Великий аудит Байдена. Навіщо Вашингтон почав перевіряти, що робить Київ з американською допомогою

Американські танки до нас ще не приїхали, натомість аудитори вже тут. Про це стало відомо з виступу заступника держсекретаря США з політичних питань Вікторії Нуланд 26 січня під час слухань у сенатському комітеті з міжнародних відносин.

"Адміністрація Джо Байдена, як і раніше, зосереджена на тому, щоб не допустити нецільового використання допомоги чи зброї. Ми співпрацюємо зі Світовим банком, з Deloitte та з групою урядових аудиторів США, які перебувають у Києві цього тижня", — повідомила Нуланд сенаторам.

Deloitte — це міжнародна мережа компаній, що надають послуги в галузі консалтингу та аудиту, зі штаб-квартирою в Лондоні. Входить у "велику четвірку" аудиторських компаній (поряд з EY, KPMG та PWC). Участь Deloitte в аудиті американської допомоги Україні має засвідчити об'єктивність перевірки — це і є головною вимогою республіканців.

Постійний механізм контролю над Києвом

Щоб говорити про те, як Білий дім може це використати, потрібно бачити ширшу картину. Приїзд аудиторів — це лише епізод в історії, яка триватиме щонайменше кілька років.

Початок їй поклали не якісь факти розкрадання в Україні західної допомоги, а внутрішні зміни у США: перехід Палати представників під контроль республіканців за результатами виборів, що відбулися 8 листопада 2022 р. Ще до виборів республіканці заявили про свій намір, коли вони матимуть більшість у Палаті представників, розпочати серію розслідувань, у тому числі й щодо ефективності американської допомоги Україні. Адміністрація Байдена могла, звичайно, спробувати саботувати ці плани, але це додало б аргументів республіканцям.

Тому Білий дім вирішив сам ініціювати аудит. Ще 14 грудня зі статті в Politico стало відомо, що адміністрація Байдена планує укласти контракт для реалізації програми MEASURE — Monitoring, Evaluation and Audit Services for Ukraine Reporting (Послуги з моніторингу, оцінки та аудиту звітності України). Програму розраховано на трирічний період. У Держдепартаменті США фактично підтвердили Politico існування плану впровадження MEASURE.

А 2 січня американська Management Systems International вже оголосила вакансію українського офіс-менеджера для реалізації MEASURE. До обов'язків включені "наглядові відвідування об'єктів, де використовується допомога США, для перевірки того, що допомога використовується за призначенням".

Паралельно готується аудит силами чиновників. 18 січня офіси генеральних інспекторів держдепартаменту, Пентагону та агентства США з міжнародного розвитку (USAID) оприлюднили Joint Strategic Oversight Plan for Ukraine Response ("Спільний стратегічний план нагляду за допомогою Україні"). У ньому констатується, що Конгрес США виділив на допомогу Україні понад $113 млрд. "Ми прагнемо визначити області з найбільшим ризиком шахрайства, марнотратства чи зловживань", — йдеться у документі.

Для аудиту допомоги створено міжвідомчу робочу групу, в якій представлені й інші наглядові органи уряду США. Завдання групи — "здійснювати всеосяжний та стратегічний нагляд для забезпечення ефективності допомоги США та притягнути до відповідальності тих, хто намагається зловжити цими життєво важливими програмами".

Наголосимо: йдеться не про разовий аудит, а про створення постійного механізму контролю за Києвом. "У міру завершення поточних та запланованих проектів і адаптуючись до мінливих обставин, ми періодично оновлюватимемо цей спільний план", — анонсують генеральні інспектори держдепартаменту, Пентагону та USAID.

Один із заходів, записаних у плані, вже виконується. 25 січня три відомства оголосили про відкриття гарячих ліній, тобто телефонів у США, за якими українці можуть "конфіденційно повідомляти про будь-яку підозрілу діяльність, пов'язану з програмами чи операціями" держдепартаменту, Пентагону та USAID. Зокрема, USAID пропонує повідомляти, наприклад, про випадки, коли товари під брендом USAID з'являються у продажу, хоча мають надаватися безкоштовно, або коли виставлені рахунки суттєво перевищують місцеві ринкові ціни.

