Бої за "Зухвалу". ВСУ відкидають "гібридів" подалі від Маріуполя (КАРТИ)
А там відбуваються вкрай цікаві події в плані зміни лінії фронту. Зараз вже сміливо можна казати про те, що організована противником оборонна лінія прорвана в декількох місцях. І це передували місяці методичної роботи як морпіхів, так і бійців окремого розвідбату, які розвідували ворожі позиції, постійно моніторили найближчий тил. Це було пов'язано з людськими втратами - тут варто згадати, наприклад, подорвавшуюся на розтяжці розвідгрупу, коли загинуло одразу троє наших бійців. Проте в потрібний момент завдяки цьому вдалося переламати ситуацію.
Противник, опинившись перед лицем того, що вся "сіра зона" одномоменто перейшла під наш контроль, виявився до цього не готовий і відповів посиленням обстрілу буквально всіх опорних пунктів як північніше дороги Маріуполь-Тельманове, так і на проміжку від неї в бік Широкіно.
Відновити статус-кво виявилося не так просто - для цього сил просто немає. Тому командування окупантів було змушене кидати мізерні мобільні резерви (пара груп по 2-3 БМП) з району Безыменного і Саханки, які діють як "пожежна команда".
Головним "козирем" тут продовжує залишатися артилерія, благо кам'янистий грунт приазовських степів не дозволяє побудувати серйозні оборонні укріплення. Крім того, сам регіон і до війни був малозаселен, а зараз так взагалі - практично всі нечисленні селища стоять порожні, що дозволяє "працювати" артилеристам що називається "без сорому". Тому тут набагато раніше, ніж під Авдіївка або на Светлодарском напрямку противник став широко застосовувати "Гради". В добавок до 122-мм САУ 2С1 "Гвоздика" і гаубиць-гармат типу Д-30.
На цьому тлі дуже цікавими представляються повідомлення деяких волонтерів у соціальних мережах про те, що українська армія вже увійшла в Пикузы (раніше - Комінтернове). Є це свідомою вкиданням, спрямованим на деморалізацію супротивника чи відображає реальний хід подій там, поки незрозуміло, однак такі повідомлення є.
В цілому можна говорити, що стійкість оборони противника в районі Азов (раніше - Дзержинське) - Саханка забезпечується контролем над панівною висотою "Дерзкая" і тому, якщо припустити, що ситуація з Пикузами розвивається вкрай погано для супротивника, то варто очікувати найближчим часом нашого флангового удару в тил цієї висоти, щоб "пом'якшити" лінію оборони тут.
Знову таки змушені констатувати, що поки що незрозуміла ситуація в районі н. п. Верхнешироковское (колишній Жовтень), де по всій видимості теж відбулася зміна лінії фронту в нашу сторону. Тут в принципі теж логіка подій зрозуміла - наше командування намагається отримати хоча б вогневої контроль над трасою Маріуполь-Тельманове.
Поки від серйозного контрнаступу противника стримує тільки відсутність резервів. Однак, якщо російським командуванням буде прийнято рішення про початок весняної кампанії, то близькість до кордону дозволяє швидко наростити сили тут за рахунок російського контингенту, який розташовується в районі кордону (район сіл Краснопілля-Солнцево), які на сьогодні не задіяні.
