Бойовий "зоопарк". Як ВСУ вирішити проблему бронеавтомобілів

Характерним прикладом в нашому випадку є триває останні кілька років уповільнений процес переоснащення вітчизняної армії на бронеавтомобілі колісної формули 4х4. На початок війни єдиним броньовиком в українській армії був "старий добрий" радянський БРДМ-2. Але вже перші бої показали, що машина застарів не лише морально, але і фізично. Спочатку недолік броньованої техніки намагалися компенсувати саморобний добронированием цивільних зразків - особливо в цьому досягли успіху добровольчі батальйони. Але це не було виходом для силовиків.

І тоді на сцені з'явилася канадсько-еміратська компанія Streit Group, яка запропонувала збирати на потужностях "Автокразу" цілу лінійку бронеавтомобілів - "Кугуар", "Спартан" і "Кобра". Не маючи ніякої альтернативи, як ВСУ, так і НГУ, і Держприкордонслужба стали купувати ці машини невеликими партіями. Щоправда, після перших же місяців експлуатації від подальших закупівель відмовилися і зараз вони доживають свій вік в стройових частинах, будучи головним болем для постачальників і армійців.

Зрозумівши, що ринок таких броньовиків досить великий, свої моделі на суд військових представили також київська фірма "Практика" - "Козак-2", корпорація "Богдан" - "БАРС-8", "Кузня на Рибальському" - "Тритон".

Козак-2М1

Всі ці машини, незважаючи на зовнішні відмінності, мали одну особливість - вони були спроектовані на базі цивільного шасі - зі своїми плюсами (у вигляді можливості покупки запчастин на цивільному ринку), так і мінусами - як показали бойові дії, пристосовані шасі не витримували навантаження бронекорпуса і дуже часто виходили з ладу.

Більш або менш спеціалізоване шасі мав тільки один броньовик - "Варта-2" від маловідомої "Української бронетехніки" (за фактом білоруського походження) і "Дозор-2". Останній ідеально підходив військовим, так як був розроблений за їх вимогам на Харківському КБ ще в 2010-х рр. Але спроби освоєння серійного виробництва у Львові виявилися провальними (хоча за цими кресленнями в Польщі проводиться Oncilla). В результаті військові отримали тільки 10 машин, які до цих (як мінімум з 2015 р.) проходять дослідну експлуатацію у військах.

Не маючи можливості мати на озброєнні єдиний зразок, військові були змушені купувати відразу декілька типів бронемашин. Причому жоден з них, судячи з появи численних модифікацій, їх повністю не задовольняє.

Так, на початку березня з'явилися повідомлення, що багатоцільовий тактичний броньований автомобіль "Барс-8" виробництва "Богдан Моторс", пройшов всі державні випробування. Хоча про прийняття на озброєння поки мови не йде, але скоріше за все, буде прийнято позитивне рішення - не дарма ж виробник вклав чималі кошти в державні випробування, які тривали майже два роки.

Барс-8

За цей час "Богдан Моторс" постарався максимально просунути свої машини, запропонувавши цілий ряд спеціальних моделей на базі "Барс-8". Тут і мобільний мінометний комплекс з 120-мм минометом іспанського виробництва "Барс-8 UKR-ММС", і машина артилерійської розвідки "Барс-8АР". Мало того, був представлений також санітарно-евакуаційний автомобіль і машина радіоелектронної боротьби (з комплексами "Джеб" і "Анклав"). Чи щось з цього купувати військові, поки рішуче незрозуміло, хоча потреба в спеціальних машинах у військах просто кричуща.

Другою машиною, яка пройшла державні випробування, є "Козак-2" від "Практики". Однак і він не прийнятий на озброєння - мало того, нещодавно з'явилися фото і відео випробувань чергового варіанту - "Козак 2М1". Поки незрозуміло, що конкретно було змінено, але принаймні заявлялося про появу незалежної підвіски, що є певним проривом для українських бронемашин такого класу.

Принагідно зазначимо, що масових закупівель машин цього типу поки що немає, хоча вони регулярно і миготять на навчаннях десантно-штурмових військ. Але, судячи з усього, перспективи у машини є - принаймні не так давно було заявлено про те, що на озброєння ЗСУ буде прийнятий (або вже прийнятий розвідувально-ударний комплекс з польськими дрона "Warmate" і "Eye Fly", які випускаються за ліцензією в Україні. А базується такий комплекс саме на "Козак-2".

Брак броньовиків для озброєння насамперед для знову формуються частин намагаються компенсувати закупівлями іншої машини - "Варта-2". Так, в кінці лютого на озброєння 88-го окремого десантно-штурмового батальйону морської піхоти надійшла чергова партія таких машин, довівши їх кількість до 30. Незважаючи на досить значні габарити машина може похвалитися V-подібним противоминным днищем, що знову-таки не характерно для більшості виробів на громадянської базі.

Таким чином, можна говорити, що зараз в стройових частинах на фронті є як мінімум три різних типи бронеавтомобіля - "Козак-2", "Варта-2" і "Дозор-2" з різними двигунами, підвіскою і іншими нюансами. А якщо згадати ще й КРАЗовские машини, то можна говорити про те, що постачальники просто дикої радості від необхідності постачання такого "зоопарку".

Тому варто очікувати, що найближчим часом військовим доведеться визначатися з єдиним типом бронеавтомобіля класу 4х4 і вже його пристосовувати під свої потреби. Що це буде і коли, незрозуміло, але явно не на пристосованому цивільному шасі. Подібні машини має сенс передати в поліцейські формування, де їм і місце.