Чотири лінії захисту. Як влада пояснюватиме просування росіян на півночі Харківщини

Ці лінії захисту використовуватимуться для пояснень, чому росіяни змогли розпочати повторний наступ на півночі Харківщини, хоча нездоланною перепоною для них мали стати мінні поля та бетонні загородження.

Нульова лінія захисту: роз'яснення Зеленського

Підготовку до нового російського наступу було розпочато ще півроку тому. 28 листопада Володимир Зеленський розповів за підсумками Ставки верховного головнокомандувача, що фортифікацію "значно посилюємо". "Були докладні доповіді на всіх рівнях: Генштаб, Міністерство оборони, прем'єр-міністр, обласна влада, командувачі оперативно-стратегічних угруповань військ. Усі гроші є. Всі рішення є. Має бути повна відповідна робота в громадах. Все абсолютно деталізовано — мін і бетону нашій державі точно вистачить. Потрібно більше швидкості та ефективності, і кожен, хто за це відповідає, має чіткі завдання", — повідомив він.

Півроку, напевно, достатній термін, щоб створити безпосередньо вздовж лінії кордону нульову лінію оборони у вигляді мінних полів та бетонних загороджень. Тим більше, що Зеленський особисто запевняв українців у тому, що мін та бетону Україні точно вистачить.

Була ця перепона створена чи ні, але факт у тому, що ворог зумів її подолати. За даними DeepState, російські війська захопили майже 174 кв. км, просунувшись на різних ділянках на 5-9 км. Якщо оцінити середнє просування ворога в 7 км, то виходить, що нульову лінію оборони прорвано на смузі шириною 25 км.

На Банковій швидко збудували відповідну лінію виправдання. Виявляється, безпосередньо "на нулі", тобто біля самого кордону, ніякої перепони створити не можна було. "Ворог дійшов до першої лінії. Перша лінія — це не кордон, там неможливо будувати, тому що через відповідну зброю, якою працювали росіяни, наші люди гинули", — розповів Зеленський журналістам 17 травня.

За його словами, вже перша лінія оборони зупинила ворожі війська. "Вони приблизно там зараз і перебувають. Це перша лінія — лінія, побудована на війні, під постійним вогнем, нашими військовими. Першу і другу лінію будують військові, третя лінія побудована місцевою владою. Вона найпотужніша — не тому, що вони кращі за військових, а просто тому, що вона далі від зброї, від снарядів, від обстрілів", — пояснив Зеленський.

Як бачимо, нульова лінія виправдання, побудована Банковою, є достатньо потужною і незламною, щоб її озвучував сам Зеленський. Але стовідсоткової гарантії немає, тому її підстраховує перша лінія, яку будує ДБР.

Перша лінія захисту: розслідування ДБР

Російські війська знову вторглися на північ Харківщини 10 травня. І вже наступного дня ДБР відкрило кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу.

Це ч. 4 ст. 425 (недбале ставлення військової посадової особи до військової служби в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років) та ст. 429 (самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років).

Досудове розслідування здійснюється Другим слідчим відділом (з дислокацією у Харкові) територіального управління ДБР, розташованого у Полтаві. Процесуальне керівництво здійснюється Харківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони.

"Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.05.2024 […] в районі населених пунктів […] Харківської області вздовж лінії державного кордону України з РФ, під час штурмових дій противника мали місце факти залишення бойових позицій підрозділами […]. Крім того, встановлено, що командування 125 бригади та підпорядкованих їй підрозділів […], внаслідок недбалого ставлення до військової служби, не організували належним чином оборону позицій на кордоні Харківської області та РФ, що призвело до втрати вказаних позицій, військової техніки та особового складу підрозділу".

