Бомба під Мінськ. Навіщо оточення Зеленського робить з Порошенко "ворога народу"
При цьому нове кримінальне провадження проти екс-президента, за традицією зареєстроване ДБР за заявою Андрія Портнова, має до предмету переговорів Зеленського саме безпосереднє відношення.
Варто було Зеленському тільки повернутися з Парижа, де він на міжнародному рівні заїкнувся, що став заручником підписаних Порошенко неправильних Мінських угод, тих самих, прихильність яким вкотре зафіксували учасники "нормандської четвірки" у своєму підсумковому комюніке, як Портнов написав чергову заяву у ДБР, в якому звинуватив Порошенка ні багато ні мало в державній зраді. А ДБР, чиїм директором все ще є без п'яти хвилин звільнений Роман Труба, тут же відкрив відповідне кримінальне провадження.
Практично одночасно з цим фракція "Слуга народу" провела контрольне голосування на предмет зняття з Порошенком депутатської недоторканності, за підсумками якої ряд представників президентської фракції заявили, що питання знайшло підтримку монобольшинства і, можливо, парламент офіційно дасть дозвіл на притягнення екс-президента до кримінальної відповідальності вже в четвер, 12 грудня. При цьому потрібно розуміти, що недоторканність Порошенко втратить і без усіляких голосувань, як і всі інші народні депутати, менше ніж через місяць - з 1 січня 2020 р.
Варто також нагадати, що імунітету Порошенко збираються позбавити зовсім не по справі про "державну зраду при підписанні Мінських угод". Мова йде про іншому виробництві, занедбаному знову-таки зусиллями Портнова і Труби. Ще в середині листопада ДБР направило в Генпрокуратуру підозру у справі про звинувачення Порошенко в "повалення конституційного ладу". За версією ДБР, Порошенко скидав конституційний лад, коли чинив "неправомірне вплив на проведення конкурсу з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя в березні-травні 2019 р".
Однак повернемося до самого свіжому справі. Тему "державної зради", досконалої Порошенко при підписанні Мінських угод, почали розганяти в соцмережах і не дуже педантичних ЗМІ як особисто Портнов і його політичні партнери, так і люди, яких можна умовно назвати "зелеботами". Все це подається під соусом того, що переговори в Парижі змусили всіх звернути увагу на зміст підписаних Порошенко Мінських угод, і виявилося, що справжня капітуляція міститься саме там. Правда, безпосередньо Мінські угоди підписував зовсім не Порошенко, а учасник тристоронньої контактної групи від України Леонід Кучма. Порошенко ж лише погодив ці угоди на переговорах "нормандської четвірки". Однак Портнов уваги на цьому факті не акцентує.
Юридичні аргументи Портнова, які нібито доводять, що Порошенко вчинив державну зраду, виглядають не надто переконливо. За його словами, "точно усвідомлюючи, що Росія контролює лідерів окупованих територій в України, Порошенко підписав від імені країни зобов'язання погоджувати з ними зміни в українську Конституцію, закони і процедури виборів... вказав у документі, що без узгодження з функціонерами окупованих територій Україні не повертається контроль за власною кордоном. Він від імені країни взяв прямі зобов'язання погоджувати з невизнаними утвореннями українські закони, подарувавши таким чином Донбас на десятки років".
Щоправда, текст Мінських угод вже не перший рік є у відкритому доступі, і спроба Портнова раптом зробити з нього сенсацію не виглядає переконливою. Кожен може прочитати, що в угодах дослівно вказана необхідність узгодження тих чи інших кроків "з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей", а не з "невизнаними утвореннями", як це формулює Портнов. Власне, на паризьких переговорах сам Зеленський повинен був дати зрозуміти екс-соратнику Януковича неправильність його трактування, коли на черговий докір Путіна у необхідності розмовляти з Донбасом стверджував, що постійно веде діалог з представниками Донецької і Луганської областей, але тільки з тими, хто зараз живе на підконтрольних Україні територіях, а не сепаратистами.
