Чим ми заплатили за один мільярд
Але влада продовжують реформувати країну під вимоги МВФ. "ДС" розбиралася, які галузі і сфери ми готові покласти на вівтар Фонду заради невловимого мільярда.
Бізнес задавили податками
Саме МВФ став винуватцем того, що ліберальна податкова реформа в Україні так і не відбулася. Розроблений в податковому комітеті парламенту законопроект №3357 міцно застопорив переговори з Фондом. Депутати пропонували знизити ставки всіх основних податків. Це дало б поштовх для виходу економіки з тіні, а також зростання інвестицій у розвиток підприємств. Доводи не подіяли. В МВФ заявили, що при такому підході дефіцит держбюджету "перевищить цільові параметри програми", а втрата надходжень складе 9-10% ВВП. Зате кредитору сподобався мінфінівський законопроект, що пропонував посилення податкового преса і підвищення ставок. Єдиний натяк на ліберальність, який дозволили Україні, - зниження ЄСВ до 20%.
В цьому році нічого не зміниться. Питання про виділення траншу Фонд переніс на кінець серпня, а можливо, і на осінь. Тоді як на початку вересня Мінфін повинен внести проект держбюджету-2017 та поправки до податкової реформи. Будь-яка спроба серйозно підправити податкове законодавство знову викличе невдоволення кредитора і чергову затримку траншу. Так що легше бізнесу не стане, а всі дебати про податок на виведений капітал залишаться порожнім звуком. Максимум, що може вибити Мінфін у МВФ, - поліпшення адміністрування податків.
Чекаємо нову хвилю "банкопаду"
На догоду МВФ Національний банк продовжує розхитувати банківську систему. З подачі кредитора, який печеться про здоров'я українських банків, регулятор ухвалив на початку липня "Положення про визначення банками розміру кредитного ризику". Документ почне працювати в тестовому режимі вже з 1 вересня, а в повному обсязі набуде чинності з 3 січня 2017 р. Він нібито повинен змусити банкірів чесно показати всю проблемну заборгованість (передбачається, що офіційні показники сильно занижені) і, як кінцевий результат, - збільшити капітали. Однак банкіри вже понесли величезні витрати на формування резервів із-за погіршення якості кредитних портфелів. До того ж акціонери тільки що витратилися, щоб довести капітали банків до 120 млн грн. (цей норматив повинен був бути виконаний до 17 червня 2016 р.). Позачергова докапіталізація багатьом виявиться не під силу, так що фінансисти прогнозують чергову хвилю "банкопаду".
Попутно НБУ посилив вимоги до позичальників і забезпечення за кредитами. Офіційна причина - припинення видачі схемних позик і зменшення кредитування інсайдерів. Однак постраждають і чесні позичальники, в першу чергу малий і середній бізнес. Якщо зараз отримати кредит дуже складно, після вступу в силу документа це стане майже неможливо. Економіка знову залишиться без кредитних коштів, а отже, вихід з кризи буде знову відкладений.
Валютну іпотеку відмовилися реструктуризувати
Після дворічних дебатів про те, як допомогти валютним позичальникам, що взяли кредити на придбання житла, ситуацію повністю законсервували. Удача посміхнулася іпотечникам лише раз, коли в липні минулого року депутати прийняли в третьому читанні законопроект №1558-1, пропонував перевести всі валютні позики фізосіб в гривню за докризовим курсом 5,05 грн/$. Проте за наполяганням МВФ президент України Петро Порошенко ветував цей закон. У Фонді вважають, що кредитори і позичальники повинні домовлятися без втручання законодавців, а для реструктуризації кредитів достатньо підписати меморандум, на підставі якого банки (за бажанням) будуть переводити кредити в гривню. Як і слід було очікувати, більшість кредиторів на поступки не пішов. А всі інші законопроекти на цю тему, зареєстровані у Верховній Раді, виявилися міцно поховані в парламенті.
Тим часом після триразової девальвації гривні платежі за валютними кредитами стали для громадян дійсно непідйомною ношею. За даними НБУ, на початок 2013 р. частка проблемних кредитів у загальному портфелі іпотечних валютних позик населення становила 43%, на 1 січня 2016-го - 76%, на 1 квітня 2016 р. - 77%.
Тіньовий оборот горілки виросте до 60%
Підвищення ставок акцизного збору на алкоголь повинно було стати підмогою для держбюджету. Внемля порадам МВФ, акцизи на пиво з 1 січня 2016 р. збільшили у два рази, а з 1 березня на 50% зросли акцизи на лікеро-горілчані вироби і на 100% - на кріплені вина. На наступний рік заплановано нове підвищення.
Але очікуваного зростання надходжень в казну не сталося. Що, втім, не дивно.
Схожа ситуація і в інших країнах світу. Так, 15%-ве підвищення акцизу на алкоголь в Естонії взагалі призвело до того, що за шість місяців цього року держбюджет не дорахувався податків в сумі 15-20 млн євро.
"Чим сильніше податковий тиск на кінцеву ціну напою, тим більше втрачає бюджет і тим швидше зростає тіньовий ринок", - пояснив "ДС" незалежний аналітик ринку алкогольних напоїв Ігор Товкач. Експерти стверджують, що в минулому році на кожну 1 грн. підвищення акцизу легальний ринок горілки відреагував скороченням продажів на 8 млн пляшок. Згідно з попередніми прогнозами, за підсумками цього року легальне виробництво міцного алкоголю знизиться на 25-30%, при цьому тіньовий ринок досягне 60% обігу лікеро-горілчаних виробів.
