Без російських деталей. Який літак створила Україна на гроші саудитів
Традиційно провідні держави раз у два роки представляють тут новинки в галузі авіа - та двигунобудування, космічної та оборонної техніки. У цьому році Україна вперше представила новий транспортний літак Ан-132D. Крім статичної стоянки планується, що 19 і 21 червня літак виконає програму демонстраційних польотів.
Найцікавіше, що це абсолютно новий літак українських авіабудівників, розроблений вже в ході війни (правда, на гроші іноземного інвестора) без єдиної деталі російського виробництва. До літа 2017 р. цей проект вже представляли на різних авіасалонах (Dubai Air Show - 2015, AFED - 2016, DefExpo - 2016, Farnborough Air Show-2016 та інших), однак польоти будуть виконуватися вперше.
За роки незалежності завдяки повному циклу виробництва (а він є тільки в 10 країнах) Україні вдалося зберегти АНТК "Антонов". Хоча для власних "силовиків" постачань нових літаків не було, вижити вдалося завдяки обслуговування величезного парку транспортних літаків Ан. Причому не тільки вижити, а й зберегти конструкторські кадри.
Все це дозволило з кінця 2014 р. почати міждержавні переговори з Саудівською Аравією про розробку нового легкого турбогвинтового багатоцільового транспортного літака і розгортанні його виробництва в близькосхідній країні.
У результаті в лютому 2015 р. АНТК "Антонов" і саудівська компанія "Taqnia Aeronautics" підписали угоду про спільну розробку та виробництво модифікованого варіанту літака Ан-32, який спочатку отримав найменування Ан-132, а згодом Ан-132D. Через три місяці було підписано додаткову угоду з виробництва Ан-132 на базі Науково-технологічного центру ім. короля Абдулазіза. За відомими умовами договору українська сторона забезпечує передачу технологій виробництва Ан-32 саудівським партнерам і підготовку фахівців.
При цьому на сьогодні ніде не озвучені обсяги виробництва - "антонівці" сподіваються на те, що Саудівська Аравія закупить близько 80 літаків (ще близько 60 планується поставити в Індію, хоча це поки тільки плани). "Антонов" оцінює потребу ринку в 300 літаків, тим більше що ціна машини нижче, ніж у найближчих конкурентів (Alenia C-27 Spartan або CASA C-295) і становить $30-40 млн. Фактично наші маркетологи представляють новий літак як просту, надійну, відпрацьовану в експлуатації машину з хорошими льотними даними.
На сьогодні твердого контракту на поставку літака немає - рішення саудівці будуть приймати тільки після поставки першого зразка і його обльоту в небі Саудівської Аравії. При цьому інтелектуальна власність на літак поділена в рівних частках між двома сторонами.
Після підписання домовленостей пішли місяці напруженої роботи і вже 20 грудня 2016 р. в Києві в рекордні для світової авіації терміни був представлений передсерійний прототип Ан-132D, який підняли в повітря на заводському аеродромі. Про важливість цього проекту для обох країн свідчить лише один факт - на урочистій викатці літака був присутній особисто президент Петро Порошенко і принц Саудівської Аравії Туркі бін Сауд бін Мухаммад Аль-Сауд.
Про технічні характеристики проекту говорити поки складно - у відкритих джерелах присутні тільки дані від "Антонова", які, по всій видимості, мають рекламний наліт. Відомо, що літак позиціонується як заміна застарілого Ан-32, тобто буде орієнтований на перевезення вантажів (до 9,2 т) в складних кліматичних умовах - в жарких країнах і на високогір'ї. У чому знову-таки видно експортна спрямованість - адже найбільшим парком Ан-32 у світі володіє тільки одна країна - Індія. До речі, в АНТК "Антонов" сьогодні вже прямо говорять, що збираються брати участь у тендері на новий легкий транспортний літак, який буде проводитися міністерством оборони цієї країни.
Отже, новий літак буде на порядок краще Ан-32: крім збільшеної вантажопідйомності до 1270 км зросте дальність польоту з максимальним вантажем. Однак основна відмінність - це новітня авіоніка західного виробництва, "скляна" кабіна екіпажу, потужна система кондиціонування, і найголовніше - турбогвинтові канадські двигуни PW-150A виробництва фірми Pratt & Whitney. Хоча в АНТК і багатьох українських ЗМІ це уявляють, як прорив у вітчизняному авіабудуванні, проте це не зовсім так.
Справа в тому, що двигун був сертифікований майже 20 років тому і має досить низький міжремонтний ресурс - всього 5000 годин. У той час як на тому ж C27J Spartan стоять Allison-RollsRoyce AE2100D2, які випускаються з 2011 р. Чому конструктори зробили такий вибір - поки неясно, можливо Захід поки не готовий ділитися з нами новітніми технологіями або просто керувалися проблемами здешевлення проекту через обмеженого бюджету. Втім, і технології виробництва не пішли далеко від Ан-32, і поки незрозуміло: погано це чи добре - реально про це можна буде говорити лише після підписання контракту.
Вже на сьогодні проглядається і ніша нового літака крім як транспортної машини - так, з саудівцями АНТК "Антонов" вже промовляє розробку чотирьох розвідувально-рятувальних літаків і двох постановників перешкод на базі Ан-132. На 13-й Міжнародній виставці IDEF-2017 в Стамбулі був підписаний Меморандум між Україною, Саудівською Аравією і Туреччиною про розробку модифікації літака для морської патрульної служби.
Таких машин так не вистачає нашим Повітряним Силам, що цілком може означати і майбутню поставку Ан-132 для потреб всередині країни - не весь же час нашим льотчикам обходитися відремонтованими Ан-26.
