Нудний формат. Східне партнерство себе вичерпало
Саміт "Східного партнерства", що проходив в Брюсселі 24 листопада, важко назвати проривом для України, або тотальним ураженням. Були і досягнення, і очікувані невдачі, і продуктивні зустрічі, і критика.
Неприємний "шум"
Брюссельській зустрічі представників Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови, України і, власне, Євросоюзу передував ряд нападок з боку блоку, стомленого низькими антикорупційними показниками Києва. Зокрема, керівник представництва Європейського союзу в Україні Хьюг Мінгареллі говорив про це і про антикорупційне суді на щорічній зустрічі членів Європейської бізнес-асоціації (EBA) в Україні, а в інтерв'ю "Європейської правді" непрозоро натякнув, що Київ може втратити траншу макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн євро.
У єврокомісара з питань Європейської політики сусідства і переговорів по розширенню Йоханнеса Хана теж були претензії: електронні декларації, набив оскому ліс-кругляк і т. п. "Два роки тому мене поінформували представники влади, що зняття заборони на ліс відбудеться дуже скоро, але це має відбутися разом із законом щодо поводження з лісами, щоб ніхто не хотів вирубувати дерева без насадження нових, - каже чиновник. - І вони не змогли це зробити. І сьогодні всі в Україні проти зняття заборони, бо, мовляв, європейці хочуть виснажити український ліс, що зовсім не так". Що стосується е-декларацій, то пан Хан чув про інформації, озвученої екс-співробітницею НАПК Ганною Соломатіної щодо нікчемних темпів перевірки документів: "Сьогодні тільки сто декларацій, дехто сказав мені, що їх 94 (з 1,5 млн), було перевірено. Це безглуздо! І немає навіть одного виводу після цих перевірок". Сюди додамо публікацію Reuters, яке з посиланням на джерела серед єврочиновників писало, що Україні готують холодний прийом у Брюсселі.
Підвищив градус вкидання про те, що президент Петро Порошенко може наслідувати приклад Олександра Лукашенка і не поїхати на саміт. Звичайно, з боку Банкової це було б серйозною помилкою, яку ніхто і не збирався робити.
Підтримка
Між тим, давній союзник України євродепутат з Німеччини Ребекка Хармс закликала Брюссель не забувати, в яких умовах сьогодні перебуває Україна. "Принцип "більше за більше і менше за менше", який заохочує зусилля з реформування, доречний, але перед ним постануть проблеми, якщо ЄС закриє двері щодо можливості вступу (в блок) в майбутньому", - сказала Хармс.
Нагадав про те, що Україні дуже важко сьогодні, і польський посол Ян Пєкло. В контексті перетворень в його країні в кінці минулого століття, Пекло підкреслив, що їм тоді було простіше: Європа і Польща не піддавалися нападам з боку сусіда, ЄС був позитивно налаштований в цілому і з-за розпаду радянського монстра, економіка зростала і т. п.
ВП себе вичерпало
МЗС України та експертне середовище просували теза напередодні про те, що "Східного партнерства" Україні вже мало і головною опорою для євроінтеграції є Угода про асоціацію. Очевидно, що ВП насправді вже давно трансформувалося в майданчик для дискусій, зустрічей і т. п. Тому що половина держав з шістки - Білорусь, Вірменія та Азербайджан не дотягують до відповідності європейським демократичним цінностям. Україна ж у баченні ЄС на недостатньому рівні виконує домашнє завдання з реформ.
Підсумкова резолюція саміту, як висловився президент Євроради Дональд Туск, могла бути більш амбітною. "Але я також вважаю, що все це є демонстрацією нашої єдності", - підкреслив він. Був і результат. Емоційне, але продумане виступ Порошенко призвело або, принаймні, посприяло внесення змін до декларації. Таким став пункт у декларації про підтримку ідеї з розгортанням миротворчої місії ООН на Донбасі.
В документ були внесені гарантії або хоча б обіцянки майбутнього членства в ЄС і визнання РФ країною-агресором. Що не стало сюрпризом. В рамках СП Брюссель наполягає на реалізації існуючих умов. Немає потреби переживати з цього приводу, тому що і так було ясно, що поки членство Україні і не світить. По-друге, сам блок переживає не кращі часи. Його трясе від популізму, від Brexit, внутрішніх політичних протиріч. У тій же Німеччині, наприклад, ХДС/ХСС Ангели Меркель чекають довгі тижні переговорів про створення уряду з Соціал-демократичною партією, чий лідер Мартін Шульц минулого тижня змінив позицію після бесіди з президентом Франком-Вальтером Штайнмайером.
До того ж, чинне Угоду про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС володіє широким інструментарієм для співпраці і не заважає Києву "прокачувати" економіку з допомогою контрактів в Азії, Африці чи на Аравійському півострові.
Саміт показав і те, що в ЄС врахували досвід з приходом до влади в країнах-членах і в сусідів співдружності неординарних особистостей і сил, які вставляють палиці в колеса: Піс Качиньського, Орбан і його "Фідес", молдавський президент Додон і т. д. Тому Євросоюзу було б раціонально дочекатися закінчення виборного сезону в Україні, щоб розуміти, з ким доведеться мати справу надалі.
А поговорити?
Куди важливіше ті, хто приїжджають на саміт СП, чим, по суті, сама програма. Так, президент поспілкувався з лідером впливової Європейської народної партії (ЄНП) Жозефом Долем, який обіцяв підтримку всім реформ і трансформацій в Україні.
Також на підсумковій конференції Порошенко повідомив, що Єврокомісія цього тижня оприлюднить комюніке за макрофінансової допомоги для України на 2018-2019 роки, якою передбачено три транші, співмірні з попередніми розмірами допомоги.
Паралельно глава Мзс Павло Клімкін відрапортував про взяття документа про "Взаєморозуміння високого рівня про поширення індикативних карт Європейської транспортної мережі TEN-T на Україну". Це інфраструктурний проект ЄС, в рамках якого до 2050 року на території блоку повинна з'явитися нова транспортна система з 94 портів, 38 аеропортів та близько 15 тис. км швидкісних залізниць. Брюссель дав добро на включення України в TEN-T 21 червня 2016 в Роттердамі міністрами транспорту країн Євросоюзу, "Східного партнерства" та Європейською комісією.
Може бути, саміт "Східного партнерства" і не обіцяв манну небесну, а перед ним Київ отримав свою порцію критики, але позитив теж приніс чималий. І поки Європа розбирається з проблемами і приходить до тями, Україні слід займатися власними справами, використовуючи подібні заходи як відмінний привід обговорити і отримати ґешефти від майбутніх угод. Паралельно готуючи економіку і уми українців до майбутнього членства, адже ЄС не тільки дає, але і бере: приміром, потребує відрахування з бюджету держави-члена і вимагає спільних для всіх правил, сертифікації і т. п.
