Без пароля і зброї. Які висновки потрібно зробити з потрапляння в полон 8 солдатів батальйону "Патріот"
І це при тому, що після зміни як командування ООС, так і начальника Генерального штабу очікувалося, що окупаційне командування буде що називається "пробувати на зуб" новопризначених генералів.
Кількість обстрілів зберігалося на рівні 10-15 на добу - за офіційними даними штабу проведення ООС. В цьому плані дуже характерний, наприклад, 22 травня. Навіть офіційні особи зафіксували всього 5 обстрілу - причому тільки дві з застосуванням заборонених мінськими угодами 122-мм артилерійських систем і 120-мм мінометів.
Типовий для останнього часу "гарячі точки" - Мар'їнка, Золоте-4, Попаснянський район, Маріупольське напрямок. При цьому вогнем, як стверджує розвідка, було знищено двох бойовиків, ще один - поранений. Також ворог втратив одну БМП і один військовий вантажний автомобіль.
Помітним вкрай неприємною подією на цьому тижні для нашої угруповання на Донбасі стало попадання 22 травня в полон восьми військовослужбовців 43-го мотопіхотного батальйону "Патріот". За уривчастими даними можна говорити, що вранці у службових справах в пункт постійної дислокації бригади з селища Мангуш (фактично передмістя Маріуполя) виїхав КАМАЗ.
Військовослужбовці були без зброї і мали всі необхідні паролі для пересування по прифронтовій території. Як вийшло, що вони з'їхали з затвердженого маршруту, незрозуміло - по всій видимості, вирішили скоротити шлях, проте реально вони вискочили прямо на закритий контрольний пропускний пункт "Новотроїцьке" (відкривається для проходження цивільними у 07:00, бійці 53-ї бригади прибули до 06:15).
За словами українських прикордонників, коли до вантажівки став схожим наряд для перевірки документів, військові на швидкості "рвонули" в бік непідконтрольної території. Причому, щоб зупинити їх, нібито навіть були зроблені п'ять пострілів у повітря.
Судячи з усього, таке неоднозначне рішення військові взяли, так як пароля для проходження КППВ у них не було, але напевно водій чув, що є такий "чарівний" поворот, який дозволяє значно скоротити шлях.
І може бути в них так і вийшло б, але на свою біду вони проскочили його і вискочили прямо на блокпост бойовиків. Де ясна річ були захоплені в полон.
На сьогодні відомо, що в Камазі були шість військовослужбовців у званні "старший солдат", старший сержант (по всій видимості, водій) та прапорщик (який, судячи з усього, був старшим машини).
Почекавши буквально кілька годин, своєю версією" поділився пропагандист, близьке до окупаційній владі, Руслан Баклан, більш відомий як "Гудвін", але сам він себе називає як "начальник прес-служби управління народної міліції ДНР Данило Безсонов". Так от, за його версією "доблесна народна міліція ДНР" захопила "вісім диверсантів, які "планували влаштувати кілька диверсій на території республіки". При цьому були додані чудові деталі - типу що їх основною метою повинні були стати співробітники СММ ОБСЄ, а спрямував їх особисто командувач об'єднаних сил Олександр Сырский.
Цього їм здалося мало, і незабаром були продемонстровані та "речові докази", нібито вилучені в Камазі і при військовослужбовців: автомати, військові автомобільні номери "ДНР", російська військова форма, вибухівка і найголовніше - вісім військових квитків "армії ДНР".
Правда, на цьому етапі історія стала валитися, як картковий будиночок: ті ж військові квитки - як нові, без бруду, потертостей, заломів, заповнені одним почерком. І найголовніше - номери однієї серії. І всі вони нібито належать "військовослужбовцям ДНР" з "1-ї окремої мотострілкової бригади", які нині дислокується в р. Комсомольське Старобешівського району (після деокупації - Кальмиусское).
Мало того, було заявлено, що усі військовослужбовці були п'яні, а також везли секретну документацію бригади. Цей відвертий брєд немає навіть сенсу коментувати - у групі навіть не було жодного офіцера і це вкладається в нашу версію, що це були старшини, яких викликали на чергову звірку документів (яких так багато в нашій армії).
Однак запитань цей випадок викликає багато - я б сказав навіть занадто багато. Наприклад, як військовослужбовці могли не помітити, що їдуть по "чужій" території? Адже там до блокпоста бойовиків метрів за 100 бетонні блоки, а на бетоні написи "!СТІЙ! ДНР!".
Крім того, на дуже високій жердині на "нульовому блокпості" встановлено прапор "ДНР", який вже точно видно здалеку - все-таки в 06:15 у цей час на Донбасі вже світло.
У теж час за останніми неофіційними відомостями з бригади надійність і патріотичність саме цих бійців не викликає ніякого сумніву - всі служать в батальйоні більше двох років, користуються повагою як у командування, так і у особового складу. Тобто версію свідомої здачі в полон можна сміливо відкидати.
А отже, на перший план виходить недостатній контроль над прифронтовою зоною. Зрозуміло, що це вільні території, але на тлі не завжди доброзичливого настрої місцевого населення, так і можливостей проникнення диверсантів (а практично щотижня на Донбасі виявляють як схрони із зброєю, так і місцевих жителів, які працюють на "МГБ ДНР") надсилати військовослужбовців без зброї - як мінімум безвідповідально.
Друга проблема - явно недостатня кількість блокпостів на прифронтових територіях. У нас шостий рік йде війна і перевірка документів, а також контроль пересування просто зобов'язаний бути тотальним. Адже одним із завдань трансформації АТО в ООС саме було підпорядкування всіх силових структур командувачу сил ООВ, який ставав таким собі "військовим губернатором Донеччини".
Питання є і до прикордонників. Судячи з усього, прорватися з визволених територій на окуповані на військовому вантажівці не становить особливої проблеми. Як би це цинічно не звучало, але чому не був відкритий вогонь на ураження транспортного засобу? І взагалі на КППВ є щось потужніше автомата Калашникова? І прописані в документах дії прикордонників на цей випадок? Або вони можуть лише "збирати данину" з проїжджаючих "човників"?
Адже це міг опинитися не КАМАЗ ВСУ, а, наприклад, диверсійна група бойовиків, яка поверталася з виконаного завдання в тилу. А тому ми дивуємося чому вибухають склади з боєприпасами...
Сподіваємося, що відповідні служби вже зробили висновки і такі випадки надалі не повторяться. А ось доля захоплених в полон військовослужбовців може виявитися сумною. Адже окупаційні власті намагаються приписати їм "військові злочини", а знаючи рівень російських спеців, які працюють в "МГБ" не здивуюсь якщо через декілька днів побачимо і "свідчення".
"В мінус" полоненим хлопцям так само працює і відсутність реакції на випадок зі сторони військового і політичного керівництва країни. Правда, є надія, що це тільки на публіку все тихо, а за лаштунками вже ведуться переговори про їх звільнення. Правда, як показує практика, робити це треба дуже швидко - як тільки для висвітлення ситуації будуть задіяні російські ЗМІ, відіграти ситуацію буде вкрай складно.
