НАБУ проти САП. Чому Ситник провалив справу "Роттердам+"

Між антикорупційними органами трапився новий гучний скандал. Підняли його НАБУ і ЦПК після рішення прокурора САП Дениса Демківа вчетверте закрити справу "Роттердам+". У відповідь Демків не став мовчати і дав велике інтервʼю виданню Цензор.НЕТ, в якому підняв скандал уже навколо самих НАБУ і ЦПК.

З точки зору інтересів пересічних українців і держави Україна цей скандал важливий насамперед в інституціональному плані. Сім років тому, коли почала реалізовуватися ідея створення НАБУ, в українському суспільстві було багато наївного ентузіазму. І ось нинішній скандал допомагає зрозуміти, чому колишні надії не виправдалися.

Недружній тандем

Нагадаємо, що такої великої кількості антикорупційних органів, як у нас, немає в жодній іншій країні світу. І наш тандем НАБУ і САП теж унікальний. Закон "Про Національне антикорупційне бюро України" був прийнятий 14 жовтня 2014 р. Через півроку, 16 квітня 2015 р., вийшли президентські укази про створення НАБУ і про призначення директором НАБУ Артема Ситника. Далі 22 вересня 2015 р. у складі Генпрокуратури була створена Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а 30 листопада 2015 р. на посаду заступника генпрокурора — керівника САП був призначений Назар Холодницький.

Процес підбору кандидатур на керівництво НАБУ і САП щільно опікувався західними партнерами і українською громадськістю. Не зайве зазначити, що головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов був у складі конкурсної комісії, яка відбирала кандидатури на посаду директора НАБУ. А голова правління громадської організації "Центр протидії корупції" (ЦПК) Віталій Шабунін був секретарем конкурсної комісії, яка відбирала кандидатури на посаду керівника САП. Люди, причетні до цього процесу, кажуть, що "це була одна велика тусовка, в якій всі розраховували спільно отримати великий позитивний результат".

Однак в реальності все вийшло не зовсім так, а потім і зовсім не так. Між керівниками НАБУ і САП поглиблювалися суперечності, які з часом проявилися і в публічній площині. Девʼять місяців тому, 21 серпня 2020 р., Холодницький пішов у відставку, однак проблеми в стосунках між двома органами не зменшилися. Стало очевидно: причини того, що тандем виявився недружнім, лежать не в якійсь особистій неприязні, а в більш глибоких і системних речах.

Головна інтрига справи "Роттердам+"

Щоб розібратися в цих причинах, саме чудово підходить справа "Роттердам+". Наведемо оцінку НАБУ: "Ця справа є однією з найбільш значущих для України, і про необхідність її завершення неодноразово заявляли найвищі посадові особи".

Дійсно, ця справа розслідувалася більш ніж чотири роки і встигла стати однією з найгучніших. Можна навіть сказати — візитною карткою НАБУ. На ній багаторазово піарилися саме НАБУ і особисто Ситник, а разом з ними так званий "клуб друзів Ситника", ЦПК і Шабунін. І зараз стоїть питання про те, який результат всієї цієї більш ніж чотирирічної діяльності.

Суть справи в тому, що 3 березня 2016 р. на засіданні НКРЕКП (Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг) була прийнята методика визначення вартості вугілля для теплових електростанцій при розрахунку прогнозної оптової ринкової ціни електроенергії. Ця методика отримала в ЗМІ назву "Роттердам+", оскільки в ній враховувалася ціна на енергетичне вугілля в портах Північно-Західної Європи Амстердам — Роттердам — Антверпен. Методика діяла тимчасово, з травня 2016 р. по червень 2019 р. до набуття чинності Закону "Про ринок електричної енергії".

Введення цієї методики пояснювалося необхідністю розраховувати прогнозну оптову ціну на електроенергію таким чином, щоб тариф на електроенергію, що виробляється ТЕС, покривав її собівартість. Ще тоді в медіа та соцмережах обговорювалося, що формула "Роттердам+" вигідна Рінату Ахметову і невигідна Ігорю Коломойському.

