Броньований легковаговик. Якою буде нова українська БМП

Повністю нових зразків, створених з нуля практично немає — виняток хіба що БТР-3/4 і протитанкові комплекси. Все інше, що зараз масово надходить на озброєння, — різного ступеня модернізації радянські зразки 1960-1980-х років. І не особливо важливо, що це вертоліт Мі-8 або танк Т-64БВ.

На цьому тлі досить екзотично виглядають різноманітні проекти, які час від часу виринають і на деякі навіть виділяють якісь державні фінанси. Як правило, вони або дуже довгострокові (як ракети "Вільха" або "Грім") або, м'яко кажучи, не повністю відповідають запитам військових за якістю. Занадто яскравий приклад останнього — бронеавтомобіль "Дозор-Б".

І ось буквально днями знову спливла тема створення першої вітчизняної БМП. Новий проект, який за деякими даними, вже пройшов стадію НДДКР, і нині досвідчений зразок реалізується в металі і отримав умовну назву БМП-У.

Варто зазначити, що створення власного зразка такої легкої техніки у ваговій категорії 25-30 т є для нашої армії вкрай актуальним. Адже парк БМП-2, БМП-1 за роки війни сильно порідшав. Так, наприклад, з 1126 БМП-2, які були на озброєнні ЗСУ на березень 2014 р., нині в строю всього 650 од. Звичайно, тут і 53 машини, які захопили росіяни в Криму, проте все одно втрати літа 2014 р. досить значні.

Крім того, відкритим залишається питання про ремонт і запасних частинах. Хоча деякі заходи в цьому напрямку робляться, проте в цілому з ремонтом проблеми досить серйозні.

На цьому тлі новий проект виглядає досить привабливим, хоча й не позбавленою недоліків. Отже, що ж пропонують для армії харківські танкобудівники.

Досить стандартну машину такого класу рівня шведської CV-90 або німецької "Пуми". Середнє розташування двигуна, екіпаж по лівому борту, десант в задній частині корпусу. Який, до речі, обіцяють проводити на найбільшому в СНД ковальсько-штампувальному підприємстві — Лозівському ковальсько-механічному заводі.

Судячи з технічними даними, які поширює прес-служба "Укроборонпрому", при установці дизельного двигуна вітчизняного виробництва потужністю 735 л. с. БМП-У зможе перекидати на полі бою десант з семи військовослужбовців у повній екіпіровці. На перший погляд, досить гідно, однак "диявол криється в деталях".

Насамперед на сьогодні неясно, який саме двигун планують встановлювати. Варіантів насправді небагато — або якийсь з стоять на виробництві філії заводу їм. Малишева 3ТД, який, до речі, встановлюється на БТР-4, або іноземного виробництва. З останнім можуть бути серйозні проблеми — Захід не поспішає нас продавати таку продукцію, російські двигуни нам недоступні зі зрозумілих причин, а китайські можемо купувати тільки через Білорусь (що є вкрай серйозною проблемою).

Далі, бойовий модуль. Тут у нашої оборонки досить проблемно майже завжди. За останні десяток років варіантів було запропоновано досить багато, однак реально воюючих (і то лише в перший період війни) можна назвати тільки БМ-7 "Парус", встановлений на "іракських" БТР-4, які відзначилися в боях під Слов'янському. Потім їх бойове використання було дуже обмеженим — тут варто згадати бої зими 2015 р. за 29-й блокпост і, напевно, всі.

Так, ось на нову БМП пропонується поставити "старшого брата" "Вітрила" — БМ-8. Його озброєння досить розлого — 30-мм гармата (наш аналог радянської 2А42, причому не особливо важливо який — ЗТМ-2, ЛВГ-30 іл КБА-113), дві пускові установки для протитанкової ракети "Бар'єр", 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117 (аналог радянського АГС-17) і 7,62-мм кулемет (знову-таки наш аналог ПКТ). Великий плюс конструкції — модульність і наявність відразу двох прицільно-наглядових комплексів, як для командира, так і для навідника. При цьому склад їх досі не оприлюднено, але цілком природно припустити, що він буде багатоканальний і в його складі обов'язково буде тепловізійний канал (цілком ймовірно, іноземного походження).

Все добре, але модуль ще не пройшов державних випробувань як мінімум або широкої громадськості про це невідомо.

І нарешті, самий проблемний, на наш погляд, момент — ступінь захищеності. Із заяв "Укроборонпрому" випливає, що рівень захисту БМП-на 10-12% вище, ніж БТР-4". І це притому, що БТР-4 є досить низьким — такі претензії військових викликали в тому числі і поява нової модифікації БТР-4МВ1. До речі, про їх закупівлі, про яких так багато розповідали на виставці "Зброя та безпека-2017", поки нічого не чутно.

І це при тому, що військові фахівці різних країн вже давно прийшли до висновку, що надійний захист піхоти від сучасних засобів ураження можуть забезпечити тільки БМП з танкової бронею.

Не все так просто і з термінами появи дослідної машини. Спочатку це була осінь 2017 р., потім серпень 2018-го. На сьогодні, судячи з уривчастих відомостей, це весна 2019 р. Зрозуміло, що відсунення строків дуже сильно впливає на швидкість розгортання серійного виробництва (якщо Міністерство оборони України таки визнає зразок гідним для прийняття на озброєння). Навіть при самому оптимістичному варіанті це як мінімум три роки.

Підводячи підсумок, можна сказати, що в разі успішної реалізації цього проекту українська оборонка вперше в своїй історії отримає досвід проектування, створення і виробництва бойової машини середнього класу. Що в середньостроковій і довгостроковій перспективі буде "грати нам на руку". По-перше, у світі не так багато країн —виробників БМП цього класу, а наша машина буде коштувати дешевше, ніж російський або західний аналог. З іншого боку, переозброєння парку БМП в ЗСУ вже зараз досить актуально — недарма вже почали купувати партії відверто застарілих машин із засіків Східної Європи.

І ще, нове шасі може стати прекрасною базою для створення цілої лінійки спеціальних машин — від самохідного міномета до ЗРК.

Але поки що все це тільки мрії, і найближчі півроку-рік покажуть, наскільки вони реалізовуються в наших умовах.