"Чесні вибори" за три дні? Чому судді КСУ запросилися у відставку

У вівторок, 13 грудня, Верховна Рада може затвердити нову процедуру відбору кандидатів до Конституційного суду України. Як тільки цей закон набуде чинності, "слуги народу" зможуть провести до складу КСУ трьох своїх ставлеників замість трьох суддів, які пішли "за власним бажанням" 7 грудня.

Все це виглядає підозрілим, особливо якщо заглибитись у причини відставки трьох суддів та в деталі нового закону. І це вже породило різні версії, аж до найфантастичніших, навіщо "слугам народу" терміново знадобилося взяти КСУ під свій контроль.

Битва за п'ять вакансій

Нагадаємо, що за Конституцією до складу КСУ входять 18 суддів – по шість від президента, Верховної Ради та з'їзду суддів. Наразі є п'ять вакансій — дві від з'їзду суддів та три від парламенту. Причому останні три місця звільнилися достроково: 7 грудня КСУ на спеціальному пленарному засіданні задовольнив заяви про відставку, подані Іриною Завгородньою, Сергієм Сасом та Ігорем Сліденком. Завгородню було призначено парламентом 20 вересня 2018 р. за пропозицією БПП. Сас та Сліденко були призначені парламентом 13 березня 2014 р., невдовзі після перемоги Революції гідності, за пропозицією партій "Батьківщина" (Сас) та "Свобода" (Сліденко). Оскільки термін повноважень конституційного судді складає дев'ять років, то Завгородній до кінця каденції залишалося майже п'ять років, а Сасу та Сліденку — чотири місяці.

У зв'язку з цим відразу ж виникає питання: заради чого знадобився такий поспіх? Невже не можна було зачекати чотири місяці?

До слова, Сліденко ще два роки тому провів брифінг, де заявив про тиск на нього з боку Офісу президента. Можна припустити, що всі три заяви "за власним бажанням" були написані під тиском. Однак якщо у Банкової були аргументи чи то у вигляді погроз, чи у вигляді якихось бонусів, тоді виникає інше питання: хіба цих аргументів було б недостатньо, щоб змусити суддів голосувати, як потрібно Банковій? Невже в ОП запланували щось настільки екстраординарне, що троє конституційних суддів вважали за краще подати у відставку, ніж схвалювати таке?

Заради чого поспіх

Жодних видимих причин для поспіху з переворотом у КСУ немає. Контроль над цією інстанцією міг би знадобитися, якби в Офісі президента таємно готували якісь зміни до Конституції. Можна згадати, як до 24 лютого не раз виникали чутки про намір Банкової щось утнути, наприклад, прибрати з Конституції згадки про курс до НАТО, щоб утихомирити Путіна. Але зараз для таких бажань начебто немає підстав, навпаки, 30 вересня Україна подала заявку до НАТО за прискореною процедурою. До того ж, сама Конституція забороняє змінювати її в умовах військового стану. Та й зараз немає у Банкової 300 голосів у Верховній Раді, щоб вносити до Конституції будь-які зміни.

Інший можливий мотив — це забезпечити потрібну Офісу президента позицію КСУ щодо законів, конституційність яких зараз заперечується. "КСУ вже перевіряє цілу низку принципових речей на відповідність Конституції — судову та медичну реформи, Антикорупційний суд, закон про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та багато інших. А в майбутньому перевірятиме ще більше — від можливості провести дострокові вибори відразу після зняття воєнного стану (що майже напевно продовжить каденцію чинної влади ще на 5 років) до реінтеграції окупованих територій та змін до Конституції, необхідних для вступу до ЄС та НАТО", — попереджають на "Європейській правді" представники фундації Dejure та інших стурбованих громадських організацій.

Але всі ті закони, про які вони говорять, навряд чи могли спричинити поспіх з КСУ. Банкова мала достатньо можливостей для того, щоб заблокувати невигідні їй рішення. Після злощасного рішення 27 жовтня 2020 р., яке відмінило антикорупційну реформу та викликало гнівну реакцію на адресу КСУ, конституційні судді зробили для себе висновки. І останні два роки (а тим більше після початку великої війни) вони загалом остерігалися приймати рішення, протилежні до побажань ОП.

Утім, у соцмережах вже з'явилися конспірологічні версії. Одна з них частково перегукується з припущенням у статті на "Європейській правді" про бажання Банкової провести дострокові вибори одразу після зняття воєнного стану. Радикальний варіант цієї версії зводить наклеп, що "слуги народу" не збираються чекати кінця війни і хочуть провести дострокові вибори незабаром, буквально через три-чотири місяці. Для цього потрібно внести зміни до Виборчого кодексу, щоб майже всю виборчу кампанію можна було проводити в умовах воєнного стану. Мовляв, влада збирається скасувати військовий стан лише на три дні (день голосування, день до нього та день після), і це вважатиметься "чесними виборами". Інший варіант цієї версії доповнює, що буде узаконено онлайн-голосування через "Дію".

Звісно, у Верховній Раді знайдуться 45 нардепів, які захочуть оскаржити такі нововведення у КСУ. Тому для влади життєво необхідно мати контроль над КСУ на той випадок, щоб він швидко підтвердив конституційність нової редакції Виборчого кодексу. І ось заради такої високої мети, як продовження себе на п'ять років, — каже ця конспірологічна версія, — влада й затіяла переворот у КСУ.

За всієї фантастичності подібних версій вони заслуговують на увагу з однієї простої причини. Як відомо, апетит приходить під час їжі. І якщо Банкова справді отримає контроль над КСУ і зможе проводити через нього будь-які рішення, то у неї може виникнути спокуса реалізувати найсміливіші свої фантазії.

Гарантії контролю

За підрахунками фундації Dejure, зараз Офіс президента контролює п'ять конституційних суддів. З трьома новими призначеннями від парламенту та ще двома, які має у січні здійснити з'їзд суддів, під контролем Банкової будуть вже 10 з 18 суддів КСУ — а цього достатньо для ухвалення будь-яких рішень.

Тут ми наближаємося до законопроекту №7662 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсній основі". Його було прийнято у першому читанні 6 вересня, а 30 листопада підготовлено до другого читання.

"Нинішня редакція законопроекту дуже небезпечна. У ній передбачено, що незалежні міжнародні експерти, делеговані партнерами України, не матимуть вирішального голосу у Дорадчій групі експертів, яка перевірятиме кандидатів у КСУ. Українська ж половина Дорадчої групи складатиметься виключно з представників влади, а тому матиме можливість діяти в "найкращих" традиціях української політичної культури та кулуарних домовленостей, — прогнозує фундація Dejure. — Нинішня редакція законопроекту, яка не вирішує проблеми політичних призначень конституційних суддів, може бути прийнята вже 13 грудня. Якщо так і станеться, а п'ятеро призначенців Верховної Ради та з'їзду суддів будуть провладними, то, починаючи з цієї весни, наступні дев'ять років Офіс президента матиме лояльний Конституційний суд з його "правильними" рішеннями на відстані одного телефонного дзвінка".

Навряд чи треба доводити, що відставка трьох суддів КСУ 7 грудня й очікуване невдовзі ухвалення законопроекту №7662 — це епізоди одного сценарію. А заради чого все це розпочато — ми дізнаємося після того, як нинішня п'ять вакансій буде заповнено суддями, лояльними до ОП.