І ось 24 березня 2017 р. НАБУ почало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами НКРЕКП у звʼязку з формулою "Роттердам+", за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Два роки і чотири місяці детективи НАБУ вели розслідування і нарешті 8 серпня 2019 р. повідомили шести особам про підозру у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії було завдано збитків у розмірі 18,87 млрд грн.

У червні 2020 р. керівник САП Назар Холодницький заявив, що у слідства відсутній висновок експертизи, що підтверджує нанесення збитку від дії "Роттердам+". Термін досудового розслідування закінчувався 8 серпня 2020 р. Наприкінці серпня, вже після відставки Холодницького, прокурор САП Віталій Пономаренко закрив справу "Роттердам+". Пізніше цю постанову скасували. Другий раз Пономаренко закрив кримінальне провадження 21 січня 2021 р. Після цього генпрокурор Ірина Венедіктова заявила про перевірку Пономаренка. Втретє Пономаренко закрив кримінальне провадження 9 квітня. Після цього Венедіктова звільнила Пономаренка і призначила новим старшим групи прокурорів САП у цій справі Дениса Демківа. И 20 травня вже Демків вчетверте закрив кримінальне провадження.

Зараз головна інтрига справи "Роттердам+" полягає в тому, хто винен у відсутності результату. Є дві версії. Згідно з однією злісний Демків пустив коту під хвіст чотири роки невтомної праці детективів НАБУ. Згідно з іншою версією Ситник піарився на гучній політичній справі чотири роки і освоював величезні суми з держбюджету, наперед знаючи, що результату не буде.

Аргументи сторін

Нинішня ситуація цікава тому, що обидві сторони публічно висловили свої аргументи. І ми тепер можемо порівняти, чия версія більш правдоподібна.

Про те, що Демків збирається закрити справу "Роттердам+", Шабунін повідомив в соцмережах 20 травня о 17:12. Наступного дня НАБУ заявило: "Рішення нового старшого групи прокурорів Дениса Демківа про закриття так званої справи "Роттердам+" 20 травня 2021 р. викликає сумніви в його обʼєктивності. Це рішення прийняте в неробочий час, без консультацій з детективами і належного вивчення матеріалів справи. Йдеться про більш ніж 100 томів письмових матеріалів та 350 Гб відеозаписів допитів". Тут же і ЦПК заявив: "Цікаво, як же Демків зумів за такий короткий час вивчити 100 томів письмових матеріалів, 350 Гб відеозаписів допитів. Очевидно, що це нереально".

Родзинка в тому, що Демків закрив справу на підставі того, що закінчився термін досудового розслідування. "На 5 травня, день мого призначення старшим групи прокурорів, термін слідства вже становив 12 місяців і 1 день. Відповідно, 20 травня за результатами дослідження вищевказаних доказів мною було прийняте рішення на виконання вимог КПК про закриття провадження по шести особах. На даний момент слідство вже тривало 12 місяців і 2 дні при максимально можливому терміні 12 місяців. Не передбачені процедури поновлення або продовження максимального терміну досудового слідства. Всі ці факти я розписав у своїй постанові", — розповів Демків в інтервʼю Цензор.НЕТ.

Зважаючи на ці факти, складається враження, що НАБУ і ЦПК спеціально акцентують увагу на "100 томах і 350 Гб відео", щоб не говорити про головне — про те, що Ситник фактично домагався від САП порушити закон і продовжити термін розслідування всупереч чітким нормам Кримінального процесуального кодексу. Щоб вирішити долю справи, Демківу абсолютно не було потреби читати томи і дивитися гігабайти, йому досить було всього лише підрахувати терміни.

Також Демків спростував твердження НАБУ про те, що він прийняв рішення "без консультацій з детективами". За його словами, детективам НАБУ було відомо про закриття справи. "Детективи НАБУ провели у мене багато годин, де ми проговорювали всі проблемні питання, — розповів прокурор. — Останній раз вони у мене були саме 20 травня, три детективи були. Тобто не можна сказати, що у нас не було діалогу. У нас були різні погляди, але я з повагою ставлюся до тієї титанічної роботи, яку вони провели. Але і їх просив би враховувати, що рішення прокурора повинно бути законним".

