Бої під Маріуполем. Чому ВСУ не дозволяють "відповідь" за Талаковку

Вже кілька останніх днів під Маріуполем йдуть перестрілки між нашими військовими в районах Водяного-Пикуз, Гнутово, Лебединського, Широкіно і окупованій Саханки, пише "ДС" з посиланням на Depo.ua.

Але вчора особливо дісталося нашої Погоди. Терористи з 19 по 21 годину обстрілювали селище з важкої артилерії.

"З 19 до 21 години вечора ворог зробив обстріл мирного українського селища Талаківка, що в передмісті Маріуполя. Окупанти випустили по населеному пункту більше 90 снарядів калібру 152. Втрат серед мирних громадян немає. Пошкоджені селищні промислові приміщення", - йдеться в повідомленні ООС.

Тут варто зазначити, що ворожим вогнем були накриті позиції морської піхоти - близько 100 попадань за короткий проміжок часу. Про загиблих воїнів поки не кажуть. Втім, за минулу добу в результаті бойових дій на різних ділянках фронту загинув один військовий і троє були поранені. У бойовиків загинули четверо, а ще чотири людини поранені.

Жителі Маріуполя повідомляли в соцмережах, що в районі окупованих Пикуз і нашого Лебединського горять поля.

Обстріл було чути навіть у центрі міста.

За даними поліції, артилерійський обстріл Талаковки з боку окупованій території почався близько 18.45 і тривав майже до 20.00. "Снаряди калібром 122 та 150 мм потрапили в нежитловий сектор. Було пошкоджено будівлю місцевого підприємства, яке тимчасово не працює, і близько 10 автомобілів, які йому належать. В результаті вибухів загорілося поле", - заявили правоохоронці.

Поблизу Талаковки знаходиться Сартана, по якій ще в січні 2017 року прилітали "Гради". В обох населених пунктах є позиції нашої армії.

Від військових вдалося дізнатися, що ворог стріляв по Погоди з самохідних гаубиць "Гвоздика". Крім цього, тривав бій під Водяним і Широкіно. Місцеві повідомляли, що сили ООС вели вогонь.

Поки без жодного просування вперед як наших воїнів, так і ворога. Традиційний для цієї пори року, а також для Приморського напрямку артилерійський "пінг-понг". Правда, поки без нашого гідної відповіді. Водяне, Лебединське, Талаківка, район Широкіно регулярно обстрілюються ворогом з Саханки, Азова, Верхньошироковского. Сірої зони на Примор'я практично не залишилося. Степ і хороша видимість є особливістю місцевості. А наші й ворожі позиції часто поділяють лічені сотні метрів.

Обстріл Талаковки не міг обійтися без "зради". Так, відомий журналіст Юрій Бутусов в "Фейсбуці" написав, що нашій армії заборонили давати відповідь ворогові і вести контрбатарейный вогонь. Бутусов у всьому звинуватив генерала Олександра Красноокого, командувача ОК "Схід".

Журналіст додав, що пост виклав на прохання командирів підрозділів, які воюють на Примор'ї.

Волонтер Семен Кабакаев інформацію Бутусова спростував, зазначивши, що відповідь нашої армії був.

Хоча волонтер, який працює на Приморському напрямку Серж Марко підтвердив дані Бутусова і розповів про наказ Красноокого не стріляти у відповідь.

"Артобстріл під Маріуполем йдуть щодня вже більше тижня. Сипле ствольної Артою, поклавши болт на ОБСЄ. Навіть серед білого дня. Але проблема в тому, що командувач ОТУ "Схід" якийсь генерал Красноокий заборонив відповідь. За його словами, це морпіхи провокують сепаров. Сьогодні обстріл мирного Талаковки не змінив думки "бравого" генерала. Заборона на відповідь. Його не було. Так от, хотілося б запитати у командувача ООС Наева - чим приморське напрямок так проштрафилось, що цей даун зараз його так чудово зливає? Більш того, Красноокий направив в Маріуполь комісію, яка повинна приструнити морпіхів, які "провокують" свого супротивника", - пише Серж Марко.

Ситуація дійсно дивна, оскільки на Луганському та Донецькому напрямках наша армія дає гідну відповідь регулярно.

Бійці і волонтери не кращої думки про Краснооком. Солдати, які воювали під його командуванням, відзначають, що для нього фішка "самі провокуєте сепаров" є звичайною.

Зазначимо, що використання артилерії дійсно забороняється Мінськими домовленостями. Втім, як командування, так і президент України, головнокомандувач армії Петро Порошенко неодноразово заявляли, що приводом для вогню у відповідь є загроза життю військових. Можна вважати загрозою артилерійський обстріл населеного пункту і наших позицій? Думаю, тут відповідь очевидна. Враховуючи те, що з-за близькості до російського кордону на Приморському напрямку стоять не найкращі частини сполук бойовиків, то за таку нахабність наша армія могла б надовго змусити терористів замовкнути, як навесні 2017 року, коли обстріл ворога "гасилися" контрбатарейным вогнем. Втім, схоже, в окремих генералів інший погляд на війну.