БМП-1 не вічна. Що Україні робити з нестачею легкої броньованої техніки

Однією з серйозних проблем української армії є гостра нестача легкої броньованої техніки. Причому не тільки колісної, як то бронетранспортер або бронеавтомобіль 4х4, а навіть гусеничної, якій після розпаду Радянського Союзу залишалося досить багато.

Однак уже в ході війни на Донбасі в 2014–2016 рр. в роботу довелося повернути вже добре-таки застарілі машини 1960-х — БМП-1. Причому потреба була настільки великою, що їх навіть купували в Східній Європі. Однак варто зазначити, що доведення БМП-1, як і БМП-2, до реалій сучасної війни звелося лише до встановлкеея нового радіообладнання (стандартних для ЗСУ Aselsan і Harris), а також нових приладів спостереження на кшталт тепловізорів. Кардинальна модернізація хоча б до рівня БМП-1У не проводилася. Але і цих машин на передовій катастрофічно не вистачає.

Зрозуміло, що найкращим і найоптимальнішим варіантом у цій ситуації була б розробка нової перспективної БМП, тим більше що розмови про це ведуться принаймні останніх років п'ятнадцять, та й технологічні можливості поки що є.

У зв'язку з цим, можливо, варто звернути увагу на відновлення виробництва МТ-ЛБ (багатоцільовий транспортер — тягач легкий броньований) і створення якоїсь ерзац-БМП на його базі. Звичайно, повною заміною для БМП такі машини не будуть, однак, наприклад, для руху в прифронтових територіях такі апарати незамінні. Як показує досвід останніх років війни на Донбасі, головною небезпекою для наших колон постачання стали міни. І тут навіть бронеавтомобіль на цивільній базі (як, наприклад, канадсько-еміратські машини, які поставлялися на початку війни через КРАЗ) значно збільшує шанси виживання особового складу.

Характерно, що і не воюючі країни, і з такими ж скромними військовими бюджетами, як у нас, активно використовують базу МТ-ЛБ для створення бойових машин піхоти. Так, на нещодавній збройовій виставці HEMUS-2020 в Болгарії місцева компанія "Металіка АБ" представила бойову машину Anakonda — по суті, МТ-ЛБ з українським бойовим модулем "Стилет". Варто сказати, що цей модуль озброєний 30-мм гарматою ЗТМ-2, автоматичним гранатометом АГ-17, 7,62-мм кулеметом і протитанковими ракетами "Бар'єр".

Є й подібні українські розробки — здебільшого від приватних компаній. Так, на початку нульових Харківським конструкторським бюро з машинобудування ім. А. А. Морозова були запропоновані два збройних варіанти МТ-ЛБ: МТ-ЛБР6 з новою одномісною вежею з 30-мм автоматичною гарматою ЗТМ-1 зі спареним 7,62-мм кулеметом КТ-7,62 (боєкомплект становить 150 снарядів і 2000 патронів) і МТ-ЛБР7 з більш потужним озброєнням — бойовий модуль "Штурм", до складу якого входили також дві пускові установки ПТУР 9М114М "Конкурс-М" і 30-мм автоматичний гранатомет.

Влітку 2017 р. приватна компанія "Корт" представила свій проєкт БМП "ТУР" на базі МТ-ЛБу. За повідомленнями виробника, нова БМП повинна була мати екіпаж з трьох осіб (командир, навідник, механік-водій) і перевозити вісім чоловік десанту, який розміщувався б у відсіку в передній частині машини. БМП "ТУР" повинна була бути озброєна тим самим бойовим модулем "Штурм" (як і МТ-ЛБР7).

А на збройовій виставці "Зброя та безпека-2018" в Києві інша приватна компанія "Техімпекс" спільно з Харківським тракторним заводом представила свій варіант БМП на базі тієї ж таки МТ-ЛБу під назвою "Плавець". Цього разу, на відміну від "ТУРу", це був повноцінний зразок навіть з встановленим озброєнням.

Варто відзначити досить високі характеристики нової машини (принаймні на папері; відео та фото машини на ходу у відкритому доступі немає). Так, при екіпажі в три людини вона може перевозити 12 чоловік десанту. При цьому встановлений дизельний двигун потужністю 350 л. с. забезпечує швидкість 70 км/год по шосе і 10,5 км/год на плаву.

Родзинкою бронетранспортера є новий бойовий модуль БМ-5 "Спис", який фактично є розвитком модуля "Штиль-С". Особливість модуля в тому, що він може без змін встановлюватися як на броньовану техніку, так і на плавзасоби, застосовуватися як в режимі дистанційного керування, так і автономно.

При цьому озброєння уніфіковано з армійськими і флотськими бойовими модулями "Штурм" та "Парус" і включає 30-мм гармату ЗТМ-1, 30-мм гранатомет АГ-17, 7,62-мм кулемет і два ПТРК "Бар'єр" вітчизняного виробництва. Уніфікованим є і комплекс управління вогнем "Тріада", в складі якого поряд з телевізійними каналами з кольоровим зображенням є і тепловізійний канал.

Однак навіть при додатковому бронюванні бронетранспортери на базі МТ-ЛБу не можуть замінити згадані БМП-1 і БМП-2. Справа в тому, що МТ-ЛБу проєктувалися як звичайний всюдихід — гусенична заміна звичайної армійської вантажівки. І призначалися для транспортування вантажів, використовувалися як тягачі для буксирування артилерійських знарядь, шасі для монтування різних пристроїв, а також як санітарна машина.

Тому радше плюсом, а не мінусом була легка протикульна броня, яка захищає тільки від куль калібру 7,62 мм і осколків. А при проєктуванні БМП, яка призначена насамперед для підтримки піхоти на полі бою, це є величезним недоліком. І використання кевларової внутрішньої підкладки і протикумулятивних екранів тільки частково вирішує цю проблему.

З іншого боку, МТ-ЛБ може стати базою для створення цілої серії машин різного призначення. Так, в М'янмі на базі трохи модернізованого шасі МТ-ЛБ за допомогою українських фахівців створюється самохідна артилерійська установка з 105-мм гарматою від китайської колісної броньованої машини WMA301 (PTL02) Assaulter. У Росії на шасі МТ-ЛБ була створена бойова машина зенітного ракетного комплексу малої дальності "Сосна" з зенітними керованими ракетами 9М340 "Сосна-Р" з лазерною променевою системою наведення, а також пожежний танк.

Хоча зрозуміло, що такі ерзац-БМП можуть лише дещо урізноманітнити за функціоналом парк БМП-1 і БМП-2, поки не буде розроблена повноцінна бойова машина піхоти.