Битва політтехнологів. Ляшко як "український Трамп"

Активна фаза президентської гонки в Україні стартує лише восени. Але вже зараз ключові політичні гравці в основному визначилися і зі своїми політтехнологами, і з основними постулатами майбутніх передвиборних кампаній
Фото: УНІАН

"ДС" проаналізувала роботу політтехнологів головних кандидатів у президенти України. Четвертим в нашому списку - головний радикал Олег Ляшко.

Тим часом у Олега Ляшка, тупцює на одному протестному електоральному полі і з лідером "Батьківщини", і з головою "Громадянської позиції", немає жодних проблем з фінансуванням, ні з основним політтехнологом, ні з запропонованим набором стратегій і тактик на майбутні вибори під умовною назвою "український Трамп". Єдина заковика в тому, що за всім цим благополуччям нової віхи "радикального патріотизму" стоять дуже знайомі обличчя - проросійських олігархів Ріната Ахметова і Сергія Льовочкіна.

Якщо раніше про ахметовських гроші на підтримку ляшковцев хоч ходили наполегливі, але все ж просто чутки, то в цьому році відбулася одна подія, що підтверджує підозри. Мова йде про те, що під час свого лютневого візиту в Маріуполь Ляшко публічно представив не тільки свій "промисловий пакет реформ", явно приємний серцю відомого промисловця Ахметова, але і нового керівника центрального виконкому Радикальної партії. Їм несподівано для багатьох став технічний директор ахметівського "Метінвесту" Юрій Зінченко, в 2012-2017 рр. працював гендиректором ахметівського ж Маріупольського металургійного заводу ім. Ілліча.

За останні місяці Зінченко, ніколи раніше не займався політичною діяльністю, об'їздив практично всі місцеві організації РПЛ, взявши під повний контроль партійний бюджет і в центрі, і на місцях. В ідеологічну складову Ляшко він, за нашими відомостями, не втручається. Його виняткова функція - бути "міцним господарником" на сторожі вкладених в партію фінансів свого справжнього боса Ахметова.

А ось стратегічним плануванням кампанії "радикалів" на президентські і парламентські вибори-2019 займеться вже призабута екс-прес-секретар Януковича Дарія Чепак, останні роки очолювала центр медіакомунікацій фонду Льовочкіна "Нова Україна". Зовсім недавно стало відомо, що Чепак починає власну кар'єру політтехнолога, і тут ніби ненароком попався такий "жирний" клієнт, як Ляшко, чий офіс, знову збіг, виявився по сусідству з чепаковским. Само собою, в якості офіційного політтехнолога "радикалів" ніхто колишню прес-секретарку "вічно легітимного" світити не збирається - репутаційного гріха не оберешся. Але її пропозиції щодо стратегічного планування передвиборної гонки Ляшко нібито вже прийняв.

Вся їхня концепція базується на українській версії ізоляціонізму, списаного з риторики президента США Дональда Трампа, просто адаптованої для наших широт. Ляшко товаришами давно носяться зі своєю програмою підтримки національного виробника "Купуй українське плати українцям", що отримала навіть форму законопроекту, вже прийнятого у ВР в першому читанні. Такий курс "радикалів" на створення протекціоністських бар'єрів для іноземного бізнесу при проведенні держзакупівель взагалі стане всеосяжним просуванням інтересів українського олігархату в усіх сферах, спрямованих проти їх закордонних бізнес-конкурентів. Під слушним приводом для просунутих виборців про якісь стимули для зростання промислового виробництва і розвитку малого і середнього підприємництва.

А для немудреного електорату такий відвертий лобізм буде закамуфльований бойовими передвиборними речівками "українського Трампа" типу "Тільки ми забезпечимо створення нових робочих місць" і "Україна ніколи не буде нічиєю колонією". На цьому фоні органічно повинна виглядати монополізація Ляшко ніші головного борця з МВФ, за чиї, мовляв, подачки країна постійно жертвує своїм суверенітетом. До речі, недавнє неголосування ляшковцами за закон про Антикорупційне суді - лише перший акт в цій довгограючою антиМВФ-опері. Хоча варто нагадати, що попередній солісткою у виставі про полум'яну боротьбі в Україні з МВФ була відкрито прокремлівська Наталія Вітренко, і про цей факт обов'язково будуть нагадувати Ляшко всі, кому не лінь.

Читайте також у циклі "Битва політтехнологів":