Таким чином, цілком очевидно, що результатом "нормандського саміту" стала в тому числі і нова масована атака на п'ятого президента України. При цьому складається відчуття, що пов'язані з Ігорем Коломойським Портнов і його друзі в черговий раз підставляють президента, користуючись його природним бажанням списати на попередника і погані Мінські угоди своє невиконану обіцянку швидко домовитися про мир на Донбасі.
Не секрет, що чимала кількість українців, і в першу чергу ті, хто голосував за Зеленського та його партію, відчувають мало симпатій до п'ятого президента і з радістю сприйняли б його кримінальне переслідування і арешт. Однак електоральна вигода від такого кроку для Зеленського з дуже великою ймовірністю не зможе переважити весь негатив, який виллється на "народного президента" у вигляді зростання протестних настроїв з боку "войовничого меншини", які будь-який вирок Порошенко, незалежно від власних симпатій чи антипатій до цього політику, будуть сприймати як репресії проти патріотичної опозиції. Та й у Європі вустами колишнього міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта вже висловили своє відношення до кримінального провадження проти Порошенка, назвавши це не інакше як "ганьбою" Зеленського і порівнявши його дії з діями Віктора Януковича проти Тимошенко.
Так що якщо у Зеленського і вирішаться підвищити свою популярність посадкою Порошенка, то єдиним правильним рішенням в такому випадку був би вирок по чисто корупційній справі, мінімально пов'язаній з політикою. При цьому сам Зеленський повинен був би максимально дистанціюватися від правоохоронних органів, які розслідували цю справу. Однак сьогодні Портнов і компанія, мало того що розкручують чисто політичні звинувачення Порошенко, не мають ніякого відношення до корупції, так ще й підштовхують Зеленського руками підконтрольного йому монобольшинства позбавити екс-президента недоторканності в останній місяць дії цієї норми, тобто у разі, коли поспішати нема чого і нікуди. Якщо ж "Слуги народу" таки винесуть питання недоторканності Порошенко на голосування і зберуть потрібну кількість голосів, то "народний президент" вже не зможе відбитися від звинувачень у політично вмотивоване переслідування. Після того як контрольована ним фракція дасть добро на переслідування Порошенко, говорити про те, що він тут не при чому, оскільки слідчі органи в Україні незалежні від політичної влади, буде зовсім вже безглуздо.
Крім того, неважко помітити, що, розкручуючи справа про "держзраді Порошенко", Портнов підкладає бомбу не тільки під репутацію Зеленського, але і під його міжнародну позицію щодо врегулювання на Донбасі. Що б там не казав Зеленський про погані Мінських угодах, у Парижі він разом з Ангелою Меркель і Еммануель Макрон підтвердив, що має намір їх виконувати. Але якщо Порошенко буде засуджений як зрадник за підписання "Мінська", це буде означати, що ці угоди злочинні і Україна, за логікою, буде зобов'язана від них відмовитися, що руйнує всю і без того крихку систему політичного врегулювання на Донбасі, розв'язує руки Європі для зняття санкцій, а Путіну і його маріонеткам - відновити активні військові дії.
Та й витончене і по-справжньому вдале рішення команди Зеленського включити в переговорний процес як "представників ОРДЛО" проукраїнських переселенців Портнов просто знищує своїм трактуванням Мінських угод як злочинних і зрадницьких.
Так, ідея засудити Порошенко за підписання Мінських угод може на перший погляд здатися Зеленському цілком привабливою. Адже цим кроком він не тільки отримує привід знищити політичного конкурента його ж зброєю, перенісши клеймо "капитулянта" на того, хто голосніше за всіх кричав про можливу капітуляції в Парижі, але і може убезпечити себе від будь-яких невдач у питанні врегулювання на Донбасі. Однак, якщо подивитися на ситуацію глибше, ніж на один крок вперед, то нічого, крім внутрішньо і зовнішньополітичних проблем, від такого рішення Зеленський не отримає.
