БПП або НФ. Кому дістанеться крісло глави Центрвиборчкому
На новій сесії парламенту одним з перших має розглядатися питання про обрання членів Центральної виборчої комісії. За законом про ЦВК до неї входять 15 членів, термін повноважень яких - сім років. Повноваження 12 нинішніх членів закінчилися ще в червні 2014 р., одного - в лютому 2017-го. Інші два - це представник партії "УДАР" Олег Діденко і дружина колишнього члена партії "Свобода", екс-генпрокурора Олега Махніцького Катерина Махницкая.
Першу спробу оновити склад ЦВК Петро Порошенко зробив у червні 2016 р., внісши до Верховної Ради проекти постанов про звільнення 12 старих і призначення 11 нових членів ЦВК. Тоді президент і парламентські фракції не змогли домовитися, і питання надовго завис. У 2017-му про необхідність обрання нового складу ЦВК неодноразово і все наполегливіше нагадували представники Євросоюзу. Зрештою ця проблема стала однією з перешкод для отримання західної допомоги, і тепер президент разом з парламентом змушені поспішати.
23 січня Петро Порошенко на зустрічі зі спікером Андрієм Парубієм підписав лист про звільнення 13 старих і подання на призначення 13 нових членів ЦВК (на наступний день до них додався ще один - "запасний" кандидат від НФ Олег Конопольський). Нова сесія парламенту повинна початися 6 лютого - якраз до того часу кандидати в ЦВК повинні встигнути пройти спецперевірку. Парубій пообіцяв, що дасть доручення профільному комітету невідкладно розглянути подання президента, щоб вже у лютому Верховна Рада прийняла рішення. Спікер не випадково підкреслив, що це важливо і для суспільства, і для наших міжнародних партнерів": влада зараз дуже важливо усувати подразники у діалозі з Заходом. Причому не тільки з-за грошей, але і заради більш тісної співпраці в оборонній сфері та тиску на Росію.
Тим не менш проходження цього питання через парламент може зіткнутися з проблемами. Приводом може стати нерівномірне представництво фракцій у списку кандидатів. БПП має там п'ять своїх людей, НФ - три, "Самопоміч", Радикальна партія Олега Ляшка, "Відродження" і "Воля народу" - по одному. Також у списку фігурує столичний нотаріус Надія Синиця, яка працювала в квітні-грудні 2014 р. заступником міністра Кабінету Міністрів (міністром Кабміну тоді був Остап Семерак, який потрапив в уряд за квотою Юлії Тимошенко, а восени 2014 р. пройшов до парламенту за списком НФ). Як з'ясувала програма "Наші гроші", місцем роботи Надії Синиці якийсь час був банк "Кліринговий дім", ключовими учасниками якого значаться Іван Фурсін та Юлія Льовочкіна. Але при всьому різноманітті зв'язків Синиці вона точно не може бути представницею кількох фракцій одночасно. І навряд чи вона йде в ЦВК за квотою "Оппоблока". Швидше за все, вона таки "Народний фронт", представником якого в Кабміні на посаді міністра екології залишається вже згаданий Семерак. Таким чином, виходить, що "Оппоблок" і "Батьківщина" залишаються без своїх людей у комісії.
Не виключено, що і "Батьківщина", і "Оппоблок" і не збиралися подавати всерйоз своїх кандидатів, щоб не голосувати за всіх кандидатів. Обом цим фракціям такий демарш був би вигідний для мобілізації електорату та залучення симпатиків, а заодно і для того, щоб зайвий раз заявити про попрання норм демократії і майбутні фальсифікації на виборах. Але 24 січня Тимошенко передумала і зажадала включити в список кандидатів в члени ЦВК представника "Батьківщини" Андрія Євстигнєєва.
Звичайно, саме по собі це ще не може зірвати призначення нового складу ЦВК. Але є ще й внутрішні протиріччя в правлячій коаліції. БПП і НФ в рівній мірі зацікавлені в тому, щоб просунути свою людину на посаду голови ЦВК.
Найбільш вірогідними кандидатами на цей пост з боку БПП вважаються Ольга Желтова і Світлана Кустова, однак вони не мають досвіду роботи на великих політичних посадах. Желтова зараз є заступником завідувача секретаріату парламентського комітету з питань правової політики і правосуддя, Кустова - помічником-консультантом на громадських засадах народного депутата Ірини Фриз.
Зі свого боку, НФ хотів би бачити на чолі ЦВК Наталію Бернацьку, яка зараз є першим заступником міністра юстиції, а раніше (з березня 2014-го по січень 2015-го) була урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини. Для її кар'єри посаду рядового члена або навіть заступник голови ЦВК - не надто висока сходинка.
До того ж НФ дуже хоче мати гарантії від можливих неприємностей або невиконання союзницьких зобов'язань з боку БПП під час майбутньої кампанії з виборів до парламенту. І пост глави ЦВК якраз і міг би служити заставою, що інтереси НФ будуть дотримані при розподілі місць у загальному списку (якщо дві партії все-таки об'єднаються), мажоритарних округів (якщо вони збережуться), портфелів у новому уряді і т. д. Варто відзначити, що Бернацька - це пряма креатура міністра юстиції Павла Петренка, який є найближчим другом лідера НФ Арсенія Яценюка.
У будь-якому випадку партнерам по коаліції буде необхідно домовитися не тільки щодо голови, але і по кандидатурах на посади двох заступників і секретаря ЦВК. БПП і НФ будуть мати у комісії більше половини місць (вісім або дев'ять з урахуванням Синиці, або навіть 10 з урахуванням "ударівця" Діденка з 15), а за законом комісія повноважна лише в тому випадку, якщо обрано й прийняли присягу не менше 10 її членів. І на засіданні з виборів керівництва ЦВК повинні бути присутніми не менше 10 членів комісії. Тому БПП і НФ потрібно домовлятися один з одним, а якщо серед їх представників виявиться "слабка ланка" (наприклад, та ж Синиця), то і з іншими силами.
Ситуацію ускладнює ще й те обставина, що парламент має голосувати окремо за кожного члена ЦВК (а не за список). Тобто необхідні 13 результативних голосувань, а це для нинішньої Верховної Ради досить важке завдання. Тому є чималий ризик того, що парламент відправить у відставку 13 старих членів ЦВК, але 13 нових обрати не зможе. Чи обере, скажімо, тільки сім нових, чого буде недостатньо для відновлення роботи комісії. Все буде залежати від ступеня взаємної недовіри між фракціями.