Човникова дипломатія, нові "слуги"-хабарники і закриття неба над Україною. Головні події країни 7–13 лютого
Найважливіші новини минулого тижня за версією "Ділової столиці"
Макрон з'їздив до Путіна, а потім відвідав Київ
7 лютого відбулася зустріч президента Франції Емманюеля Макрона з президентом Росії Володимиром Путіним, а 8 лютого – з президентом Володимиром Зеленським.
Переговори Макрона з Путіним у Москві тривали понад п'ять годин. За їхніми підсумками Макрон заявив, що ситуація з безпекою зараз дуже серйозна, але все ще є можливість і час знайти мирне рішення. "Необхідно виробити нові механізми, які потрібно збудувати для безпеки в регіоні. Але їх не можна будувати, відмовившись від того, що було зроблено за останні 30 років, і порушувати фундаментальні права європейців", – сказав президент Франції.
Макрон і Путін заявили, що знайшли точки дотику щодо деяких пропозицій. Після переговорів із Зеленським Макрон заявив, що виконання Мінських угод усіма їхніми учасниками залишається головним шляхом до миру і є надія, що прогрес переговорів у нормандському форматі має цьому сприяти.
12 лютого Макрон поговорив із Зеленським і Путіним по телефону. Президент РФ сказав, що "довірчий діалог несумісний з ескалацією" навколо кордонів України. Із Зеленським обговорили деескалацію і нормандський формат.
Зеленський анонсував безкоштовні смартфони для пенсіонерів
8 лютого президент Володимир Зеленський анонсував нову програму для людей похилого віку: вакциновані люди віком від 60 років зможуть отримати безкоштовний смартфон із пільговим тарифом.
Нову програму "єСмартфон" мають запустити навесні 2022 р. "Переваги цифрової держави мають бути доступні всім, незалежно від віку", — сказав президент.
За словами Зеленського, отримати безкоштовний, якісний, сучасний смартфон і пільговий тариф на ньому зможуть усі вакциновані українці від 60 років. Очікується, що взяти участь у програмі зможуть 8,5 млн українців.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров уточнив, що у квітні розпочнеться перший етап проєкту: запис бажаючих отримати смартфон. Другий етап – власне отримання смартфонів – залежить від термінів виготовлення пристроїв. Поки що невідомо, які саме це будуть смартфони. Етапи програми анонсуватимуться окремо, уряд планує реалізувати більшу частину проєкту у 2022 р.
"Нормандські" переговори закінчилися безрезультатно
10 лютого у Берліні відбулася зустріч радників глав країн нормандського формату. Вона тривала майже дев'ять годин.
Після переговорів голова ОП і представник України Андрій Єрмак вийшов на брифінг і заявив, що сторони не змогли дійти до "єдиного документа". Він сподівається, що на початку березня вже тристороння контактна група (ТКГ) розгляне питання про законопроєкти, передбачені Мінськими угодами.
За версією Росії, Україна відмовилася у підсумковому документі цитувати Мінські угоди про те, що питання статусу Донбасу потрібно вирішувати в консультаціях із його представниками – і це головна суперечність, яка затягнула переговори. Усупереч бажанням Кремля, Франція і Німеччина відмовилися чинити тиск на Київ у питанні виконання Мінських угод у російському трактуванні.
Двох депутатів-"слуг" затримали за хабарництво
7 лютого детективи Національного антикорупційного бюро затримали нардепа від "Слуги народу" Сергія Кузьміних за підозрою в отриманні 558 тис. грн неправомірної вигоди. Кузьміних сам прийшов на допит у НАБУ, де його затримали. Декількома днями раніше його оголосили в розшук через те, що Кузьміних ігнорував повістки в органи слідства. Водночас, хоч депутата і вдалося затримати 7 лютого, суттєвого результату щодо ведення справи це не дало.
