Бої під Бахмутом та Storm Shadow. Як в України з'явився новий союзник
Ворог має дозріти, а для цього його потрібно підготувати — за допомогою наших локальних успіхів, американських та британських ракет та його власної паніки
Всі ми зачекалися гарних новин з фронту. Напевно тому повідомлення про локальні успіхи під Бахмутом викликали великий ентузіазм. Вранці 12 травня заступник міністра оборони Ганна Маляр підтвердила, що цього тижня наші війська не втратили жодної позиції в Бахмуті і водночас просунулися на Бахмутському напрямку вперед на 2 км.
Російська фрустрація
Люди, знайомі з реальною обстановкою, попереджають, що час переможних реляцій ще не настав. Сам Бахмут майже весь під контролем ПВК "Вагнер" Пригожина, на заході міста йдуть запеклі зустрічні бої. Деякі успіхи у наших військ є на флангах на південний захід і на північний захід від міста.
"Щодо гучних заголовків "Російська армія відступає від Бахмута" — ні, це не так. Ситуація і справді дуже динамічна, що стало наслідком титанічних зусиль Сил оборони України, і є успіхи, навіть прямо зараз, але говорити про втечу російських окупаційних військ поки що дуже, дуже рано. Хоча це неминуче", — зазначає військовий оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
Командир другого штурмового батальйону третьої окремої штурмової бригади ЗСУ Дмитро Кухарчук заявив, що його батальйон відсунув ворога на південному фланзі більш ніж на 3 кв. км. "Говорити про те, що вони просто втікали, — це не зовсім коректно, оскільки вони давали бій, але зрештою дійсно і 72-а бригада, і ПВК "Вагнер" втікали наввипередки: хто швидше. Проте були серйозні жорстокі бої. У нас є теж втрати в особовому складі, але у них втрати в 10 разів, напевно, більші. Тому, дійсно, це певний успіх, — наголосив Кухарчук. — Але найважливіше — це те, що в цьому секторі це просування було першим. І я сподіваюся, що ми підемо далі".
Тим не менш, навіть цей локальний успіх викликав чи не глобальну фрустрацію у російських воїнкерів та z-блогерів. Фрустрація (від латинського frustratio — "розлад планів", "знищення задумів") — це психічний стан, що виникає в ситуації невідповідності бажань наявним можливостям. Саме в такий стан увійшли російські пропагандисти, які чекали на 9 травня "подарунка до свята" у вигляді повністю взятого Бахмута. Вони вже приготувалися хвалитися, що після взяття Бахмута можна буде оточити Часів Яр і просунутися до Костянтинівки, Дружківки, Краматорська, Слов'янська. А натомість їм тепер доводиться визнавати, що російський наступ видихнувся і більше не має перспектив, окрім негативних (тобто відступу). І якщо раніше вони малювали карти зі стрілками, де їхні війська збиралися взяти в кільце Часів Яр, то тепер на їхніх картах стрілки в протилежний бік, де наші війська з двох флангів братимуть у кільце Бахмут.
Одночасно з катастрофою планів вони бачать наростання конфлікту між Пригожиним і начгенштабу ЗС РФ Герасимовим в інформпросторі, як і між "вагнерівцями" та регулярною російською армією на полі бою. Усі розуміють, що суть конфлікту не в тому, чи дають "вагнерівцям" достатньо снарядів, а в тому, що Пригожин намагається перекласти на Герасимова та Шойгу відповідальність за зрив обіцянки взяти Бахмут до 9 травня.
Саме тому Пригожин тепер активно розганяє тему про втечу 72-ї бригади ЗС РФ. "Ситуація на флангах у Бахмуті розвивається для росіян за найгіршим сценарієм, — заявив він у своєму ТГ-каналі. — Ті території, які кров'ю та життями наших бойових товаришів бралися багато місяців, щодня проходячи по десятках або сотнях метрів, сьогодні практично без бою кидаються тими, хто має утримувати наші фланги". Схоже, він бачить неминучість відступу вагнерівців і створює йому виправдання.
Британські ракети
Новим приводом для глобальної російської фрустрації стала новина про отримання Україною британських ракет Storm Shadow. Інформаційний удар вийшов подвійним. Спочатку американський телеканал CNN повідомив, що Велика Британія поставила Україні крилаті ракети Storm Shadow. Не пообіцяла поставити, а вже поставила. Поки російські медіа перетравлювали цю новину, факт постачання ракет підтвердив міністр оборони Великої Британії Бен Воллес. "Пожертвування цих систем озброєння дає Україні кращий шанс захистити себе від подальшої жорстокості Росії", — заявив він, виступаючи в Палаті громад.
