Броньовані козаки. На чому військові розсікають по фронту

Армійське командування досі не визначилося, який бронеавтомобіль вибрати для своїх потреб
Бронеавтомобіль "Козак-2"

Конкуренція на ринку бронеавтомобілів класу 4х4 для наших збройних сил посилюється. Інакше складно пояснити недавню інформацію, що Державний науково-дослідний інститут випробувань та сертифікації озброєння і військової техніки почав державні випробування спеціалізованого броньованого автомобіля "Варта".

У 2014-му, коли армія гостро потребувала бронеавтомобилях, держава закуповувала буквально все, що було доступно на ринку. Так в армії виявилася відразу ціла лінійка моделей від Streit Group під маркою КРАЗ. Потім прийшли і інші виробники.

Останнім був бронеавтомобіль "Варта" від невідомій до цього компанії UKRAINIAN ARMOR. Створений на шасі лесовозного тягача МАЗ-5434 (модель 1978 р. завдяки протекції на найвищому рівні він почав поставлятися в МВС і ВСУ без обов'язкового проходження державних випробувань.

Машина була представлена ще в кінці 2015-го, а в жовтні 2018-го виробник почав говорити вже про восьмий модернізації з більш потужним китайським двигуном. Крім спецпідрозділів МВС "Корд" партія "Варт" була куплена для потреб морської піхоти ВСУ - навесні 2019-го машини помічені на озброєнні 35-ї бригади морської піхоти, яка воює на приморському відрізку донбаського фронту.

Враження від "Варти" були неоднозначні: хтось хвалив техніку, хтось висловлював претензії щодо висоти машини і її бронювання.

Тим часом прямі конкуренти пішли по довгому, але, як виявилося, набагато більш ефективному шляху. Приватна НВО "Практика" пройшла непростий шлях державних випробувань і врешті-решт отримала зелене світло для закупівель армією та іншими силовими структурами спершу броньовика "Козак-2", а потім і "Козак-2М1". Останній відчували зовсім недавно - у липні 2019-го, так що говорити про серійному виробництві рано, адже замовлень від армії просто немає.

Зате "Козак-2" проводиться з 2015-го, кількість таких машин вже перевалила за півтори сотні. Крім армії вони з більш низьким рівнем захисту та спрощеної комплектацією є в Національній гвардії України під індексом "Козак-001".

Є ще, наприклад, "Козак-5", який проводиться з 2018-го. За даними виробника, на сьогодні поставлено 10 машин - з них вісім машин в спецмодификации "Козак-5ПМЛ" отримала служба надзвичайних ситуацій для перевезення розірвалися хв.

Цікава ситуація склалася з іншим бронеавтомобилем, який теж пройшов державні випробування і теж поставляється для армійців. Мова йде про "БАРС-8" від "Богдан моторс". Фактично "Богдан" замовляє бронекорпуса (чи взагалі цілі машини) все у тій же "Практики". Це добре видно на фотографіях з складальних цехів підприємства. Втім, автор особисто бачив корпус вдосконаленого "БАРС-8" у варіанті мобільного міномета БАРС-8ММК.

Єдиною проблемою всіх цих машин є громадянське шасі - "Козак-2" зроблений на базі повнопривідного вантажівки Iveco EuroCargo 4x4. За запевненнями військових виробники намагаються допрацьовувати шасі саме під армійські технічні умови. При цьому, звичайно, не без втрат: так, армії довелося відмовитися від закупівель машин від КРАЗа - вони не витримали випробування війною.

Незрозуміла ситуація з єдиним бронеавтомобилем, який розроблявся під армійське технічне завдання - "Дозор-2". Його збиралися допрацьовувати, то купувати польські аналоги. Але поки обіцяних в рамках державного замовлення "поляків" не видно в частинах. Втім, цілком може бути, що це до кращого.

Між тим армійському командуванню варто визначитися з єдиним типом бронеавтомобіля класу 4х4, адже в армії головне - стандартизація, на неї зав'язані постачання і логістика, які є одним з елементів боєздатності армійських підрозділів.

У цьому плані цілком вдалим варіантом виглядає "Козак-2", особливо його остання модифікація "Козак-2М1". Військові, яким вже доводилося відчувати бронеавтомобіль, говорять про нього тільки в захоплених тонах. У якості бази для спеціалізованих машин цілком підійде і "БАРС-8", тим більше, що він вже пройшов весь комплекс випробувань.

А ось прийняття на озброєння нових моделей інших виробників, які до того ж не мають жодних переваг перед вже відпрацьованими машинами, навряд чи має сенс. Адже на випробування будуть відволікатися такі необхідні зараз засоби і кадри. Пропоновані машини у своїй основі мають громадянське шасі, яке в будь-якому випадку потрібно буде допрацьовувати за результатами військової експлуатації.

Немає особливого сенсу купувати за кордоном і машини, які ми можемо виробляти самостійно. Тим більше що з часом для неї доведеться закуповувати запчастини та комплектуючі. Та й фінансування вітчизняних виробників рано чи пізно має стати домінуючим у державному замовленні - принаймні для армії.