Без сірої зони. Чому на Донбасі все більше полонених
У зв'язку з цим різко активізувалася війна розвідувально-диверсійних груп безпосередньо на "нулі". І слідом за цим зросла кількість випадків попадання в полон наших військовослужбовців, так і бойовиків зі складу російсько-німецьких окупаційних військ.
Так, тільки за цей рік сталося щонайменше три випадки затримання проросійських бойовиків на полі бою зі зброєю.
20 січня 2018 року в районі Широкіно відбулося бойове зіткнення сил АТО з ДРГ бойовиків, внаслідок якого один бойовик був узятий в полон.
11 березня на ділянці відповідальності однієї із бригад на Луганщині був узятий в полон російський військовослужбовець, який мав при собі російські документи і автомат.
Останній за часом випадок стався 20 травня, коли на ділянці фронту Новолуганское-Доломитное розвідгрупа 46-го окремого батальйону спецпризначення "Донбас-Україна" 54-ї мотопіхотної бригади розгромила спостережний пункт противника і взяла в полон відразу трьох "військовослужбовців армії ДНР".
Обставини рейду не зовсім зрозумілі - з "героїчною" версії наші військові, вийшовши нишком на ворожу позицію виявили бойовиків, розпивають спиртні напої у своєму бліндажі. Замість того, щоб знищити їх було прийнято рішення взяти їх у полон. Для цього наші розвідники підійшли до бліндажу і чистою російською мовою нібито дали команду будуватися типу "приїхало командування". Судячи з інтерв'ю одного з наших бійців, бойовики вийшли, вишикувалися і... потрапили в полон.
Навіть на перший погляд історія "шита білими нитками". Починаючи з відсутності чергового дозорного, що на першій лінії взагалі річ неймовірна і закінчуючи сміливістю розвідників, які явно не мали ніякої інформації про те, скільки чоловік у бліндажі і як вони налаштовані. А в нічних умовах навряд чи знайшлися охочі отримати з темряви автоматну чергу або гранату під ноги.
Думається, що все було простіше і єдиний ліквідований у ході рейду бойовик був саме на чергуванні. В результаті грамотних дій розвідників він був ліквідований, а далі вже під загрозою закидання бліндажа гранатами здалися і інші. Ну а кілька нафантазоване інтерв'ю - це нормальна історія для будь-якої війни.
Відзначимо, що всі захоплені в полон бойовики - місцеві жителі, родом з Горлівки і Єнакієве. Знищений терорист теж українець за паспортом, але уродженець Росії. До лютого 2014 р. служив у спецпідрозділі МВС "Беркут". Після Революції Гідності перебрався на Донбас, активно воював у складі бандформувань.
Були і випадки зі зворотним знаком. За останні півроку в полон до бойовиків потрапив і мінімум один наш військовослужбовець - зі складу 58-ї бригади на Луганщині. Сталося це в листопаді 2017 р.
Подальша доля полонених, захоплених на полі бою, цілком передбачувана - вони потрапляють в списки на обмін і рано чи пізно повертаються. При цьому не можна не сказати, що згідно з міжнародним законодавством захоплені ВСУ місцеві жителі зі зброєю в руках не можуть потрапляти під статус "військовополонених". А ось громадяни РФ або інших країн - цілком, хоча тут більше підходить статус "терориста".
Так, за 2017 рік зафіксовано два випадки потрапляння в полон російських військових. 28 червня в результаті зіткнення у Луганській області в полон потрапив військовослужбовець контрактної служби Віктор Агєєв. Хоча Міністерство оборони Росії до цих пір стверджує, що він звільнений зі служби і воював на Донбасі добровольцем, проте його мати і він сам в інтерв'ю ТВ говорить зворотне.
І нарешті, 30 червня військовослужбовці Збройних сил України спільно з прикордонниками Херсонського загону затримали двох росіян, які виявилися прикордонниками з кінологічної групи резервної застави в/ч 9930: прапорщиком Володимиром Кузнєцовим з Благовещенська і старшим лейтенантом начальником тієї ж застави Кулубом Аскаром з Морозовска (Ростовська область). За їх версією вони заблукали в ході навчань.
Ще однією проблемою для нас залишаються тіла військовослужбовців, які залишаються в руках ворога в разі несприятливого розвитку ситуації. Час від часу розвідгрупи потрапляють в ситуації (мінне поле обстрілу противником), коли винести тіла загиблих товаришів немає ніякої можливості.
Ці тіла потрапляють в руки бойовиків і стають предметом для "танців на кістках" - різноманітних сюжетів на ТБ. Так було і не так давно, коли в результаті одного з бойових сутичок під Горлівкою в руки супротивника потрапили тіла військовослужбовців 24-ї бригади. І хоча вони були швидко обміняні, однак російські та місцеві пропагандисти встигли відзняти тіла розвідників для своїх сюжетів.
Варто зазначити, що в умовах позиційної війни і скорочення "сірої зони" випадків потрапляння в полон буде все більше - причому з обох сторін. В цих умовах головне виробити правильну реакцію нашого громадянського суспільства і не переходити тонкій межі людяності.
