Борода з вати. Чим Шарій небезпечний для Медведчука
Феноменом нинішніх парламентських виборів стала Партія Шарія. За попередніми даними Національного екзитполу, вона набрала 3,1% голосів. Це зовсім немало, якщо врахувати, що про своє политпроекте видеоблогер-українофоб Анатолій Шарій оголосив 6 червня 2019 р. — всього лише за півтора місяці до позачергових виборів Верховної Ради.
Більше того, вся його партія є, по суті, віртуальним проектом. Сам Шарій ще в січні 2012-го втік з України, перебуваючи під двома підписками про невиїзд. Це стало підставою для скасування Центрвиборчкомом реєстрації Його кандидатом у народні депутати України. Свою партію Шарій розкручував через свій канал на YouTube, не маючи в Україні ніякої оргструктурою. В таких умовах заробити 3,1% — це дійсно чимало.
Не зайве нагадати також, що, починаючи з нинішніх парламентських виборів всі партії, що набрали більше 2% голосів, будуть отримувати державне фінансування. Раніше його отримували лише ті партії, які подолали 5%-ний бар'єр і пройшли в парламент. Таким чином, тепер Шарій зможе створювати і нарощувати оргструктуру своєї партії на гроші українських платників податків.
Якщо офіційні підсумки, підведені Центрвиборчкомом, підтвердять, що Шарій набрав більше 3% голосів, можна буде відзначити ще один пікантний момент: якби бар'єр для партій було знижено до 3%, як це запропонував Володимир Зеленський, то Шарій і його партія потрапили б у Верховну Раду.
Сам Зеленський не далі як 19 липня нагадав про те, що він вніс до парламенту такий законопроект 22 травня, але не знайшов розуміння у спікера Андрія Парубія. "Я дуже хотів знизити прохідний бар'єр до 3%. Ми могли це зробити за один, два, три дні. Це моя пропозиція була на першій нашій зустрічі з паном Парубієм", — розповів президент. І підкреслив: "На жаль, багато нових партій не зможуть пройти 5%-ний бар'єр. І це буде саме із-за пана Парубія. Великий йому привіт".
До речі, Шарій на парламентських виборах використав прийоми, випробувані Зеленським на виборах президента: регулярні відеозвернення до своїх виборців, молодіжний сленг, радикальні гасла. По суті, Шарій спробував повторити на проросійському електоральному полі те, що трьома місяцями раніше проробив Зеленський у всеукраїнському масштабі.
Тому, говорячи про феномен Шарія, варто окремо сказати про наслідки його для проросійського електорального поля. Нагадаємо, що саме в ті дні, коли Шарій почав розкручувати свою партію, остаточно розійшлися два крила колись єдиного "Оппоблока". Одне з них, очолюване Юрієм Бойко і об'єдналося з Вадимом Рабиновичем та Віктором Медведчуком у партію "Опозиційна платформа — За життя" (ОПЗЖ), користується відвертою підтримкою Кремля. Інше крило, контролюється Рінатом Ахметовим і зберегло за собою бренд "Оппоблока", злучилося з партіями "Наші" Євгена Мураєва та "Довіряй справах" мерів Харкова та Одеси Геннадія Кернеса і Геннадія Труханова, що користуються підтримкою Ігоря Коломойського. До цього политпроекту приєдналися мери Маріуполя і Запоріжжя (міст, базових для бізнесу Ахметова) Вадим Бойченко і Володимир Буряк.
Фактор Шарія тоді ніким не приймався в розрахунок. Між тим Шарій намагався конкурувати і з ОПЗЖ, і з "Оппоблоком", не соромлячись критикувати їх як "кладовища старих політиків" і протиставляючи їм себе як "нове обличчя". Та й свою власну історію він подавав як боротьбу нового зі старим: мовляв, у 2012-му він втік до Литви і отримав там політичний притулок, тому що режим Януковича переслідував його "за розслідування участі держустанов у наркобізнесі".
Зусилля Шарія знаходили все більший відгук у проросійському електораті. Когось підкуповувала радикальність його гасел, комусь імпонував його розкутий молодіжний стиль.
Особливо багатьох симпатиків Шарій переманив у "Оппоблока" в його ключових містах — Харкові, Одесі, Запоріжжі, Маріуполі. Це виявилося фатальним для "Оппоблока": він, за попередніми даними Національного екзитполу, набрав лише 3,3%.
Сумарно три проросійські партії набрали близько 18% голосів (ОПЗЖ — 11,5%, "Оппоблок" — 3,3%, Партія Шарія — 3,1%). Але більш ніж третину голосів з цих 20% виявилися "вбиті" (тобто не будуть представлені в новому парламенті) завдяки творчим зусиллям Шарія, який і сам не пройшов до парламенту, і завадив пройти "Оппоблоку".
Для Медведчука і його ОПЗЖ Шарій теж небезпечний. Адже він тільки почав розкручувати свій політпроект, а вже заробив більше 3%. Не виключено, що в Кремлі захочуть скористатися цієї багатообіцяючої партією на найближчих місцевих виборах в Україні, щоб отримати потужні фракції в міськрадах найбільших міст сходу і півдня України, так і в Київраді теж. Словом, чим більше прорахунків допускати Медведчук, тим більшими будуть шанси у Шарія.
