Шлюб за розрахунком. Чи справді Тимошенко віддала "Батьківщину" у франшизу Банковій

Дивний хід Тимошенко

Голосування 5 листопада за бюджет-2021 породило міні-сенсацію. Крім "слуг народу" тільки одна фракція зважилася підтримати в першому читанні урядовий проект держбюджету — партії "Батьківщина". Вона віддала 19 з 24 своїх голосів (інші п'ять членів фракції були відсутні), плюс ще один голос від віце-спікера Олени Кондратюк, яка теж є представником "Батьківщини" і входить до політради цієї партії.

Така позиція різко контрастує з позиціями інших фракцій парламенту, які не брали участі у формуванні нинішнього уряду. Всі вони не дали жодного голосу на користь урядового проекту бюджету. Категоричну позицію зайняла фракція партії "Європейська солідарність": 24 з 27 її членів проголосували проти (не голосували двоє, один був відсутній). Серед 44 членів фракції ОПЗЖ 17 натиснули кнопку "проти", не голосували 18, були відсутні дев'ять.

І навіть фракція партії "Голос" цього разу не захотіла допомагати уряду Дениса Шмигаля: з 19 її членів 13 утрималися, а шість були відсутні. Раніше "Голос" неодноразово демонстрував лояльність до уряду Шмигаля. Нагадаємо, що в березні фракція "Голосу" підтримала призначення Сергія Марченка на пост міністра фінансів. Однак зараз "Голос" не наважився підтримати проект бюджету, хоча зверстав його саме Марченко і він же захищав його з парламентської трибуни.

Поведінка "Голосу" логічна: він, як і "Європейська солідарність" і ОПЗЖ, не захотів підписуватися під тим, у чому сам не брав участі. А ось поведінка Юлії Тимошенко виглядала зовсім нелогічно.

Кінець опозиційності "Батьківщини"

Підтримка урядового проекту бюджету — це завжди політичний крок. І щоб зробити його, потрібні якісь дуже вагомі підстави. Адже якщо партія підтримала бюджет, то їй потім дуже некомфортно критикувати уряд, який може виправдовуватися тим, що він діє в рамках затвердженого йому фінансового кошторису.

Можна було б припустити, що Юлію Тимошенко попросили підтримати бюджет великі бізнес-гравці, чиї інтереси враховані в урядовому проекті. Наприклад, Рінат Ахметов та Ігор Коломойський, кожен з яких має багатий досвід відносин з проводиркою "Батьківщини".

Але дійсність виявилася ще цікавішою. Насправді Шмигаль, Ахметов і Коломойський повирішували всі головні питання в парламенті без участі Тимошенко. І допомога "Батьківщини" при голосуванні за проект бюджету була, за великим рахунком, взагалі не потрібна. Проект отримав 275 голосів. Без 20 голосів "Батьківщини" було б 255 при мінімально необхідних 226. Вирішальне значення мали 211 голосів від "слуг народу" (з урахуванням спікера і першого віце-спікера), 20 від групи "Довіра" і 16 від групи "За майбутнє". Їхніх голосів вистачало з достатнім запасом.

Публічна підтримка з боку "Батьківщини" була потрібна не уряду, а Банковій. Тобто це була демонстрація лояльності не стільки до Шмигаля, скільки до президента Володимира Зеленського та до всієї Зе-влади. А об'єднувальною скріпою для Тимошенко і Зеленського стала обопільна неприязнь до Петра Порошенка.

Перед голосуванням за бюджет, намагаючись виправдати свою позицію, Тимошенко в своєму виступі проїхалася по попередній владі, переконуючи, що за Порошенка було гірше. І потім Тимошенко патетично звернулася до парламентаріїв: "Я хочу вам сказати, що цей бюджет, це бюджет катастрофи, правда. Але в той же час це бюджет катастрофи не уряду, не президента і навіть не цього парламенту — це катастрофа країни... У мене є пропозиція. Давайте ми зараз спробуємо в першому читанні всі разом, всім парламентом проголосувати... Тому що криза не у Зеленського, а криза у кожного громадянина України. Або ми зараз це зробимо, або наступний бюджет країни буде просто смертельним, ми не витримаємо цього як країна. І тому дайте країні ще один шанс на ваше єднання і на спільну інтелектуальну роботу за бюджет".

Тимошенко підрядилась піарником не до Шмигаля. А до Зеленського.

Франшиза на вищому рівні

Трансформація позиції "Батьківщини" відбулася вранці 5 листопада, перед самим голосуванням по бюджету. Ще напередодні представник "Батьківщини" Сергій Власенко категорично заявляв, що такий проект бюджету "не має права на життя". "Соціального вектора бюджету немає, вектора, спрямованого на захист людей, немає, вектора захисту бізнесу немає, вектора захисту освіти немає, вектора захисту медицини немає", — підкреслив він.

Що ж змінилося? Про це розповів член фракції "Європейської солідарності" Володимир Ар'єв. "Парламентське життя повне збігів і випадковостей! Якраз перед голосуванням за бюджет в недоступних для преси коридорах ВР було не інакше як випадкове явище: з кабінету Тимошенко вийшов Тимошенко. Одна Юлія, інший Кирило — новий куратор регіональної політики в ОПУ. Після цього Тимошенко (він) пішов у своїх справах, Тимошенко (вона) в зал ВР, де з трибуни чесно заявила, що країна в небезпеці, бюджет це питання економічне, а фракція "Батьківщини" (який збіг!) вперше з 2015 р. підтримала головний фінансовий документ, звичайно, з найкращих і найчистіших міркувань!" — з'єхидничав депутат.

Після звільнення Сергія Трофімова саме Кирило Тимошенко став на Банковій головним з регіональної політики. А ефективність його роботи Зеленський буде оцінювати за успіхами в набутті коаліцій у місцевих радах за участю "слуг народу".

"Батьківщина" на місцевих виборах 25 жовтня хоч і не блищала, але все ж показала помітний результат. А на виборах до Кіровоградської облради навіть посіла перше місце. Словом, Кирилу Тимошенку було дуже важливо добитися від Юлії Тимошенко згоди на те, щоб в обласних, міських, районних радах "Батьківщина" виступала єдиним фронтом зі "слугами народу". І судячи з усього, така домовленість досягнута.

Навряд чи це просто тактичний союз. Бо мова йде не про короткочасні домовленості, а про довгострокові — як мінімум, до наступної виборчої кампанії. Підкреслимо: це домовленість не стільки про підтримку уряду, скільки про політичний союз на всіх рівнях — від Верховної Ради до областей, міст і районів.

З приводу місцевих виборів варто відзначити ще одну обставину. За відомостями з різних джерел, в ряді регіонів "Батьківщина" віддала свої організації у франшизу багатшим конкурентам. Не будемо перераховувати всі випадки, але наведемо приклад, про який розповів мер Дніпра Борис Філатов: за його словами, член групи "За майбутнє" Антон Яценко "вигідно купив у Тимошенко франшизу на Черкаську обласну організацію".

Зараз, схоже, можна говорити вже про франшизу на вищому рівні. Не на рівні деяких місцевих парторганізацій, а на рівні всієї партії.

Опозиційної "Батьківщини" більше немає. А є друга колона або, можливо, запасний аеродром "слуг народу" і їх бенефіціарів.

Зараз це, напевно, розширює можливості Банкової вести свою гру, створювати політичні комбінації і реалізовувати різні сценарії. Але не факт, що Тимошенко буде зберігати вірність Зеленському. Франшиза — це ж шлюб не по любові, а з розрахунку. І в один прекрасний момент хтось може заплатити більше.