Бої за Луганщину. Що стоїть за спробою прориву бойовиків на Попасную (КАРТА)
Ми вже писали, що, користуючись так званим "перемир'ям", терористи будують все нові і нові опорні пункти в сірій зоні, а Росія жене нові поїзди і вантажівки зі зброєю та особовим складом на окуповані території. Явно не для збору врожаю.
Зокрема, особливо нахабно поводяться бойовики на Луганщині, де нещодавно перейшли від обстрілів до спроб прориву з подальшим захопленням українських населених пунктів. Зокрема, була спроба захопити Попасную в ніч на вівторок 11 липня.
Але спочатку російсько-окупаційні війська провели потужний 30-хвилинний обстріл Троїцького, що знаходиться південніше Попасній. Обстріл, протягом якого по позиціях українських військових було випущено 45 хв і був поранений один український солдат, стався близько півночі в ніч з понеділка на вівторок і, очевидно, повинен був служити відволікаючим маневром.
Крім того, в той же час бойовики здійснили обстріл Новоолександрівка, яка фактично прикриває Попасную від лінії фронту, а ще через годину — знову Троїцького, але вже з артилерії. Українській розвідці вдалося встановити, що всі три обстрілу були здійснені з боку тимчасово окупованого Калинового.
А щоб зовсім заплутати українських захисників, кілька хвилин було випущено і за Катериновке, яка знаходиться на північ від Попасній. Власне, саме з цього напрямку і відбулася спроба прориву бойовиків ЛНР, посилених російськими найманцями (за даними розвідки, на позиції в окупований Молодіжний зайшли кадрові російські військові).
Отже, поки тривав мінометний обстріл ворожі групи просунулися вперед до Катеринівки, яка, згідно з Мінськими угодами, повинна залишатися демілітаризованою. Після цього вони відкрили вогонь з підствольних гранатометів просто з села, промацуючи територію в напрямку Попасній.
За словами бійців 24-ї механізованої бригади, яка тримає оборону на цій ділянці фронту, це на сьогодні типова тактика терористів: підповзти, випустити кілька снарядів, простежити реакцію — якщо у відповідь тихо, підповзти ще трохи і т. д.
"Вони промацують. Якщо ми не відкриємо вогонь, то завтра вони будуть тут. Вони коли стріляють, то і подлезают", — розповів боєць 24-ї бригади В'ячеслав.
На цей раз просування бойовиків вдалося зупинити, однак можна не сумніватися — це не остання їхня спроба заволодіти Попасній.
Тут варто нагадати, що Попасна завжди представляла для терористів великий інтерес. Ще під час гарячого літа 2014 р., коли українські війська визволяли від терористів по кілька населених пунктів на добу, за Попасную розгорівся один з найбільш гарячих боїв. На відміну від Слов'янська та Краматорська її бойовики добровільно покидати не хотіли. Більше того, вже після визволення міста батальйоном "Донбас" терористи здійснили одну спробу повернути над нею свій контроль.
Спроби терористів за підтримки російської армії знову захопити Попасную відбувалися і в 2014, і в 2015 роках, однак українські захисники завжди давали гідну відсіч і не здали місто. З останніх невдалих спроб можна згадати нападу терористів 30 грудня 2016 р. і 1 лютого 2017 р., які призвели до серйозних бойових зіткнень з втратами з обох сторін.
Але який інтерес терористів в Попасній? До початку війни це було досить велике місто з населенням 22 тис. чоловік. Однак важкі бої плюс постійні обстріли терористів плюс постійні спроби знову захопити місто призвели до того, що вже в 2015-му населення Попасній скоротилася до 4 тис.
Тим не менш сьогодні Попасна залишається останнім містом на захід від так званої ЛНР, який заважає бандам Теслярської розширити свій контроль до адміністративної межі Луганської області, про що він неодноразово заявляв.
Крім того, встановивши контроль над Попасній, терористи візьмуть у півкільце не тільки незначне для них Троїцьке, але і важливий Світлодарськ, відрізавши його від залізничного сполучення з Україною. Адже Попасна, крім усього іншого, ще й важливий залізничний вузол.
Ну і не варто забувати стару військову мудрість: чим більше ворог змушений оборонятися, тим менше він думає про власний наступ. А саме цього, настання Збройних сил України, і бояться найбільше бойовики сьогодні, коли українська армія істотно зміцніла, а їм Росія не менш суттєво урізала фінансування. Тому і намагаються змусити ВСУ думати про оборону. Наскільки це їм вдасться, покаже час.