Демків наголосив, що у нього було три достатніх причини для закриття справи. Станом на 20 травня, по-перше, не було встановлено доказів порушення законодавства з боку шести осіб, яким висунуто підозру; по-друге, немає експертиз, які б чітко вказували на отримання збитків від цього порушення; по-третє, "у нас більше немає термінів досудового розслідування".

Цей перелік з трьох пунктів — це, взагалі-то, прекрасний вирок роботі НАБУ за чотири роки у цій справі. І чотирирічному піару Ситника і Шабуніна на формулі "Роттердам+".

Стиль Ситника

Звичайно, ця справа буде і далі використовуватися в піар-цілях. Ситник і Шабунін, схоже, не здатні визнати, що НАБУ так і не зібрало достатньої доказової бази у цій гучній справі, і від них можна чекати нагнітання істерії. Фактично вони намертво звʼязали з цією справою свій імідж. І тому будуть звинувачувати в її краху кого завгодно, тільки не себе самих, що не зуміли вчасно зупинитися (тобто визнати, що предʼявляти суду нічого).

Напевно, у них є свої шанувальники, які будуть їм вірити в будь-якому разі. Проте інтервʼю Демківа додало вагомих аргументів тим, хто скептично ставиться до діяльності Ситника і його "клубу друзів". Все-таки Демків — це не людина з вулиці і не диванний експерт, а прокурор, який знає всю цю історію зсередини.

Ми не будемо переповідати всі подробиці стилю роботи Ситника, які наводить Демків, але згадаємо один дуже показовий момент. Йдеться про документ, що зіграв дуже важливу роль, — саме на підставі цього документа було оголошено підозру шести особам у серпні 2019 р.

"Дійсно, є в матеріалах справи експертиза 2019 року, зроблена Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБУ. І проводив її одноосібно один експерт, — розповів Демків. — Я б просив уважно вчитатися в слова, які є у висновку. Там дійсно є розрахунок, що збиток становить 18 млрд грн. Але в цій експертизі є цікава ремарка, що цей розрахунок (оскільки у нас не було ревізій контролюючих органів) проводився на підставі довідки фахівця НАБУ (детектива відділу детективів по виявлення кримінальних правопорушень Управління аналітики та обробки інформації). Дослівно це звучить так: "надані результати арифметичної перевірки правильності розрахунків за методикою, зазначеною у довідці". Тобто судово-економічний експерт відсилається на довідку детектива НАБУ".

"Тобто він фактично перевіряв те, чи правильно порахували в НАБУ?" — запитує Тетяна Ніколаєнко, яка вела інтервʼю. "Так, за фактом він тільки перевірив правильність математичних розрахунків, які були вказані в довідці НАБУ", — підтвердив Демків.

Ще раз: НАБУ оголосило підозру шести особам на основі "експертизи", яка перевірила правильність арифметичних розрахунків у довідці детектива НАБУ. Фактично це доказ того, що Ситник хотів показати хоч якийсь результат у цій справі за всяку ціну. Схоже, тоді було навіть неважливо, чи дійде справа до суду, важливо було голосно прокричати: ми оголосили підозру.

А далі пішов відлік терміну. За 12 місяців гідних доказів зібрати не вдалося. І замість визнання власних помилок пішло шельмування прокурорів.

У чому мотив Ситника? Напевно, не тільки в жадобі слави, але й у тому, що він почав упиватися владою. Згадаймо, як три з половиною роки тому надбанням ЗМІ став запис закритої зустрічі Ситника влітку 2017-го з декількома журналістами, де він розповідав секретні деталі і особисті дані фігурантів ряду резонансних справ НАБУ. Уже тоді, всього лише після двох років роботи директором НАБУ, Ситник відчував себе вершителем доль, якому все дозволено. І він просто загрався У цій ролі.