Уоллес наголосив, що Велика Британія прийняла це рішення після того, як Росія "продовжила йти темним шляхом", завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі в Україні. За його словами, у грудні він написав своєму російському колезі Шойгу, щоб попередити, що подальші атаки можуть призвести до того, що Великобританія пожертвує Україні потужнішу зброю.
Крилата ракета Storm Shadow має дальність понад 250 км. Вона випускається з літака і потім опускається на малу висоту, щоб уникнути виявлення ворожим радаром, і фіксує ціль за допомогою інфрачервоної системи самонаведення. Уоллес сказав, що ракети сумісні з літаками радянської епохи, які є в України, і похвалив техніків і вчених, які зробили це можливим. Він говорив про все це як про доконаний факт. І він висловив упевненість, що ракети "дозволять Україні відтіснити російські сили, що базуються на суверенній території України".
Свідчень застосування цих ракет наразі немає. Можна припустити, що їхній запас невеликий і вони будуть витрачатися дуже економно. Проте ефект є вже. Раніше ворог намагався тримати свої склади та центри управління на віддаленні понад 80 км від лінії фронту, виходячи з дальності американських ракет Himars. А тепер все це доведеться відсувати ще на 170 км з урахуванням дальності Storm Shadow.
Причому евакуація складів і центрів управління виглядатиме, з погляду російських вояків на фронті, як втеча. Проблеми з підвозом снарядів та палива зростуть багаторазово. А єдиною гарантією від удару Storm Shadow буде відступ на територію РФ, тобто за межу кордону 1991 року. У зоні досяжності британських ракет знаходиться вся окупована територія, включаючи весь Крим. Від Херсона до Севастополя прямою 237 км.
Наш новий союзник
У російських ТГ-каналах вже переказують історії про всілякі панічні випадки за останні дні. Увечері 11 травня з'явилися повідомлення, що російська армія починає відступати не лише під Бахмутом, а й на півночі (на Луганщині) та на півдні (у Запорізькій області). Цікаво, що лише в деяких районах відступ був результатом дій української армії, а на інших напрямках російські воїни відійшли самі, злякавшись чуток про український наступ, які поширюють російські воєнкори.
Вранці 12 травня почали розповідати ще цікавішу історію: увечері 11 травня велика група російських вояк, налякана чутками про наступ українців, вирішила відійти із своїх позицій. Інша група прийняла відступаючих за бійців ЗСУ і обстріляла — спочатку з мінометів, а потім з танків. У відповідь було відкрито вогонь із стрілецької зброї. Результат цієї дружньої перестрілки — понад 80 "гарних росіян" та понад 60 поранених.
Краса подібних історій у тому, що вони не просто констатують паніку, а нагнітають її. Такий самий результат виходить у Пригожина та російських воєнкорів. Ця паніка стала нашим новим союзником і має глобальний ефект на всій лінії фронту. Фактично на жодній ділянці російські війська не впевнені, що наш наступ їх не торкнеться. Бо може бути не один, а кілька напрямків основних ударів, а також допоміжні та обманні маневри з метою відвернення уваги та сил ворога. А тепер до цієї невідомості додалося очікування ударів ракетами Storm Shadow по тилах.
Скільки це триватиме, тобто скільки ще ми готуватимемо наступ? Українські сили вже почали "формувати" операції напередодні довгоочікуваного контрнаступу проти російських військ — повідомили CNN високопоставлений військовий представник США та високопоставлений західний чиновник. Формування включає в себе удари по таких цілях, як склади зброї, командні центри, бронетанкові та артилерійські системи, щоб підготувати поле бою для наступаючих сил. Це стандартна тактика перед великими загальновійськовими операціями.
Коли наприкінці минулого літа Україна розпочала контрнаступ у південній та північно-східній частинах країни, цьому також передували повітряні та артилерійські атаки, щоб сформувати поле бою. За словами високопоставленого військового представника США, ці підготовчі операції можуть тривати протягом багатьох днів, перш ніж розпочнеться основна частина запланованого українського наступу. Операції з формування також можуть бути призначені для того, щоб збити противника з пантелику, розповідає CNN.
Тому нам краще набратися терпіння і не витрачати нерви даремно. Ворог має дозріти, а для цього його потрібно підготувати за допомогою наших локальних успіхів, американських та британських ракет та його власної паніки.