Ця інформація міститься в ухвалі Ленінського районного суду Харкова від 17 травня. Там же зазначено, що 15 травня у даному кримінальному провадженні призначено військову експертизу. Для її проведення знадобилися оригінали або копії "документів бойового управління […] щодо виконання завдань за призначенням в районі події військовими частинами […]; рішень командирів вказаних військових формувань щодо виконання бойових розпоряджень в районі події; документів щодо достовірних даних про укомплектованості особовим складом, озброєнням та військовою технікою вищевказаних військових частин станом на 10.05.2024; документів щодо стану фортифікаційного обладнання у місці події та інженерних загороджень; формулярів загороджень та інших документів, що необхідні для проведення експертизи".

Суд дав слідчим та прокурору доступ "до документів бойового управління (бойові розпорядження, оперативні директиви тощо) […] щодо виконання завдань за призначенням в районі події 10.05.2024".

Впадає у вічі, що ДБР і прокуратура прямо суперечать Зеленському. Вони стверджують, що командування 125 бригади "не організувало належним чином оборону позицій на кордоні" і вимагають від ЗСУ "документів про стан фортифікаційного обладнання та інженерних загороджень". Тим самим, ДБР під процесуальним керівництвом прокуратури спростовує верховного головнокомандувача ЗСУ Зеленського, який чітко сказав, що на кордоні "неможливо будувати".

Але з погляду Банкової, схоже, жодної суперечності немає. Заяви Зеленського та кримінальне провадження ДБР виконують два різні завдання. На даний момент в інформпросторі працюють роз'яснення Зеленського. Якщо ця лінія виправдання виявиться недостатньою, тоді має спрацювати розслідування ДБР. Воно покладе всю провину за успіх російського наступу на українських військових.

Однак ця лінія виправдання має одну істотну ваду: твердження ДБР — це не більше ніж припущення, поки вони не доведені в суді. А чи відбудеться суд і якщо так, то як довго він триватиме і яким буде його результат — це наразі невідомо. Тому влада вирішила побудувати на додаток до нульової та першої лінії виправдання ще й другу лінію — парламентську.

Друга лінія захисту: розслідування ТСК

Проект постанови про створення ТСК (тимчасової слідчої комісії) Верховної Ради "з розслідування фактів неналежного облаштування фортифікаційних споруд та інженерних загороджень на лінії зіткнення" було зареєстровано ще 5 лютого. Він не мав шансів на ухвалення, оскільки його авторами виступили дев'ять представників "Європейської солідарності" на чолі з Петром Порошенком.

Проте через три з половиною місяці Банкова погодилася на створення ТСК "з питань використання коштів державного бюджету України, спрямованих на облаштування фортифікаційних споруд та інженерних загороджень на лінії зіткнення". Відповідну постанову ухвалено 22 травня, за неї проголосували 277 нардепів. Ініціаторами виступили перший заступник голови фракції "слуг народу" Андрій Мотовиловець та представники інших фракцій та груп. 27 травня постанову підписав спікер Руслан Стефанчук.

До складу ТСК включено 15 нардепів, у тому числі вісім "слуг народу" та по одному представнику від інших фракцій та груп. Головою ТСК призначено "слугу народу" Миколу Задорожнього, його заступником — Михайла Цимбалюка з "Батьківщини".

Оскільки ця комісія очолюється "слугою народу", то перебіг її розслідування, безсумнівно, контролюватиметься і спрямовуватиметься Банковою. А оскільки "слуги народу" мають у цій комісії більшість голосів, то результати розслідування, швидше за все, повністю влаштовуватимуть Банкову.

На відміну від розслідування ДБР, результати якого потрібно доказувати в суді, звіт парламентської ТСК взагалі не потрібно доказувати, достатньо затвердити його у парламенті. Він має бути заслуханий не пізніше ніж через шість місяців після прийняття постанови, тобто до 22 листопада.

Крім того, слідчі ДБР не мають можливості публічно оприлюднювати свої висновки до суду (вони можуть хіба що організовувати витік інформації в медіа). Водночас голова парламентської ТСК матиме можливість розповідати журналістам про перебіг розслідування та перетворювати це на шоу.

