Всі свої. Навіщо Ахметов скупив "дірки від бубликів" у обленерго

Велика енергетична приватизація нинішнього року переслідувала єдину мету - принести гроші в бюджет. Завдання вдалося виконати на 80%, і надходження всієї цієї виручки забезпечив Рінат Ахметов. З восьми пакетів акцій енергетичних компаній, виставлених цим літом Фондом державного майна на торги, покупця знайшли лише п'ять. Як і передбачала "ДС", з молотка пішли пакети акцій тільки тих компаній, які контролюються Ахметовим. І у всіх п'яти випадках покупець виявився один і той же - кіпрська компанія Ornex Ltd з обойми офшорних фірм все того ж донецького мільярдера.

Чому неможливо відмовитися

У липні (відразу після оголошення приватизаційних конкурсів) джерела "ДС" у ФДМ поділилися інформацією про те, що як мінімум п'ять з восьми торгів відбудуться. Гарантованими угодами були названі продажу 25% акцій "Київенерго", "Дніпрообленерго", "Дніпроенерго", "Західенерго" і "Донецькобленерго". Чому?

У всіх п'яти випадках мажоритарним акціонером компаній вже був холдинг ДТЕК. І наявні у нього акції дозволяли йому досить спокійно і надійно контролювати перераховані енергокомпанії. У всякому разі, остання рейдерська атака відбулася в липні 2008 р. на "Дніпрообленерго", і лише рівно дев'ять років тому це підприємство знову трохи засбоіло після вірусної атаки Petya.A.

Але самодостатній, здавалося б, вертикально інтегрований енергохолдинг опинився на гачку. ДТЕК користується тим, що з схвалення держрегулятора НКРЭКУ може продавати на українські ТЕС вугілля з шахт за ціною "Роттердам+", тобто на рівні біржових цін в цьому голландському місті плюс транспортні витрати на доставку такого вугілля в Україну. В результаті за півтора року існування цієї одіозної ціни додатковий дохід енергокомпаній, пов'язаних з Ахметовим, перевалив за 15 млрд грн. І нібито на Банковій пообіцяли, що у разі ухилення від участі в аукціоні "Роттердамі+" буде поставлено хрест. Благо глава НКРЭКУ, від якого залежить формула ціни на вугілля, майже миттєво реагує на команди з Адміністрації президента.

Більше того, як виявилося, АП випустила на поле приватизації ще й свого роду заганяючи собаку. Часом на неї своїми діями в ході енергоприватизації був схожий глава інвестиційної компанії "Конкорд Капітал" Ігор Мазепа. Його пов'язують як з попереднім, так і з нинішнім главою президентської канцелярії. А в окремих випадках, незбагненним чином навіть з Ігорем Коломойським. І так вже вийшло, що буквально перед конкурсами він заявив, що веде переговори з закордонними фондами про використання їх коштів для придбання виставлених на приватизацію акцій українських енергокомпаній. "Можу відзначити, що активи зараз виставлені за низькою ціною. Наприклад, дуже привабливими для інвесторів виглядають обленерго... Не менш цікаві енергогенеруючі компанії - "Київенерго" і "ДТЕК Західенерго". Якщо подивитися на їх вартість, співвідношення капіталізації до встановленої потужності, вони дуже низькі в порівнянні з відповідними показниками енергогенеруючих компаній у Східній Європі", - заявив глава "Конкорд Капітал".

Як би те ні було, всі приватизаційні торги по акціях, пов'язаних з ДТЕК, що відбулися. У двох випадках (щодо акцій "Дніпроенерго" і "Західенерго") завершилися навіть зі значним перевищенням ціни. У першому пакет акцій подорожчав більш ніж у два рази, а в другому - на 20%. Хід всіх інших конкурсів нагадував виконання обов'язкової програми - виставлені на продаж лоти були викуплені фактично за стартовою ціною.

Дірки від бубликів

Після таких підсумків у ФДМ поквапилися заявити, що энергоприватизация 2017 р. пройшла успішно. "Ми зараз займаємося продажем "дірок від бубликів" зразок блокпакетів обленерго. І ми точно не продешевили. Ці пакети приносили державі "зеро", - похвалився заступник голови ФДМ Юрій Нікітін.

Який же розмір дірок від бубликів? У 2012 р. ДТЕК в ході приватизації придбав 40%-ний пакет акцій "Донецькобленерго" за ціною 11,7 млн за 1%. Тепер же 1% акцій цієї компанії обійшовся в 5,8 млн грн. Виходить, що з урахуванням триразової девальвації гривні, держава опустило ціну акцій компанії більш ніж у шість разів. Здавалося б, ось і привід для розгляду в необгрунтованому демпінгу з боку держчиновників. Але справа в тому, що в даний час мало не половина активів "Донецькобленерго" знаходиться на території, непідконтрольної Україні. Тому виплата за її 25%-вий пакет 143,8 млн грн виглядає як прості відкупні за "Роттердам+".