Вищий антикорупційний суд не зміг обрати запобіжний захід для Кузьміних, оскільки останній не взяв із собою паспорт — у нього було лише депутатське посвідчення, яке не дозволяє належним чином встановити особу підозрюваного. Засідання були змушені перенести на 8, потім на 11, а у підсумку на 14 лютого: нардеп кілька разів не зявився до суду.
9 лютого Національне антикорупційне бюро викрило депутата Київської міськради від "Слуги народу" і ще п'ятьох осіб на одержанні 1,26 млн грн неправомірної вигоди за сприяння в організації роздрібної торгівлі у столиці. За даними слідства, посадовець Київради у змові з керівниками столичних КП організував схему отримання неправомірної вигоди за забезпечення перемоги в електронних торгах на право розміщення точок сезонної пересувної торгівлі ("купав") заздалегідь визначених компаній, а також подальшого безперешкодного використання точок. Йшлося про сім локацій у різних районах столиці (Дарницькому, Дніпровському, Шевченківському тощо). Свої "послуги" учасники схеми оцінили у 1,39 млн грн на рік, які згодом планували розподілити між собою. Усіх шістьох фігурантів затримано силовиками, депутатом виявився Владислав Трубіцин.
11 лютого Вищий антикорупційний суд заарештував Трубіцина з альтернативою застави 14 млн 886 тис. грн. У разі внесення застави депутат не зможе відлучатись з місця проживання без дозволу, спілкуватися зі свідками, йому доведеться здати документи для виїзду з України, носити електронний засіб контролю.
Російські і білоруські війська розпочали навчання біля кордону з Україною
10 лютого на території Білорусі розпочалися масштабні 10-денні навчання російської армії, у яких беруть участь і білоруські збройні сили. Росія кілька місяців перекидала до Білорусі й на інші напрямки по периметру України з півночі, сходу та півдня підрозділи, бойову і супроводжуючу техніку. Частина фронтової авіації, сухопутних і морських сил подолали заради "навчань" близько 10 000 км — зі сходу та півночі Росії.
Скільки задіяно солдатів і техніки — невідомо.
Маневри в Білорусі пройдуть на полігонах Доманівський, Гозький, Обуз-Лесновський, Брестський і Осиповичський, а також на деяких ділянках кордону країни. Також спільні сили ЗС РФ і ЗС РБ задіяли аеродроми "Барановичі", "Лунинець", "Ліда" й "Мачулищі".
У силовому російському відомстві стверджують, що проводять "відпрацювання завдань щодо припинення й відбиття зовнішньої агресії під час ведення оборонної операції". Військами РФ керує начальник Генштабу країни-окупанта Валерій Герасимов.
Рада ЄС схвалила виділення 1,2 млрд кредитів для України
11 лютого Рада ЄС схвалила пропозицію Єврокомісії надати Україні додаткову макрофінансову допомогу у розмірі 1,2 млрд євро. Щоб засоби допомоги надійшли до України, пропозицію має ще схвалити Європейський парламент. Голосування щодо виділення допомоги може пройти в Європарламенті за прискореною процедурою.
"Нинішня геополітична напруженість згубний впливає на економічну й фінансову стабільність України. Постійні загрози безпеці вже викликали значний відтік капіталу. Україна втрачає доступ до міжнародних ринків капіталу через підвищену геополітичну невизначеність і її вплив на економічну ситуацію", – йдеться у заяві Ради ЄС.
Екстрена макрофінансова допомога Україні розрахована на 12 місяців і складатиметься із двох виплат. Україна отримає перший транш у 600 млн євро одразу після завершення всіх необхідних погоджувальних процедур і за умови виконання програми МВФ.
Виплата другого траншу буде пов'язана з виконанням програми МВФ і умов Меморандуму про взаєморозуміння, на основі якого виділяється макрофінансова допомога. Кошти підуть на зміцнення економічної стійкості та стабільності України, управління і верховенство права, а також на енергетику.
