Битва політтехнологів. Двигуни нового курсу Тимошенко
"ДС" проаналізувала роботу політтехнологів головних кандидатів у президенти України. Другою в списку виявилася двічі екс-прем'єр і тричі невдаха президентських виборів Юлія Тимошенко.
Прийнято вважати, що головним технологом Тимошенко є нардеп від "Батьківщини" Олександр Абдуллін, якому допомагає його колега по фракції Олена Кондратюк - дружина директора телеканалу ICTV Олександра Богуцького. В реальності ж обидва цих політика хоч і постійно присутні на передвиборних нарадах у лідера і дають їй поради, не генерують ідеї та смисли кампанії Тимошенко, а виконують виконавчі функції. Наприклад, у сфері відповідальності Абдулліна, як і раніше, залишається взаємодія зі ЗМІ, а на Кондратюк - реклама на білбордах, і, як показало червневе проведення форуму "Новий курс України", зі своїми завданнями вони справляються.
А ось ідейними генераторами "Батьківщини" виступають, з одного боку, політтехнологічний дует у складі Віктора Котигоренко і Віктора Войналовича, а з іншого - нинішній нардеп від БПП і популярний блогер Віталій Чепінога. Сюди ж варто додати зроблені спроби підключити політтехнологів-американців Джорджа Бирнбаума і Владу Галан, а їх шефа по президентській кампанії Дональда Трампа в 2016-му Баррі Беннета вибрати центральним лобістом Тимошенко у Вашингтоні. Поки в "Батьківщині" посилено спростовують участь американців в їх команді, а з компанією Беннета Avenue Strategies був розірваний офіційний контракт про надання лобістських послуг, втім, їх діяльність в Україні ніколи б не відрізнялася публічністю.
61-річні Котигоренко і Войналович - доктора політичних наук, широко відомі у вузьких професійних колах як представники старої школи покійного Юрія Левенця. Під його керівництвом вони працювали і в передвиборному штабі Кучми в 1999-му, і у кандидата Януковича в 2004-му, і на кількох парламентських виборах, де консультували то Партію регіонів, то "Нашу Україну", то БЮТ, то, бувало, одночасно. Однак кулуарна поголос завжди пов'язувала Левенця і його "олдскульну" команду особливо міцними зв'язками з вічно непотоплюваним Сергієм Льовочкіним, але це все - неофіційно.
Зате офіційно Войналович - завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України, а Котигоренко - головний науковий співробітник відділу національних меншин того ж інституту. Хоча наукова діяльність, як відомо, не приносить в нашій країні серйозних доходів, тому обидва застосовують свої знання на високооплачуваній політтехнологічної практиці. До речі, одним з найбільш успішних проектів Котигоренко і Войналовича вже після смерті свого шефа Левенця була кампанія мера Віталія Кличка в 2014 р., коли той набрав 56,7% голосів киян. І допомагав їм у цій роботі більш молодий Чепинога (йому зараз 49 років).
У Чепиноги є свої переваги над колегами-політтехнологами всередині тимошенківського штабу. По-перше, він просто повернувся в рідні пенати, адже саме Чепінога довгий час був і прес-секретарем Тимошенко, і її особистим спічрайтером, а також двічі нардепом від БЮТ. По-друге, нині будучи парламентарієм від БПП за квотою Удару, він так і не знайшов собі ніші в команді Порошенка, але, тим не менш, навів зв'язки з багатьма тепер уже в противоборствующем таборі. А по-третє, Чепинога завжди відрізнявся помітною креативністю з хорошим почуттям гумору, що цінують не тільки близько 120 тис. його френдів і фоловерів на Facebook, але і сама Тимошенко, за чиї підготовлені "експромти" раніше відповідав якраз Чепінога. Мабуть, така його роль "олюднення образу" закріпиться за ним і під час гонки-2019.
Власне, ключове завдання всіх політтехнологів Тимошенко - створити і закріпити за нею новий образ з великим набором свіжих меседжів для політикуму й соціуму, що ми вже спостерігали на недавній презентації лідером "Батьківщини" її нового курсу. Таке собі нове обличчя Тимошенко в умовах гострого запиту українців на "нові обличчя". Плюс першість над конкурентами і в розгорнулися соціологічних війнах, і в питанні нав'язування суспільству дискусії з актуальною порядку денному.
Безумовно, з тим, що про новому курсі Тимошенко заговорили багато, її команда впоралася. Але тепер вона зайшла на нове поле і підняла планку диспуту, з-за чого виникає більш глобальна проблема - як у спробах розширити електорат не втратити ядро своїх виборців, які геть не можуть зрозуміти, про що взагалі говорить "наша Юля". Причому у "Батьківщини" немає людей, які відповідають не за старе, а за новий її електорат, який може прийти, так і піти.
Паралельно Тимошенко активно шукає підтримки у США, займаючи чітку проамериканську позицію (тим же займаються Порошенко і Анатолій Гриценко). Але при цьому вона чудово усвідомлює, що в цілому конкурує за виборця не стільки з Порошенком, скільки з Гриценко, хоча його Тимошенко ніде не згадує, намагаючись поки повністю ігнорувати. Зрозуміло, що це тільки тимчасово, і політтехнологи Юлії Володимирівни вже працюють над планом, як бити по хворих місцях Анатолія Степановича.
Читайте також: Битва політтехнологів. 25 партій Порошенко