Але є й інші приклади. Перший - "Західенерго". Зараз акції цієї компанії обійшлися Ахметову в 2,5 рази дешевше, ніж він їх купував у 2011 р. (тоді ним було придбано у держави 45%). При цьому мова йде про компанії, яка де-факто є монополістом по виробництву електроенергії на експорт, то є генератором валютної виручки. У цьому випадку очевидних виправдань такої низької оцінки акцій немає. Хоча в цілому за пакет не пошкодували переплатити 70 млн грн.

Другий приклад дивної ціни та торгів - конкурс по пакету акцій "Київенерго". Акції столичної енергокомпанії, яка обслуговує один з найбільш енергоємних і найбільш платоспроможний ринок країни, обійшлися Ахметову майже в два рази дешевше, ніж в 2011 р. Правда, якщо переводити їх вартість у долари США. Тоді 25% акцій були куплені за 450 млн грн, а зараз - за 759,6 млн грн.

Третій зразок небаченої дешевизни - "Дніпроенерго". П'ять років тому приватизація 25% акцій цієї компанії обійшлася ДТЕК в 1,2 млрд грн (тобто 48 млн грн за 1%). Зараз же безальтернативний конкурс залишив стартову ціну фактично без змін, і тепер 25% "Дніпроенерго" дісталися Ахметову за 728,2 млн. грн., тобто за 29 млн грн за 1%. Іншими словами, компанія за п'ять років управління менеджерами ДТЕК у гривневому еквіваленті знизилася в 1,6 рази, або майже у п'ять разів у валюті. І це енергогенеруюча компанія в центрі вже єдиного в країні індустріального регіону, що гарантує збут її продукції. Але це сарказм. Насправді і в цьому випадку мова йде просто про ціну, яка була заздалегідь узгоджена між "покупцем" і "продавцем" .

Єдиним винятком серед всіх нинішніх приватизаційних торгів став конкурс "Дніпрообленерго". Конкурентом Ornex Ltd виступив як раз "Конкорд Капітал". І саме це стало приводом для чуток, що руку до цього дійства доклав нині опальний дніпропетровський екс-губернатор Ігор Коломойський. "Ціна на тендері за "Дніпрообленерго" вийшла навіть краще, ніж це було при продажу контрольного пакету акцій в 2012 р.", - сказав глава аналітичного відділу "Конкорд капітал" Олександр Паращій. Дійсно, в квітні 2012 р. ДТЕК купив 50%-вий пакет акцій "Дніпрообленерго" за 660 млн грн, тобто тоді 1% обійшовся в 13,2 млн грн. Зараз же за 1% було сплачено 58,7 млн грн - в 4,5 рази більше, ніж п'ять років тому (і ця різниця з лишком перекриває навіть девальвацію).

Від воріт поворот

Але торги за "Дніпрообленерго" були завершальним пунктом великої приватизації нинішнього року. До цього не відбулися три конкурси. Як кажуть у ФДМ, "в "Одесаобленерго" нам відразу сказали, що нічого не вийде і даремно ми сюди намагаємося зайти". Так і сталося - заявки на конкурс не надійшли. Схожа ситуація сталася і з "Сумиобленерго". Але там нібито пообіцяли, що "відіб'ють виручку від своїх невдалих торгів за рахунок потужного пресингу на торгах за "Дніпрообленерго". Як запевняють знавці, обіцянку дав один із власників акцій "Сумиобленерго". Нескладна арифметика підказує, що дана обіцянка виявилася навіть перевиконано.

Що ж стосується "Донбасенерго", то навколо цієї компанії, більша частина активів якої знаходиться на території ОРДО, ніяких рухів на торгах не було. Напевно, тому що вона не пов'язана з ДТЕК.

З тарифом все спокійно. Поки

Що ж стосується того, як відбулася договірна приватизація вплине на тарифи, то в найближчі півроку ніяких змін не відбудеться. "Роттердам+" вже знайшов своє відображення в роздрібних тарифах на електроенергію, і поки ніяких змін у цьому зв'язку НКРЭКУ не готує.

Що ж стосується більш довгого часу прогнозу, то можливо введення так званих RAB-тарифів для обленерго з 1 квітня 2018 р. Це пов'язано з тим, що на серпень-жовтень наступного року запланована приватизація шести обленерго, на які нібито претендують західні інвестори. "Ми порахували, що якщо шість обленерго продамо в наступному році, і "Центренерго" за умови, що таки будуть введені RAB-тарифи, то зможемо отримати від їх приватизації десь 20-22 млрд грн. Тобто введення RAB-тарифів дає підвищення ціни в 3-3,5 рази", - сказав Юрій Нікітін.
У цьому випадку слід очікувати і підвищення роздрібних тарифів на електроенергію в частині транспортної складової, з-за чого кінцева вартість електроенергії для населення подорожчає на 25-30%.