Війна на Донбасі і аеропорт Миколаєва. Що відомо про покончившем з собою героя АТО Волошина

Трагедія сталася вдома у Волошина в присутність всієї його родини. Офіцер застрелився з пістолета Макарова без номерного знака. Деякий час після фатального пострілу Волошин ще був живий, але помер в кареті швидкої допомоги. Новина про смерть Волошина тут же розлетілася в ЗМІ як українським, так і російським, адже Владислав був відомий не тільки участю в АТО, але й тим, що саме його російська пропаганда намагалася звинуватити у знищенні малайзійського "Боїнга" в небі над Донбасом влітку 2014 р. На щастя, в цей пропагандистський марення не повірив ніхто в світі. Занадто вже очевидною була брехня.

Владислав Волошин народився в Луганську в 1988 р., дитинство провів у селі Новодеркул, Біловодського району Луганської області. Навчався у Луганському військовому ліцеї ім. Молодої Гвардії і Харківському університеті Повітряних сил. З 2010-го по 2017 р. проходив службу в Збройних силах України, брав участь у війні на Донбасі, зробивши 33 бойових вильоту.

Портрет Волошина серед героїв АТО в Адміністрації президента

Самим знаменитим з цих бойових вильотів став політ 29 серпня 2014 р. під час трагічних боїв за Іловайськ. Тоді Волошин був збитий, катапультувався на окупованій території і поранений чотири дні виходив до своїх.

Ось що розповідав про цю історію сам Волошин в інтерв'ю "Українській правді": "Ділянка дороги з Іловайська, через яку наші війська планували вихід з цього котла, був перекритий силами бойовиків і росіян. Нашим завданням було усунути дані сили і засоби... Повертаючись зі зворотного маршруту на гранично малій висоті, я розглянув пагорб, а на ньому техніку - чи то росіян, то терористів, не можу точно стверджувати, бо розпізнавальних знаків не було. Я підказав своєму відомому: праворуч противник, йди ліворуч. Він встиг піти, а мене в той же момент збили. Довелося катапультуватися".

За словами Волошина, він приземлився на пагорб і побачив недалеко місто Старобешеве. "Після приземлення поперед себе побачив окоп, стрибнув у нього по інтуїції. Навколо - постріли, вибухи... У нас є індивідуальна підвісна система - ремені, якими ми прив'язуємося до літака. Вони необхідні для таких ситуацій: коли пілот змушений виконати катапультування, система забезпечує безпечне покидання. Після приземлення її потрібно зняти, разом з нею парашут. Я спробував правою рукою розстебнути підвісну систему. Рука не ворушилася. Поворушив пальцями, а не згиналася в лікті. Лівою рукою все ж розстебнувся. Виліз з окопу, побачив лісосмугу", - розповідав він.

За словами Волошина, він забіг туди, заліз під дерево, що впало, засипав себе листям "і після цього почав думати про своїх подальших діях, складати план по виходу".

"Я зв'язався зі спеціальним людиною, який знаходився в штабі АТО і відповідав за такі ситуації, передав свої координати - і завдяки цій людині я і вийшов. Він вийшов мені назустріч, під виглядом одного з лікарів прилаштувався до медичної колоні - і визначав по ситуації, якими шляхами найкраще витягти мене звідти. У підсумку забрати мене не вийшло, я виходив самостійно. Довелося йти через Старобешеве. Я знаходився на півночі селища, а треба було йти на південь і далі по південній трасі йти в бік Маріуполя. Ця людина визначав місце розташування блокпостів бойовиків і в телефонному режимі координував мене. Але при виході на південну вулицю Старобешеве я як раз нарвався на їх блокпост. На той момент я вже був у цивільному одязі, знайшов її в покинутому будинку", - розповів Волошин.

"Підійшов до блокпосту, бо вибору не було - вони мене здалеку побачили. Бойовики мені: "Стій, хто йде?" - дуло автомата навели. Але вони бачили, що у мене проблема з рукою.

Я зупинився в повному спокої. Вони мені: "Хто? Куди?" - "Я місцевий". Адже Я народився в Луганську, тому в мене досить непоганий російський акцент, швидше за все, з-за цього мене за місцевого і визнали. "Так і так, я місцевий, з Старобешеве. Йду до родичів у Роздольне, 15 км звідси (благо, вивчив карту)". Недовго думаючи, вони сказали: "Йди далі". Я й пішов. Згодом я тільки й думав: "Якщо б вони знали, хто на них нарвався..." Я, напевно, відійшов від селища 10 км і зустрів нашу медичну колону", - підсумував він.

Однак свій орден Волошин отримав не за цей випадок, а за той, коли, будучи "провідним" пілотом в групі, здійснив посадку свого "веденого" на ґрунтову смугу запасного аеродрому без шасі.

Відмова систем у літака "веденого" Волошина відбувся із-за попадання ракети ПЗРК. "До останнього я перебував з ним. Коли він заходив на посадку, я в цей час на мінімально можливій швидкості паралельно проходив з ним і пішов на свій аеродром на аварійному залишку палива", - розповідав про це Владислав.

Саме факт нагородження Волошина орденом став для росіян приводом звинуватити його у знищенні "Боїнга", нібито саме за це пілот і був нагороджений. В грудні 2014 р. російські ЗМІ опублікували слова колишнього українського військового механіка Агапова Євгенія, який служив разом з Волошиним і, перебежав у Росії, розповів, що нібито той день катастрофи "Боїнга" з аеродрому вчинили бойовий виліт три штурмовики, один з них був оснащений ракетами класу "повітря-повітря". Два літаки не повернулися, а єдиним повернулися виявився Волошин, який нібито і розповів, що збив "літак не той.. в непотрібний час в непотрібному місці".

Правда, все, що розповів Агапов легко спростовується усіма наявними даними. Тим не менш Волошину довелося давати свідчення нідерландським слідчим по справі "Боїнга".

Незважаючи на статус героя АТО, влітку 2017 р. Волошин звільнився з ВСУ і не без скандалу. Відразу ж після звільнення ЗМІ опублікували пост Волошина в "Фейсбуці", де той описав причини звільнення. Сам Волошин цю посаду, щоправда, досить швидко видалив. В цьому пості Волошин скаржився на низьку зарплату, відсутність житла і перспектив на службі і говорив, що хоче перевчитися на цивільного пілота, але для навчання у нього немає грошей.

Після звільнення з армії в липні 2017-го губернатор Миколаївської області Олексій Савченко призначив Волошина, який перебував без роботи, заступником генерального директора КП "Миколаївський міжнародний аеропорт" авіаційних питань, а вже в січні 2018-го колишній військовий льотчик став в. о. директора аеропорту.

Смерть Волошина тут же змусила всіх говорити про корупцію в Миколаївському аеропорту, а корупційні скандали на цьому підприємстві було достатньо. Так, попередній директор аеропорту Михайло Галайко був затриманий при спробі дати хабар голові обласної адміністрації Савченко.

За інформацією ЗМІ, Галайко відмовлявся підписувати незаконні папери про будівництво аеропорту. Із-за чого у нього почалися проблеми. За даними ЗМІ, ці папери відразу після призначення підписав Волошин.

Після самогубства в ЗМІ потрапила листування Волошина з одним з його заступників, де покійний пише про проблеми на підприємстві, якесь "порушення закону", тендер на ремонтні роботи та вирішенні Госаудитслужбы скандальних ремонтних робіт в аеропорту. З листування можна зробити висновок, що у Волошина виник конфлікт з губернатором Савченко, і він хотів звільнятися з посади, але, на жаль, все закінчилося набагато сумніше.