Комунальників прирікають на штрафи
У середині липня Верховна Рада прийняла Закон "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб'єктів господарювання в сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення". Однак, судячи з усього, цей документ, який передбачає введення мораторію на нарахування і стягнення штрафів з підприємств теплокомуненерго за несвоєчасно сплачений газ НАК "Нафтогаз", буде ветований главою держави. На цьому наполягає МВФ, оскільки закон суперечить досягнутим раніше домовленостям.
Причина занепокоєння МВФ проста: горезвісний закон створює умови для збільшення дефіциту коштів "Нафтогазу", скорочення якого наполегливо домагається ключовий кредитор нашої країни. На сьогоднішній день прострочена заборгованість підприємств ТКЕ і ТЕЦ перед НАК за газ, використаний для виробництва теплової енергії, що становить близько 18 млрд грн. З іншого боку, скасування мораторію збільшить збитки підприємств теплокомуненерго і в перспективі може навіть призвести до можливого блокування їх роботи. З-за несвоєчасного відшкодування збитків внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію комунальники фізично не в змозі оплатити отриманий газ вчасно, що ще більше їх вганяє в борги. Наприклад, за рішенням судів тільки КП "Харківські теплові мережі" нараховано понад 190 млн грн. штрафів, а запорізького концерну "Міські теплові мережі" - понад 120 млн грн. Рекордсменом же в списку штрафників є "Київенерго" - понад чверть мільярда гривень.
Держактиви підуть за безцінь
Про те, що Україні необхідно активізувати приватизацію державних активів, у МВФ говорили давно. У червні ці тези ще раз повторив заступник директора-розпорядника Фонду Девід Ліптон. Це сталося незадовго до того, як ФДМУ оголосив конкурс з продажу контрольного пакета акцій ПАТ "Одеський припортовий завод", яким було дано старт великої приватизації в Україні. Втім, перший млинець виявився глевким. Жодної заявки на участь в аукціоні так і не було подано, причинами чого був названий цілий ряд факторів - від судових розглядів і кримінальних проваджень до завищеної ціни цього активу на фоні несприятливої ситуації на ринках збуту. У випадку з ОПЗ влади вже заявили про можливість зниження стартової ціни на повторному конкурсі на 30%, до $370 млн. Крім того, раніше вже був заявлений порядок цін на обленерго, які ФДМУ розраховує продати в цьому році. У Фонді держмайна, зокрема, заявили, що хочуть отримати за групу енергопостачальних підприємств на чолі з такими гігантами, як "Запоріжжяобленерго" і "Харківобленерго", близько $300 млн. Для розуміння: навіть ця оцінка, відповідна річного обороту однієї тільки запорізькій енергокомпанії, цілком може виявитися завищеною. І все ж на цьому тлі МВФ продовжує наполягати на скороченні переліку об'єктів права держвласності, що не підлягають приватизації. У всякому разі, такий законопроект фігурує в списку проектів, прийняття яких необхідно для отримання нового траншу. "Якщо зараз проводити приватизацію, то розраховувати, що на поганому ринку ти отримаєш високі доходи в бюджет, не варто", - заявив з цього приводу "ДС" виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Аграрії більше не конкурентоспроможні
Щоб догодити МВФ, український парламент позбавить аграріїв пільг по ПДВ вже з початку 2017 р. Це підноситься як компромісне рішення, адже спочатку селян повинні були перевести на загальний режим оподаткування ще з 1 січня 2016 р. Але тоді масові фермерські мітинги по всій країні зробили свою справу: ПДВ-рахунки урізали (рослинники отримують 50%, а тваринники - 80%), але не закрили.
Як стверджує екс-віце-президент Асоціації виробників молока Денис Марчук, за останні два роки податкове навантаження на середньостатистичний гектар сільськогосподарських угідь і так зросла більш ніж у 40 разів. "Від ліквідації спецрежиму ПДВ найбільше постраждають господарства, які займаються виробництвом товарів для внутрішнього ринку, наприклад, ті ж самі тваринники. Навіть мінус 20% зі спецрахунків ПДВ вже змушує фермерів вирізати поголів'я. Повна відміна пільг ще більше посилить цю тенденцію. У підсумку молоко і м'ясо практично вже до осені 2017 року можуть подорожчати на 40-50", - вважає Марчук.
Але і більш міцні господарства, що спеціалізуються на високорентабельних зерні або соняшнику, ризикують помітно втратити. Адже зараз український урожай на світовому ринку продає насамперед ціна. А після скасування пільг по ПДВ середньостатистична тонна зерна подорожчає як мінімум на 10-15%.
Це може сильно послабити позиції нашої країни на світовому ринку зерна. У 2015/2016 маркетинговому році Україна експортувала майже 39,5 млн т зернових, або на 13,5% більше, ніж роком раніше. У новому сезоні прогноз експорту є маловтішним - мінсільгосп США оцінив його в 32 млн. т. А з скасуванням пільг для аграріїв з ПДВ підсумкова цифра може впасти нижче 30 млн т.