Кортеж Олександра Ярославського збив людину, бізнесмен утік до Лондона
9 лютого близько 23:00 на трасі Київ — Харків — Довжанський автомобіль збив чоловіка. Тіло виявили водії, що проїжджають повз. На місці ДТП знайшли номерний знак машини Mersedes-Benz G63, який належить Олександру Ярославському.
Чи був Ярославський за кермом автомобіля, невідомо, однак чоловік, який прийшов у поліцію і заявив, що це саме він збив на смерть людину, насправді перебував у момент ДТП в іншому місці. За інформацією журналіста "Української правди", Ярославський був п'яний. Сам бізнесмен стверджує, що непричетний до смертельної ДТП, оскільки спав у цей час. Чи перебував він за кермом — покажуть експертизи, призначені правоохоронцями.
Після ДТП бізнесмен виїхав із країни. У групі DCH Олександра Ярославського повідомили, що бізнесмен відлетів до Лондона чартерним рейсом з Харкова 10 лютого, "щоб провести час із сім'єю, оскільки у дітей починаються канікули", а сама поїздка нібито має плановий характер.
Суд залишив у силі запобіжний захід для Порошенка
11 лютого Апеляційний суд Києва залишив підозрюваному в держзраді п'ятому президенту Петру Порошенку запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Повний текст рішення буде озвучено 16 лютого о 16:30.
Порошенко після засідання звинуватив чинну владу у політичному переслідуванні і заявив, що його команда вимагає відкликати підозру, закрити провадження, вибачитися й притягнути до відповідальності всіх причетних до відкриття проти нього справи.
Держбюро розслідувань вважає, що своїм рішенням "суд фактично визнав, що підозра депутату була вручена законним способом, є обґрунтованою і підтверджується належними доказами".
РНБО ввела санкції проти каналу НАШ і обговорила нинішні ризики для України
11 лютого Рада нацбезпеки і оборони ухвалила рішення про запровадження санкцій проти телеканалу НАШ колишнього народного депутата Євгена Мураєва. Президент Зеленський того ж дня підписав відповідний указ.
Санкції вводяться терміном на п'ять років проти компаній: "Наша Прага", "Наш 24", "Наш 365" і Demosena Investments Ltd (юридична адреса на Кіпрі). На запитання, які саме санкції введено проти компаній "Наш 24" та "Наш 365", секретар РНБО Олексій Данилов сказав: "Перелік санкцій відомий. У компаній, які ви назвали, – повний full. Усі 14 видів санкцій, які є у нашому законодавстві, проти цих компаній проголосовані і введені в дію".
Окрім іншого, на засіданні Ради безпеки у секретному режимі розглядалося питання про зовнішні та внутрішні ризики для України. У тому числі й для морського судноплавства. Були заслухані доповіді представників розвідки і військових. Також окремо було представлено доповідь голови Держприкордонслужби Сергія Дейнека.
Кабмін виділив 16,6 млрд грн на страхування авіаперельотів над Україною, у Раді погодили рішення
У неділю, 13 лютого, стало відомо про наміри деяких авіакомпаній припинити польоти в Україну через загрозу вторгнення російських військ.
13 лютого на позачерговому засіданні уряд ухвалив зміни у використанні коштів Резервного фонду держбюджету, а також виділив 6,6 млрд грн для забезпечення безпеки польотів в Україні для страхових і лізингових компаній.
Того ж дня комітет Верховної Ради з питань бюджету на позачерговому засіданні схвалив перерозподіл видатків держбюджету-2022, що дозволить виділити 16,6 млрд грн Міністерству інфраструктури для забезпечення безпеки польотів у повітряному просторі України. При цьому Міністерство інфраструктури заявило, що не планує закривати авіапростір над Україною через анонсоване в західних ЗМІ вторгнення Росії в Україну.
Кабміну було рекомендовано доручити Мінфіну у місячний термін поінформувати парламент про достатність обсягу видатків державного бюджету на обслуговування державного боргу, зменшеного згідно з вищезазначеним розпорядженням уряду.