Без відплати. Річниця розстрілу Евромайдана не принесе новин про покарання винних
18-20 лютого, в третю річницю розстрілу Евромайдана, українці будуть поминати Небесну сотню — і знову ставити питання про покарання винних. Генпрокуратура до цієї дати приурочила завершення чергового розслідування: в суд передано обвинувальний акт стосовно колишнього начальника слідчого відділу Дніпровського райуправління міліції Києва, його заступника та чотирьох слідчих того ж відділу. Як повідомила прес-служба ГПУ, їх звинувачують у зловживанні владою, фальсифікації матеріалів кримінальних проваджень, незаконне затримання та притягнення до кримінальної відповідальності 10 завідомо невинних осіб за нібито участь у масових заворушеннях 18 лютого 2014 р.
В цілому за три роки правоохоронними органами, расследующими злочину під час протидії мирним акціям протесту в столиці та інших містах у листопаді 2013 р. — лютому 2014 р., повідомлено про підозру 350 осіб, з них 48 чиновникам і 189 правоохоронцям, у т. ч. 19 слідчим, 12 прокурорам і 14 суддів. Направлено до суду 142 обвинувальних акта щодо 215 осіб. Але судами винесено лише 25 обвинувальних вироків стосовно 35 осіб.
І правоохоронці знову розповідають: "Ми ловимо, але суди відпускають". Тим часом у суспільстві все більш популярна інша версія — про те, що це "режим Порошенко відпускає зрадників, а садить патріотів на догоду Кремлю". Тут нічого дивного: українці звикли вважати, що суди виконують політичні замовлення влади.
Представник омбудсмена з питань захисту прав військовослужбовців Святослав Стеценко говорить про безліч випадків, коли судді відправляють наших військових у в'язницю, а колабораціоністів звільняють від відповідальності. Такі ж історії розповідають, що повернулися з фронту воїни. Безсумнівно, у багатьох суддів може бути ностальгія по Януковичу, при якому їм жилося добре, і особиста антипатія до активістів Майдану і воїнам АТО. Але в народі (і зокрема, серед воїнів) версії про суддів-зрадників і про "режимі Порошенко" спокійно уживаються і навіть посилюють один одного. Головна претензія до президента найчастіше звучить так: чому він не посадив всіх "регіоналів", всіх депутатів, які голосували за диктаторські закони, всіх ментів, прокурорів і суддів... Логіка замовкає, коли говорять біль і ненависть.
І все ж нинішній рік буде жити не тільки зрадами. Почалися зміни, які напряму зачеплять суддівський корпус. З одного боку, градус ненависті до суддів піднявся настільки, що вже почав переходити в інші форми народної енергії. Першим це спробував використовувати "Національний корпус" Андрія Білецького, який з 16 січня про "Національної люстрації" і почав її саме з суддів. Активісти Білецького вже провели акції проти голови апеляційного суду Чернігівської області Садіга Тагієва і заступником голови апеляційного суду Полтавської області Сергія Галенкіна, а "Національний корпус" і сам Білецький звернулися в НАБУ і НАПК з вимогою перевірити джерела багатства названих суддів. Напевно у цього почину будуть продовжувачі і наслідувачі.
З іншого боку, набирає обертів судова реформа. 13 січня Вища рада юстиції (ВРЮ) реорганізував себе в Вища рада правосуддя (ВСП). Саме цей орган буде відповідати за формування суддівського корпусу — замість Верховної Ради, що позбулася повноважень призначати суддів безстроково. До кінця березня має запрацювати новий Верховний Суд, який зможе скасовувати будь-які рішення нижчестоящих судів. Одночасно будуть ліквідовані існуючі зараз Верховний Суд України і три касаційних суду: Вищий спеціалізований з розгляду цивільних і кримінальних справ, вищий господарський та Вищий адміністративний.
В ході реформи судова система, включаючи і її верхній поверх, повинна значно оновитися. Однак не потрібно забувати, що свій інтерес у судовій реформі має "Оппоблок", який саме тому підтримав своїми голосами відповідні зміни до Конституції. Юрій Бойко з парламентської трибуни підтвердив, що "Оппоблоку" вигідніше, щоб призначення і звільнення суддів не проводилося через парламент, а через УСЮ (ВПС). В цьому органі головні спонсори "Оппоблока" розташовують неслабким впливом.
Втім, навіть якщо ефект від судової реформи виявиться недостатнім, у правоохоронців буде можливість використовувати для люстрації суддів е-декларації. Багато чого буде залежати також від новостворюваного Державного бюро розслідувань. Одним з головних підсумків цього року стане те, що правоохоронці (та й президент вже не зможуть кивати на недолюстрированных суддів і нереформовані суди. Є шанс, що завдяки цьому до наступної річниці загибелі Небесної сотні жага помсти буде хоча б частково вгамована.