Якби Банковій було потрібне повноцінне розслідування, вона, звісно, зажадала б, щоби комісію очолив депутат, який розбирається у військовій справі. Натомість головою комісії призначено Миколу Задорожнього. Він "працював в івент-агенції "GB Event by Kvartal 95", — розповідають його біографи. — Був учасником гумористичної групи "Брати Гагаріни", що виступала на телепроекті "Бійцівський клуб". Шоумен, ведучий та організатор різних святкових заходів".

Яке шоу потрібне Банковій, вже сказано вище: покласти провину за відступ українських військових на них самих. Повторимо слова Зеленського: "Першу і другу лінію будують військові, третя лінія побудована місцевою владою. Вона найпотужніша".

Втім, цю лінію виправдання теж може бути прорвано. Тим більше що у складі ТСК є пара депутатів (Михайло Бондар із "Європейської солідарності" та Роман Костенко з "Голосу"), які брали участь у бойових діях і не підконтрольні Банковій. Вони можуть отримати від військових та винести на публіку інформацію, яка йтиме врозріз з офіційною версією.

Банкова готова до того, що нульової, першої та другої ліній виправдання виявиться недостатньо. На цей випадок будується ще одна лінія.

Третя лінія захисту: роз'яснення Яковця та Синєгубова

Зрозуміло, яку альтернативну версію може запропонувати опозиція: що винні насамперед не військові, а обласна влада, від якої залежала допомога необхідною технікою (наприклад, екскаваторами) та будматеріалами: тим самим бетоном, деревиною тощо.

Для спростування цієї версії вже працює "роз'яснювальна бригада". Зокрема, 13 травня сайт Харківської обласної військової адміністрації оприлюднив пояснення голови адміністрації Державної спеціальної служби транспорту бригадного генерала Олександра Яковця.

Тут слід сказати, що Держспецтрансслужба — це спеціалізоване військове формування, яке входить до системи Міністерства оборони України (але не до складу ЗСУ). Олександр Яковець з 2020 року був начальником інженерних військ командування Сил підтримки ЗСУ, з 4 березня 2024 року командував Силами підтримки ЗСУ. На свою нинішню посаду голови адміністрації Держспецтрансслужби його призначено Зеленським 26 квітня.

Отже, згідно з інформацією на сайті ОВА, саме Яковець відповідав за другу лінію оборони, а начальник ОВА Олег Синєгубов — за третю. Як розповідає Яковець, третя лінія оборони знаходиться на відстані від 17 до 35 км від лінії фронту, за її будівництво відповідають обласні військові адміністрації. Перед цим рубежем є другий рубіж, який обладнує Держспецтрансслужба та підрозділи командування Сил підтримки ЗСУ. А перший рубіж збудований на відстані 1,5-6 км від лінії фронту. "Його обладнують самі підрозділи. З інженерної точки зору використання важкої техніки та залізобетонних споруд на першому рубежі неможливе ", — наголошує Яковець на сайті ОВА.

17 травня начальник ОВА Олег Синєгубов спеціально скликав прес-конференцію, щоб викласти ту саму версію. Він наголосив, що його сфера відповідальності — це лише третя лінія. "Була визначена чітка кількість фортифікаційних споруд, це взводно-опорні пункти та лінії вибухових загороджень. Не буду казати з чого вони складаються, однак точно не із замінування — все це відноситься до першої і другої лінії оборони, що поза межами відповідальності військової адміністрації". За його словами, "третя лінія оборони починається за 10 км і далі близько 30 км від лінії кордону або від лінії зіткнення".

За тиждень, 24 травня, Синєгубов ще раз виклав цю версію в інтерв'ю "Українській правді". Він повторив, що третя лінія починається приблизно за 10 км, але десь проходить і за 25-27 км від кордону. "Військові будують собі першу лінію, другу лінію, яка може подекуди перетинатися з нашою фактично третьою", — наголосив він.

Відчувається, що Синєгубов намагається бути переконливим. Адже від успіхів його роз'яснювальної активності залежить його подальша доля.