Бойко або Порошенко? Хто переможе в другому турі
Половина виборців Зеленського голосувала за нього тому, що він обіцяв мир. І якщо Зеленський цю свою обіцянку не виконає, то розчаровані перейдуть до Бойка
Минулого тижня народ відзначив другу річницю своєї електоральної революції. Два роки від дня другого туру, в якому Володимир Зеленський тріумфально переміг Петра Порошенка. Правда, за ці два роки ряди прихильників Зеленського неабияк порідшали. А зараз у війні телевізора і холодильника взагалі помітний перелом на користь холодильника. Послухавши, як Зеленський розповідає про виконання своїх обіцянок, українці дивляться в холодильник — і в більшості своїй не вірять телевізору.
Зеленський не має ресурсів для масштабних подачок народу. Більш того, нестача ресурсів буде змушувати його на непопулярні кроки, такі як подальше підвищення тарифів. Тому його рейтинг чекає нове падіння. Звичайно, можливі спроби відвернути увагу від холодильника новими телешоу типу засідань РНБО. Будуть торжества і купа піару, приурочені до 30-річчя Незалежності. Але це не переламає тенденцію, а лише загальмує.
Тому актуальним стає питання: хто переможе на наступних президентських виборах, якщо Зеленський не проб'ється до другого туру? Схоже, все йде до того, що переможцем виявиться лідер ОПЗЖ Юрій Бойко, а не Петро Порошенко. І станеться це не тому, що Бойко краще, а тому, що йому допоможуть.
Про що говорять соціологи
Поки що Зеленський зберігає лідерство в президентських рейтингах. Але його найближчі суперники — це саме Порошенко і Бойко. Візьмемо найсвіжіший соцопитування, про який розповів Український інститут майбутнього 26 квітня. Зеленський — 28%, за ним йдуть Порошенко — 15%, Бойко — 14%, Юлія Тимошенко — 11%.
Це опитування дає також дуже цікаві цифри по перетіканню електорату. Якби Зеленський не балотувався, то його електорат перейшов би швидше до Тимошенко і Бойко, а не до Порошенка. Якби не балотувалася Тимошенко, то її електорат перейшов би швидше до Бойко і Зеленського, ніж до Порошенка. Тобто в обох випадках Порошенко в програші. Виборці Зеленського, Бойко і Тимошенко помітно ближче один до одного, ніж до виборців Порошенка. Тому можна припустити, що якщо до другого туру вийдуть Бойко і Порошенко, то виборці Зеленського і Тимошенко перетечуть швидше до Бойка, ніж до Порошенка.
Можна подивитися також на результати соцопитувань, де моделювалися результати другого туру в разі поєдинку між Бойко і Порошенко. Так, опитування КМІС, проведене 22 січня, дало перевагу Бойко над Порошенко з рахунком 53 проти 47%. Спільне опитування КМІС і СОЦИС (11-16 лютого) дало перевагу Порошенку над Бойко — 52,7 проти 47,3%. Опитування Центру Разумкова (5-9 березня) надало перемогу Порошенко над Бойко з рахунком 58 проти 42%. Опитування групи "Рейтинг" (6-7 квітня) показало 51% у Бойка і 49% у Порошенка.
Можна зробити висновок, що зараз шанси Бойка і Порошенка приблизно однакові. Це досить дивно на тлі того, що проросійський електорат в Україні (без урахування окупованих територій) помітно поступається за чисельністю патріотичному електорату.
Три підпірки для Бойко
Якщо спробувати пояснити, чому соцопитування показують такі настрої, то головними факторами виявляються три: телеканали олігархів, Зеленський і Кремль. Оскільки ці ж чинники діятимуть і надалі, то вони зможуть привести до ще більшого посилення позицій Бойка. Якраз під президентські вибори.
Що стосується першого фактору, найбільших олігархічних телеканалів, то він вже зіграв ключову роль на попередніх президентських виборах. Медіаресурси Коломойського, Пінчука, Фірташа, Ахметова в єдиному пориві звеличували в другому турі Зеленського і топили Порошенко. І своєї політики вони не змінили. На наступних виборах вони можуть підтримувати різних кандидатів у першому турі, але будуть спільно бити по Порошенку і зображати його головним ворогом народу. А якщо до другого туру вийдуть Порошенко і Бойко, то олігархи-медіамагнати, очевидно, скоріше домовляться з Бойком. І тоді їх телеканали просто зроблять ремейк старої пісні "Аби не Порошенко".
Щодо другого фактору багато говорити не треба. Зрозуміло, що Зеленський буде постійно звинувачувати у всіх бідах того ж, кого і раніше. А про Бойко він як мовчав, так і буде мовчати. Для Зеленського Порошенко — попередник, на якого можна списувати все власні провали, і головний конкурент на патріотичному полі. Весь час до виборів Зеленський буде бити по Порошенко, сподіваючись втопити його настільки, щоб той не зміг пробитися до другого туру. І якщо після всього цього Порошенко все ж таки вийде в другий тур з Бойком, то неможливо собі уявити, щоб Зеленський підтримав Порошенко. (Хоча уявити собі, щоб Порошенко підтримав Зеленського проти Бойка, дуже навіть можна.)
Нарешті, третій фактор — Кремль. Його головний вплив — не в тому, щоб за когось агітувати або допомагати комусь медіаресурсами. А в тому, щоб підіграти своєму фавориту ілюзією надії на припинення війни.
Це принципово важливий момент. Два роки тому половина виборців Зеленського голосувала за нього не тому, що він проросійський, а тому, що він обіцяв мир. І якщо Зеленський цю свою обіцянку не виконає, то розчаровані перейдуть до Бойка.
Кремлю не потрібно буде підкреслювати, що Бойко — проросійський, тим більше це загальновідомо. Інформаційно-психологічна операція Кремля буде полягати в тому, щоб зробити для українських виборців питання війни і миру головним, навіть єдино важливим в акурат перед президентськими виборами. Для цього потрібно не так вже й багато: загострити обстановку на фронті і, головне, порушити істерику в соцмережах. Не виключено, що так звані вчення у нашого кордону були якраз репетицією подібного сюжету.
Якщо Путіну вдасться задумане, то багато українських юнаків та молодих чоловікив будуть стурбовані насамперед тим, як уникнути мобілізації. Вони та їхні родини проголосують за Бойко саме з цих мотивів. І навіть якщо солдати на фронті будуть категорично проти Бойко, у багатьох з них найближчі родичі проголосують за Бойко саме тому, що Путін лякає війною.
Що сподівається виправити Зеленський
Зважаючи на такі перспектив стають зрозумілими нинішні турботи Зеленського. Він побоявся дати жорстку відповідь Путіну на запрошення в Москву. І заявив про намір знайти "взаєморозуміння, терміни, місце або місто, де ми можемо зустрітися".
Судячи з усього, Зеленський зараз має намір виторгувати собі у Путіна не просто якісь зрушення в мирному процесі. А щось серйозніше. Навіть якщо це буде "мир за всяку ціну".
Зеленський дуже не хоче, щоб статус головного миролюбця перейшов до Бойка. І ось цієї його боязню Кремль зараз постарається скористатися по максимуму. Додамо: при цьому Путін все одно намагатиметься Зеленського по максимуму обдурити.