Брехня на 1,5 млрд. НАБУ "заробило" для бюджету лише 48 тисяч гривень (ДОКУМЕНТИ)

17 серпня під час брифінгу директор НАБУ Артем Ситник заявив, що економічний ефект від роботи бюро у І півріччі 2020 року склав понад 1,5 млрд грн. Після того, як ще кілька місяців тому, у квітні, Державна казначейська служба повідомила, що до державного бюджету за перші три місяці 2020 року надійшло 14 тис грн від реалізації майна, а також коштів, конфіскованих за вчинення корупційних та пов'язаних із корупцією правопорушень, і чверть цієї суми (3,4 тис. грн) склав штраф самого Ситника по вироку суду за корупційні дії, ця цифра шокувала. Як за три наступні місяці НАБУ примудрилося заробити до бюджету аж 1,5 млрд? Навіть рекордна сума хабара у $6 млн, конфіскованого у справі Злочевського, не пояснює цієї фантастичної цифри. Тим більше, що ці 6 млн до бюджету потрапити ніяк не могли — вони лише вилучені, слідство триває, і поки немає вироку суду про їхню конфіскацію не може навіть бути мови.

Відповідь на питання, де взялися 1,5 млрд, дуже проста. Жодних 1,5 млрд бюджет не отримав від НАБУ. Ситник просто збрехав, намагаючись довести свою потрібність на посаді директора бюро. Тож скільки насправді дало бюджету НАБУ, яке лише на своє утримання витрачає близько 1 млрд грн на рік?

Журнал "Власть денег" скерував журналістський запит до НАБУ та Мінфіну з проханням пояснити, звідки взялися ці самі півтора мільярди. І тут почалася майже детективна історія, яка виявила, що король, тобто Ситник, насправді голий. НАБУ у своїй відповіді саме повідомило, що Ситник збрехав про 1,5 млрд, а бюджет від діяльності антикорупційного бюро отримав суттєво меншу, від заявленою Ситником, суму.

"За І півріччя 2020 відшкодованих збитків понад 689 млн грн, з яких 1,95 млн грн відшкодовано добровільно особами у ході досудового розслідування, понад 82 млн грн сплачено коштів суб'єктом господарювання та на понад 605 млн грн погашено третіми особами заборгованість, що виникла при вчиненні кримінального правопорушення", — йдеться у відповіді НАБУ. На жаль, у відповіді на журналістський запит НАБУ так і не надало відповіді на конкретне питання: за якими саме статтями в помісячному розрізі антикорупційне бюро перераховувало кошти до державного бюджету (це прохання було викладено в запиті, але співробітники агентства зробили вигляд, що його не помітили, хоча це є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації).

Що ж, 689 млн — майже втричі менше, ніж заявив Ситник, але теж непогано. Втім, є проблема: бюджет цих коштів не отримав.

То на скільки ж насправді напрацювали 653 працівників НАБУ, з яких 245 детективів і один директор, визнаний судом корупціонером. Відповідь на це питання дало Міністерство фінансів України. Міністерство не має можливості виокремити суму, що надійшла саме від діяльності НАБУ, але зазначило загальну суми надходжень від діяльності усіх антикорупційних і слідчих органів за "антикорупційними" статтями. За бюджетною класифікацією це коди 24020000 — кошти від реалізації майна і надходження національної та іноземної валюти, конфіскованих за рішенням суду за вчинення корупційного та повʼязаного з корупцією правопорушення, та 50080100 — конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та повʼязаного з корупцією правопорушення. Сума таких надходжень у січні-липні 2020 року склала… аж 48 тисяч грн!

Щоб бути об'єктивними, до цієї суми варто додати ще 1,5 млн грн, які добровільно повернули народні депутати за незаконно отриману компенсацію на житло. Щоправда, після попередніх неправдивих відомостей від Ситника, цю цифру також треба перевірити. Але давайте все ж приймемо на віру ці півтора мільйони гривень. Отже, разом економічний ефект від діяльності НАБУ складає 1,548 млн грн, що складає близько 0,1% від вигаданої Ситником суми. Вочевидь, прибрехати у 1000 разів для Ситника не проблема, коли на кону стоїть крісло директора НАБУ.

5 років перебування Ситника на посаді директора НАБУ — це 5 років неефективності, порушень, злитих закритих матеріалів слідства, переслідування кількох особистих ворогів директора НАБУ і повна безкарність для чиновників-корупціонерів. Рішення Конституційного суду про неправомірність призначення Ситника директором НАБУ відкриває прямий шлях до його звільнення. Питання в іншому: чи здатний парламент перезапустити роботу одного з головних антикорупційних органів, ініціювавши зміни до закону про НАБУ. Чи буде новий керівник бюро Ситником-2, хвалькуватим і неефективним, чи ми нарешті побачимо реальну роботу з розчищення авгієвих стаєнь корупції в Україні.