Чим викликане нове загострення на трасі "Бахмутка" (КАРТА)
Незважаючи на так зване "хлібне перемир'я", яке триває вже п'ятий тиждень, на Донбасі не вщухають обстріл російськими терористами і їх місцевими прислужниками позицій Збройних сил України та житлових будинків мирних жителів. Також не припиняються вилазки російсько-терористичних диверсійно-розвідувальних груп, особливо в районі Бахмутської траси, пише "ДС" з посиланням на Depo.ua.
При цьому ВСУ до останнього намагалися дотримуватися режиму тиші, однак, коли виникає безпосередня загроза життю та здоров'ю військовослужбовців, українські командири приймають рішення на адекватне відкриття вогню.
Все це призвело до того, що в останні дні позиційні бої зав'язалися на кількох, зазвичай гарячих, напрямках Луганщини. Зокрема, в Калиново і Катериновке.
Власне, Калинове містечко знаходиться в географічному центрі густонаселеного прикордонного району так званої ЛНР. Крім Калиново, тут зосереджені такі міста, як Первомайськ, Кадіївка (екс-Стаханов), Голубівка (екс-Кіровськ), Брянка, Алмазне, Ірміно, Алчевськ, Сентянівка (екс-Фрунзе) та інші. На півдні цей район підпирає Светлодарская дуга, а на півночі він плавно підходить до річки Сіверський Донець.
Крім цього, це єдине місце на карті, де так звана ЛНР має сухопутний кордон з підконтрольною Києву Україні. Адже переважна частина лінії розмежування проходить по широкій і стрімкої річки Сіверський Донець, мости через яку майже скрізь зруйновані, а форсувати цю річку під вогнем противника не всякий зважиться. Все це накладає свій відбиток на хід і характер бойових дій.
З даних прес-центру штабу АТО відомо, що в ніч з понеділка на вівторок близько опівночі незаконні збройні формування відкривали вогонь зі стрілецької зброї і гранатометів по опорного пункту сил АТО в районі Катеринівки. Після цього група бойовиків під вогневим прикриттям впритул наблизилися до укріплень ВСУ, після чого зав'язався бій, який тривав майже годину.
У вівторок обстріл Катеринівки продовжилися, а в ніч з вівторка на середу відбувся ще один бій між ЗСУ та терористами - на цей раз поблизу Калиново. Як вдалося встановити, українські солдати під покровом ночі перейшли через лінію фронту, рухаючись в напрямку Калиново. На попереджувальні постріли терористів наші не відреагували, продовживши рух вперед, тому, власне, і зав'язався бій.
Варто зазначити, що певна логіка в просуванні ЗСУ на цій ділянці фронту є, тому що з цього району терористи регулярно "прасують" українські позиції поблизу Катеринівки, Попасній, Новозвановки і Троїцького. Так що вилазка українських військ мала превентивний характер. Не варто забувати стару військову мудрість: чим більше ворог змушений оборонятися, тим менше він думає про власний наступ.
А ситуація на цій ділянці фронту справді незавидна для бойовиків, але для її розуміння потрібно звернути увагу на ще один момент. Мова йде про події на Светлодарской дузі, які відбувалися паралельно. Така активність бойовиків на Светлодарской дузі зовсім не безпідставна, адже, по суті, величезний шматок ЛНР виявився мало того, що майже відрізаним від "столиці", та ще й під загрозою оточення.
Тут Україна може потихеньку рухатися вглиб території ЛНР до лівого берега річки Лозовий відразу з обох сторін: з північної частини Светлодарской дуги і з Сентяновки (екс-Фрунзе), моніторячи при цьому реакцію Росії.
І якщо активного втручання Кремля в ситуацію не буде, то наслідки можуть бути дуже серйозними. А поки Москва думає, що їй робити, українські артилеристи успішно оволодівають новітніми технологіями, які надходять до них разом з волонтерськими планшетами з відповідними артилерійськими програмами, і точковими ударами тушкують вогневі точки ворога.
Що стосується глобального стану речей, то судячи з останніх подій, чергового широкомасштабного загострення можна очікувати найближчим часом. Принаймні, на Луганщині. До речі, місяць тому самі військовослужбовці з цього району неофіційно говорили, що через два-три місяці багато що проясниться на фронті. Причому проясниться в нашу користь. Тому давайте запасемося терпінням і почекаємо. Чекати залишилося недовго.
