вимушене втеча і позбавлення. Клюєв навряд чи останні п'ять років відчував задоволення від життя. Мало того, що йому довелося бігти з країни після повалення Януковича, при цьому, за інформацією ЗМІ, Клюєв навіть був поранений у ногу в зіткненні з майданівців, але ця інформація не підтверджена. Через рік довелося бігти з країни і його брата, з якого зняли депутатську недоторканність і порушили корупційне кримінальну справу. У цій ситуації навіть саме по собі рішення Верховного суду може бути для Клюєва певною сатисфакцією, не кажучи вже про факт обрання народним депутатом.
По-друге, депутатський мандат для Клюєва міг би дуже допомогти у вирішенні всіх його з братом юридичних проблем. Крім того, що ім'я Клюєва як можливого організатора фігурує у справах про побиття студентів на Майдані і про розстріл майданівців, проти неї розслідується кілька кримінальних справ за звинуваченням у фінансових злочинах. Ще в 2014 р. Клюєв був оголошений в розшук, у тому числі і в міжнародний. І якщо Інтерпол зняв Клюєва з міжнародного розшуку ще в 2017 р., то в Україні екс-чиновник офіційно розшукується досі. Обрання народним депутатом та отримання депутатської недоторканності дозволило б йому остаточно відбілити своє ім'я в Європі і позбутися від кримінального переслідування в Україні.
Тут, зрозуміло, існують певні ризики, адже у депутатів завжди буде можливість у разі повернення Клюєва на батьківщину зняти з нього недоторканність, як це сталося з його братом, і дозволити його арешт. Але, судячи з того, як привільно почуваються сьогодні Портнов, Олена Лукаш, Неля Штепа та інші "жертви переслідувань київського режиму", цей ризик не надто високий.
По-третє, обрання народним депутатом дозволить Клюєву вирішити свої проблеми в бізнесі, що виникли після Революції гідності. Братам Клюєвим, як відомо, належить близько трьох десятків підприємств, у тому числі кілька заводів у Бахмуті, де Андрій Петрович має намір балотуватися. Самим відомим і великим з активів Клюєвих є промислово-інвестиційна корпорація "Укрпідшипник", яка, в свою чергу, є власником акцій інших підприємств. У всій цій бізнес-імперії після втечі власників почалися серйозні проблеми як в Європі, де відносно братів Клюєвих були введені санкції, так і в Україні, де його компанії опинилися під арештом.
Як і у випадку з міжнародним розшуком, санкції щодо Клюєвих в ЄС згодом скасували, але в Україні все дещо складніше. Головний актив Клюєвих — "Укрпідшипник" — зараз проходить процедуру банкрутства через борги. При цьому в ЗМІ лунають версії, що банкрутство "Укрпідшипника" — це якась схема, завдяки якій можна буде зняти арешт з великої частини активів братів. Мовляв, в рамках банкрутства власність "Укрпідшипника" потрібно буде продавати, щоб розрахуватися з кредиторами, і Клюєви через підставні фірми зможуть викупити свої ж підприємства, але вони вже не будуть під арештом. Як би те ні було, і керувати бізнесом, вирішувати проблеми з арештом і кредиторами, будучи у статусі народного депутата набагато легше, ніж статус втікача, підозрюваного у кримінальних злочинах.
Ну, і четверте, можливе повернення Клюєва в українську політику може бути пов'язане з іграми "веж Кремля". Не секрет, що останнім часом в якості головної проросійської сили в українській політиці набрав серйозну політичну вагу Віктор Медведчук, який в Кремлі навіть дещо відтіснив радника Путіна Владислава Суркова. У цій ситуації Клюєв може розглядатися якимись силами у Кремлі як противага і можлива альтернатива Медведчуку. З останнім, до речі, зараз в союзі Сергій Льовочкін, з яким у Клюєва далеко не найтепліші стосунки з часів президентства Януковича. І хоча ефективність Клюєва в якості альтернативи Медведчуку, навіть якщо він зможе повернутися і стати депутатом, вкрай сумнівна, але теоретично він міг би об'єднати навколо себе частину екс-"регіоналів" і хоча б спробувати не дати Медведчуку підім'яти під себе весь проросійський фланг.
Як бачимо, причин прагнути до повернення у Клюєва, як і в інших колишніх "регіоналів", більш ніж достатньо, тим більше що в Росії їх нічого не чекає, крім пенсії та спроб зображати "комітет порятунку України" у вигнанні. Як сприйме українське суспільство повернення Клюєва, поки неясно, але, якщо суспільство проігнорує цей тривожний сигнал, дуже можливо, що саме Клюєв стане тим пробною кулею, за яким в Україну почнуть повертатися і інші соратники Януковича.