Як Білий дім це використовуватиме

Можна не сумніватися, що цими гарячими лініями скористаються багато українських активістів і політиків. Фактично вони отримали новий канал для скарг на владу, який від влади не залежить. І багато хто вже бачить у цьому нові можливості для себе.

Наприклад, нардеп минулого скликання Віталій Купрій 26 січня на своїй фейсбук-сторінці поділився новиною про те, що "невдовзі в Україні запрацює гаряча лінія від контролюючих органів США, на яку можна повідомляти про факти корупції", і одразу заявив: "Чекаю, я подзвоню першим!" Інші, напевно, не чекають, а вже дзвонять.

Міжвідомча робоча група обіцяє "ефективне інформування Конгресу та громадськості про результати нашої роботи". Тому теоретично можна було б припустити, що всі ці аудити будуть використані Білим домом як канал для вкидання в інформпростір компромату на окремих представників української влади. Принаймні, в українських соцмережах уже пішли такі чутки.

Однак цей варіант виглядає дуже сумнівним з тієї простої причини, що він суперечить цілям Білого дому. Для адміністрації Байдена поширювати будь-яку інформацію про неефективність американської допомоги — це означає розписуватись у власному провалі. Навпаки, Вашингтон прямо зацікавлений у тому, щоб аудити показали відсутність серйозних зловживань. У Києва, зрозуміло, такий самий інтерес.

Реально весь цей задум з аудитами має головну мету: прибрати ґрунт з-під будь-яких інсинуацій щодо нібито неефективності американської допомоги Україні. Білому дому це важливо, щоб позбавити аргументів трампістів, які намагаються розігрувати антиукраїнську карту. Також це інструмент протидії кремлівським інформаційно-психологічним операціям (ІПСО) в українському інформпросторі, які використовують тему корупції для дискредитації української влади.

Насамперед аудити покажуть, що військова допомога (зброя, техніка, боєприпаси тощо) використовувалася за прямим призначенням. Чутки про те, що хтось в Україні кудись перепродає західну зброю, регулярно використовуються трампістами як привід для вимог щодо припинення постачання зброї нашій країні. А от спростування цих чуток, навпаки, буде дуже важливим аргументом посилення американської допомоги.

Не виключено, що вже сам факт проведення різнобічних аудитів сприятиме тому, щоб республіканці у Конгресі перестали педалювати тему контролю за допомогою України та сконцентрувалися на критиці адміністрації Байдена за недостатність цієї допомоги. Їм обов'язково потрібно критикувати Білий дім — чудово, нехай наполегливіше та голосніше вимагають від нього винищувачів F-16, ракет ATACMS та реактивних снарядів GMLRS.

Можливо, з іншими (невійськовими) компонентами американської допомоги ситуація буде менш благополучною. Але навіть у цьому випадку сумнівно, щоб Білий дім захотів використати результати аудиту для дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в Україні. Швидше можна чекати, що Вашингтон використовуватиме виявлений негатив для того, щоб підштовхувати Банкову до певних кадрових рішень і водночас до деяких реформ. Робитися це буде, звичайно, не публічно, а дипломатичними каналами. І глядачі телемарафону захоплюватимуться раптовими звільненнями впливових чиновників за власним бажанням та радітимуть новим антикорупційним ініціативам влади.

І тільки якщо Банкова, замість демонструвати ентузіазм, сильно чинитиме опір, тоді може знадобитися публічний тиск. Для цього можуть бути задіяні громадські організації та медіа, які користуються заступництвом USAID. Але це малоймовірно, оскільки у Вашингтона та Києва зараз інший пріоритет, причому спільний: Україна має перемогти Росію. А все інше — другорядне.