Без Су-57. Де загубилося п'яте покоління російських винищувачів

Російські офіційні ЗМІ звітували про підсумки минулого року для російської військової авіапромисловості, які виявилися досить сумними. На тлі різкого посилення ВВС США і Китаю, російські Повітряно-космічні сили отримали в 2020 р. всього лише 14 бойових літаків — десять Су-35С і чотири Су-34 (і ще чотири навчально-бойові літаки Як-130). Як згнітивши зуби кажуть самі російські оглядачі, такий низький рівень насичення новою технікою в минулий раз був зафіксований 10 років тому.

На цьому тлі добре видно, що з втратою в 2019 р. першого побудованого серійного літака різко зупинилася програма виробництва винищувача п'ятого покоління Су-57. Тільки на початку 2021 р. міністерству оборони Росії був переданий перший серійний зразок, який відразу відправили в льотно-випробувальний центр в Ахтубінську. До кінця року заплановано отримання ще двох Су-57.

Для порівняння: вже понад 600 вироблених американських F-35 цього ж покоління масово надходять на озброєння не тільки ВВС США, але і союзників Вашингтона по всьому світу. А китайських Chengdu J-20, які перебувають на озброєнні ВПС КНР, вироблено на сьогодні близько п'ятдесяти.

Не кращий стан і з небойовими літаками. Дуже важко і непросто йде програма оновлення парку військово-транспортної авіації. Так, незважаючи на великі надії, які покладалися на програму серійного виробництва військово-транспортних літаків Іл-76МД-90А на АТ "Авіастар-СП" в Ульяновську, вона, по суті, сильно пробуксовує. Так, у 2020 р. до бойового складу так і не прийняли жодного літака, хоча завод протягом року підняв у повітря три борти. Мабуть, проблеми з двигунами, які були переведені на програму імпортозаміщення, тривають.

Зате завдяки "сірим" постачанням двигунів виробництва запорізького "Мотор Січ" рухається виробництво літаків-амфібій Бе-200 у Таганрозі. Так, російська морська авіація за контрактом отримає три літаки Бе-200 — одного в варіанті Бе-200ЧС і двох у модифікованному пошуково-рятувальному варіанті Бе-200ПС (без функції пожежогасіння). І дві машини вже передані — у лютому 2020 р. і на початку 2021 р.

Досить вибірково діють і європейські санкції "за Крим і Донбас" — наприклад, в Єкатеринбурзі без проблем триває збірка з машинокомплектів легких двомоторних навчально-тренувальних літаків австрійської компанії Diamond Aircraft Industries — Diamond DA42Т. Контракт на 35 машин було підписано в 2017 р., а в 2020 р. ВКС Росії отримали чергові літаки, які надійшли в Балашовський навчальний авіаційний центр Краснодарського вищого військового авіаційного училища.

Мало того, в серпні 2020 р. під час Міжнародного військово-технічного форуму "Армія-2020" міноборони РФ уклало додатковий контракт на поставку, починаючи з 2021 р., ще 20 таких літаків.

З іншого боку, поставки російської авіаційної техніки за рубіж стабільно тривають. У 2020 р. були поставлені 40 бойових літаків, у тому числі 22 винищувачі Су-35 і десять винищувачів МіГ-29М і МіГ-29М2 в Єгипет, вісім Су-30СМ до Казахстану, а також шість навчально-бойових літаків Як-130 у М'янму .

У 2021 р. російські генерали чекають отримання 21 бойового літака нового покоління і кількох навчально-бойових літаків Як-130, однак з високою ймовірністю такі плани будуть скоректовані у зв'язку з посиленням санкційного тиску з боку США. Нагадаємо, що з 18 березня Держдеп США вніс Росію в список країн, з якими заборонено експорт і імпорт зброї і оборонних послуг.

Зрозуміло, що Росія і США останнім часом не продавали один одному зброю, однак тут важливо інше — нові заборони стосуються поставок будь-яких військових компонентів, які виробляються за технологіями США і за американськими ліцензіями. А імпортозаміщення в авіабудування після 2014 р. звелося до того, що росіяни стали купувати комплектуючі в Південній Кореї, Тайвані або Мексиці.

Мало того, в новому списку санкційному пакеті прописані і обмеження не тільки на продаж програмного забезпечення, яке потребує оновлення, а й заборона на обслуговування і постачання запасних частин до тих систем, які були куплені Москвою раніше.

Усе це разом узяте ставить під великий сумнів майбутніх перспективних програм російської оборонної промисловості в цілому. Так, наприклад, російські ударні безпілотники типу "Оріон", про надходження на озброєнні яких російські ЗМІ багато і пафосно писали в кінці 2020 р., оснащуються двигунами, які були створені в США, виробляються за американською ліцензією в інших країнах або мають американські компоненти. Зрозуміло, що якщо їх не змогли імпортозамістить за шість років, то тепер ні про яке посилення бойової потужності мова вже не йде. Або запчастини для двигунів доведеться купувати на сірому ринку, а це буде дуже дорого і непросто, або "Оріон" після вироблення ресурсу просто будуть перетворюватися в мотлох на задвірках якогось підмосковного аеродрому.