Біометричний режим. Навіщо українська митниця буде мучити росіян
Президент Петро Порошенко доручив, а секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов відзвітував про введення біометричного контролю для іноземних громадян. Пишемо іноземних, читаємо, звичайно ж, у першу чергу громадян РФ. Сказати, що за поребриком такого рішення були ради, — не сказати нічого. Але чого весь цей шум і гам, адже в Росії біометричні паспорти почали видавати з 1 квітня 2004 р., а з 2009-го у всіх суб'єктах РФ діють пункти видачі документа? Більш того, з 1 січня 2015 р. був доданий і такий параметр, як зображення папілярних візерунків двох вказівних пальців рук.
Біометричний паспорт для українців теж вже не в дивину. Спасибі безвізового режиму з державами — членами Євросоюзу, під який з січня 2015 р. даний інноваційний для країни, а для багатьох за кордоном вже давно звичний документ видається. Ще до довгоочікуваного оголошення Брюсселем позитивного рішення з цього питання українці почали отримувати біометричні паспорти. Що таке біометричний паспорт і з чим його їдять, більшість вже прекрасно знає. Однак скоріше в контексті, що це новий тип документа, захищений якимось чипом і що без нього в Європу не пустять.
Слід пильніше поглянути на нього, щоб оцінити ступінь захисту, а отже, і зрозуміти причини, якими керувалася влада для використання такого роду захисту від сусідів зі сходу. Біометричний паспорт в Україні — це, на перший погляд, звичайний паспорт з 32 сторінками, але в його обкладинку вбудований той самий електронний чіп. На мікросхему записується персональна інформація про його власника, тобто дані паспорта, оцифроване зображення особи, відцифрований підпис і відбитки вказівних пальців.
В Росії теж діють біометричні паспорти. Аналогічні книжечки. Так само містять фотографію власника, прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, номер паспорта, дату його видачі і закінчення терміну дії та інші додаткові відомості. В чіп заноситься інформація, недоступна пред'явнику, але її можна зчитувати дистанційно. Тобто прикордонник країни, необов'язково України, Росії або, скажімо, Польщі, де діють біометричні паспорти, більше уваги приділить безпосередньо наданого документа, оскільки він скаже про візитера набагато більше, ніж якщо б працівник пильно вивчав кожну рисочку на обличчі і міміку. І так, знижується ймовірність, що якось можна обійти контроль. Простіше кажучи, всучити грошенят за відсутність інтересу. Просто тому, що паспорт вивчається сканером, а значить, всі дані з чіпа фіксуються в електронній системі. "Підчистити" їх у такому вигляді однозначно обійдеться дорожче людині, який має намір зберегти інкогніто. Якщо взагалі знайдеться бажаючий піти на такі трудомісткі хитрощі.
З усього цього стає очевидним, що митний контроль на українсько-російському кордоні якісно покращиться в рази. А навіщо нам, власне, біометричний контроль? Відповідь очевидна і вже фактично наведений вище — це безпека і ще раз безпека. Дана міра дозволить посилити можливості для боротьби з тероризмом, який, як відомо, добре знайоме Україні явище.
Якщо несумлінний росіянин захоче потрапити в ОРДЛО, то він це зробить через непідконтрольну поки кордон з РФ на території Донецької і Луганської областей. Це зрозуміло. Як і те, що перешкодити прибуттю "добровольців" в ці райони біометрика теж не зможе. Однак далеко не всі гості з РФ, що прибувають зі злим умислом, кінцевою метою бачать ОРДЛО. Адже ідеї сепаратизму і "русского мира" підігріваються і в інших областях України. Не кажучи вже про різних співробітників російських спецслужб. Причому мова йде не тільки про ділянках загальною кордону з Росією, але і пунктах пропуску на кордоні з іншими країнами. Щоб далеко не ходити, це може бути і Білорусь і Молдова. Хоча справедливості заради зауважимо, що Кишинів останнім часом дуже продуктивно засікає підозрілих росіян, і не тільки кремлівських пропагандистів. Але ризик залишається. Та й з Польщі можуть заїхати представники місцевих русофільських організацій, які сидять на зарплаті у Москви за скоєння актів вандалізму щодо українських пам'ятників і могил. Загалом, як зазначив Турчинов, контроль потрібен "для захисту країни від проникнення терористів, диверсантів, шпигунів, злочинців і нелегальних мігрантів".
Ще однією причиною посилити контроль щодо громадян РФ, очевидно, є безвізовий режим з ЄС. Європейці таким чином хочуть звести до мінімуму шанс, що до них на вогник загляне небажаний елемент з країни, яка підриває основи безпеки на континенті. Тим більше на тлі загрози ісламського екстремізму.
Звичайно ж, введення біометричного контролю — справа не однієї хвилини. Тобто те, що Порошенко і Турчинов дали зелене світло, не означає, що система вже запущена. Її спершу потрібно опрацювати. Тому, як повідомив секретар РНБО, зараз Держприкордонслужба розраховує технічні деталі, обчислює обсяг матеріально-технічної допомоги, щоб згодом відбирати ідентифікаційні дані росіян. При цьому відомство Павла Клімкіна отримало доручення створити електронну систему попередньої реєстрації громадян РФ, які збираються перетнути кордон з Україною. І будуть введені особливі вимоги до реєстрації росіян у місцях їх тимчасового перебування на території України. Що ж до термінів, то, за прогнозами Турчинова, Кабмін дасть добро на фінансування протягом місяця.
І все це час можна очікувати наростання уїдливих зауважень і неприкритих загроз з РФ. Та вони в принципі вже посипалися. Правда, однотипні. Всі російські можновладці в один голос (уява ще не запустилося) обіцяють Україні відповідні заходи. Щоправда, які, самі ще не знають, але дуже їх хочуть. "Які будуть відповідні заходи і чи будуть вони, я думаю, це питання краще адресувати в МЗС РФ. Я думаю, що вони будуть. Якщо ви питаєте мою приватну позицію, то держава має відреагувати на ці нестримні рішення правителів (України). Україна заплатить за це велику ціну", — заявив глава комітету Держдуми у справах СНД Леонід Калашников. "Україна заплатить за це велику ціну", — повторює член Ради Федерації і екс-глава комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Олексій Пушков.
Ще один представник російського парламенту, перший заступник голови комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Франц Клинцевич був більш конкретний: дзеркальні заходи, з тим щоб вони позначилися на українцях, які їздять в Росію. "Відповідні кроки обов'язково підуть, і вони певною мірою можуть торкнутися 4 млн українців, які працюють в Росії", — сказав Клинцевич.
Щодо заробітчан та їх кількості Клинцевич, може, і помиляється, але він був правий, коли сказав, що це вже де-факто встановлення візового режиму. "І його "упаковка" принципового значення не має", — сказав він. Що вірно, то вірно. Секретар РНБО бачить цей крок як етап на шляху до запровадження віз для росіян. Свого роду генеральна репетиція, дозволяє набити базу майбутніх гостей — біометричний режим.
