Битва за воду: Чому і як Росія дійсно може напасти з Криму (КАРТА)

Поки увага громадськості прикута до війни на Донбасі, над Україною нависла нова загроза - з боку окупованої Росією Криму. Справа в тому, що на окупованому півострові влітку закінчуються власні запаси прісної води, що є додатковим стимулом для Кремля "щось робити" у цьому напрямку, пише Depo.ua.

Ще 19 червня призначений Москвою керівник окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов скаржився, що окупованому Сімферополю вистачить питної води на 90 днів. В інших населених пунктах півострова ситуація ще гірше, особливо в аграрних, де багато води йде на полив полів та городів.

Позиція України з цього питання навіть після зміни влади залишається чіткою і однозначною: ні краплі води окупантам.

"На рівні прийняття державних рішень питання подачі води в Крим через Північно-Кримський канал взагалі не піднімається. Це остаточна позиція не просто нашого представництва, а позиція всіх органів влади, включаючи президента", - заявила 1 липня заступник голови представництва президента в АР Крим Таміла Ташева.

"Відсутність води в аннексиоованном Криму - це наслідок дій Російської Федерації як держави-окупанта, за які вона несе повну відповідальність, і Україна не буде подавати воду на півострів до його деокупації", - висловився у цьому ж ключі 3 липня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

"Відновлення водопостачання в Крим можливо тільки після відновлення України в межах міжнародно визнаних кордонів", - підтвердив цю позицію 6 липня секретар РНБО Олексій Данилов.

Тобто представники української влади на різних рівнях вже дали зрозуміти, що українській води окупований Крим не отримає. Правда, особисто президент Володимир Зеленський на цю тему ще не висловився. Але до його мовчання щодо резонансних питань вже всі звикли.

Вирішити проблему з водою в Криму Росія намагається глобально - набурить кілька великих артезіанських свердловин і пустити воду в посушливі райони по мережі старих і нових каналів і водопроводів.

Так, 29 червня призначений окупаційною владою так званий міністр будівництва та архітектури Криму Михайло Храмів на своїй сторінці в Facebook писав, що для забезпечення прісною водою східній частині Кримського півострова зараз в рамках Федеральної цільової програми повним ходом йде реалізація великого інженерного проекту, який включає три окремих складових: будівництво водозабірних вузлів, будівництво тракту водоподачі і будівництво каскаду насосних станцій. Загальна вартість будівництва цього проекту становить 19 мільярдів рублів.

За задумом окупаційної влади, реалізація цього проекту дозволить забезпечити східну, найбільш посушливу частину Криму, питною артезіанською водою зі свердловин на території півострова. Однак є нюанс: завершити всі будівельні роботи планується не раніше 2022 року, тоді як прісна вода на півострові закінчиться вже до кінця вересня 2020 року. Тобто навіть якщо розрахунки окупантів вірні і Крим зможе забезпечувати сам себе прісною водою, то станеться це не раніше, ніж через два роки, які ще треба буде якось прожити. Без води.

Як відомо, до російської окупації прісна вода в Крим подавалася з Дніпра через Північно-Кримський канал по території Херсонської області. Однак у березні 2014 року Україною було прийнято і реалізовано принципове рішення - перекрити подачу води на окупований півострів. Для цього на 91-му кілометрі каналу була зведена спеціальна дамба, яка дозволяє залишити Херсонську область з водою, але при цьому перешкоджає надходженню води в окупований Крим.

Саме ця дамба і виступає зараз єдиниою технічниою перешкодою для подачі дніпровської води на півострів, тому що далі вода йде самопливом. Тому, зруйнувавши цю дамбу і перешкоджаючи Україні її відновлювати, Росія на деякий час зможе пустити воду в Крим.

Справа в тому, що Україна не може перекрити воду на головному спорудженні каналу (там, де з Каховського водосховища вода надходить у канал), тому що в такому випадку без води залишаться всі поливні землі в Херсонській області. Тобто теоретично таке рішення може бути прийнято на політичному рівні, але навряд чи нинішня українська влада з її риторикою "там теж наші люди" на це зважиться. Без сумніву, розуміють це і в Кремлі, тому можуть піти на таку військову спецоперацію.

Не виключає цей варіант і командувач ВМС України Олексій Неїжпапа, який буквально 5 липня заявив, що російські війська можуть прорватися з Криму на південь Херсонщини, щоб пустити воду з Дніпра в Північно-Кримський канал.

У свою чергу перший заступник голови комітету Держдуми Росії з оборони Андрій Красов в контексті кримського питання заявив, що українську армію чекає провал, коли вона зважиться на військову конфронтацію з Росією.

Тут варто зазначити, що тривога Неїжпапы небезпідставна, адже у цьому році на Росії заплановані стратегічні навчання "Кавказ-2020", активна фаза яких пройде в кінці вересня: буде залучено багато полігонів, у тому числі в окупованому Криму і Південному військовому окрузі, із зосередженням великої кількості озброєння і військової техніки. А військові навчання - це прекрасний легальний привід зібрати разом велику армію в повній бойовій готовності з подальшим цільовим використанням...

Ситуація спрощується для Росії і посилюється для нас тим, що для досягнення мети росіянам не потрібно захоплювати половину Херсонської області або прорубувати сухопутний коридор в Крим. Судячи з останніх заяв з Кремля, Росія змирилася, що вона навіть Донбас не зможе утримати і рано чи пізно з ним доведеться розпрощатися, не кажучи вже про анексію нових територій.

А от Крим повертати Росія, судячи з усього, не збирається, тому і побудувала вже дорогущий Кримський міст і зараз намагається вирішити питання самозабезпечення Криму прісною водою. Плюс нові санкції не сильно хочеться отримати... Тому все, що зараз має цікавити Путіна, - це виграти час, забезпечивши Крим дніпровською водою на рік-два. А для цього, як уже писалося вище, достатньо лише відвернути увагу українського Генштабу загостренням на Донбасі і в цей час зруйнувати одну вищевказану греблю і деякий час утримувати свій контроль над шматком Херсонської степу, щоб мати можливість деякий час перешкоджати Україні цю дамбу відновити - до того часу, поки дніпровською водою не наповняться кримські водосховища.

А таке завдання виглядає цілком реальною хоча б для того, щоб спробувати. Чи вдасться це Путіну чи ні - окреме питання. Також залишається відкритим питання - як поведе себе українська влада при такому розвитку подій: наважиться на збройну відсіч або з Банкової прозвучить традиційна команда: "Не стріляти, щоб не провокувати"?

Щоправда, за неофіційною і поки неперевіреною інформацією, останнім часом з кількох бригад Збройних сил України та частин Нацгвардії, які не перебувають у зоні ООС, формуються зведені підрозділи і відправляються на кордон з Кримом. Мовляв, перекидання відбувається з найменшим залученням уваги (особовий склад - цивільними автобусами, техніка - вночі), а після прибуття на місце в підрозділах проводиться інтенсивна бойова підготовка, основний упор робиться на оборону. При цьому Генштаб ЗСУ закликає свідомих громадян не розголошувати інформацію про переміщення українських військових і техніки.

Як би там не було, а залишок літа і початок осені пройдуть для України досить жарко в прямому і переносному сенсі. Адже навіть якщо військовий сценарій і не відбудеться, тільки саме очікування буде суттєво тиснути на центральну українську владу, так і на регіональну.

Автор: Руслан Рудомский