Три дні мовчання. Чому Зеленський тягне з відповіддю Путіну на запрошення до Москви

Володимира Зеленського підмінили. Напевно, зараз у нас якийсь клон, а справжнього сховали і мучать в катівнях. Бо ми всі памʼятаємо, як Зеленський грав в КВН і як він прославився своєю винахідливістю. А зараз ми бачимо когось іншого, який здатний прославитися хіба що своєю розгубленістю.

Загубився він під час дуже важливого для України поєдинку, нехай і словесного. Розмови з Путіним. Зеленський сам публічно звернувся до нього з пропозицією. Путін, не минуло й двох діб, дав публічну відповідь. З того моменту пройшла доба, дві, три доби, а Зеленський все мовчить.

Напевно, ми все-таки почуємо якусь відповідь. Але це не скасує і не виправить того факту, що Зеленський підставив себе і всю Україну, коли почав діалог з Путіним і раптом, почувши відповідь, десь загубився. Де він, що з ним, чому мовчить — про це він протягом трьох діб не дав ніякої інформації ні на своєму офіційному сайті, ні на своїй персональній сторінці в Facebook.

Хоча по ідеї Зеленський повинен був заздалегідь все прорахувати. І якщо він публічно кинув Путіну виклик, запросивши його на Донбас, то він повинен був бути готовий до всіх можливих варіантів відповіді противника. У тому числі і до того варіанту, що Путін прийме виклик і відповість запрошенням до Москви.

Однак Зеленський виявився не готовий. І тепер це матиме для нас неприємні наслідки.

На що розраховував Зеленський

Нагадаємо, що зробив Зеленський 20 квітня. Увечері, о 21:46, на його президентському сайті зʼявилося відеозвернення до громадян України, в кінці якого він розповів про засідання радників лідерів країн "нормандської четвірки", яке відбулося напередодні. Як відомо, на таких зустрічах в статусі радника Зеленського виступає керівник його Офісу Андрій Єрмак, а в якості радника Путіна — заступник керівника його адміністрації Дмитро Козак. Так ось, за словами Зеленського, на засіданні радників 19 квітня "пролунала пропозиція зустрітися на лінії розмежування, щоб максимально точно побачити і зрозуміти ситуацію". "А що мені розуміти? — продовжив Зеленський. — Я кожного місяця там буваю. Пане Путін! Я готовий піти ще далі і запропонувати вам зустрітися в будь-якій точці українського Донбасу, де йде війна".

Наступного дня голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук пояснив, на що розраховував Зеленський. В ефірі телеканалу "Україна 24" Кравчук підтвердив, що на засіданні радників 19 квітня Козак висунув пропозицію зустрітися на лінії розмежування на Донбасі і побачити ситуацію безпосередньо там. "І тут Володимир Зеленський провів саме цей факт і запропонував Путіну зустрітися в будь-якій точці українського Донбасу… Таким чином, Путін поставлений в дуже складну ситуацію. Якщо відмовитися, це означає, що він не підтримує свою ж російську пропозицію", — пояснив Кравчук задумку Зеленського.

Отже, Зеленський вирішив, що він придумав, як поставити Путіна "в дуже складну ситуацію". Ну як же, з його, Зеленського, грандіозним досвідом перемог в конкурсах капітанів в КВН, ну як йому не перемогти Путіна, який в КВН взагалі жодного разу не грав.

Насправді, починаючи цю гру з ворогом, Зеленський дуже ризикував. Було два великих ризики.

По-перше, ризикованою була вже сама затія починати розмову з Путіним один на один, без участі Ангели Меркель і Емманюеля Макрона. Відомо, що Путін завжди бреше, з українського питання — особливо. "Нормандська четвірка" для того і потрібна, щоб Меркель і Макрон говорили Путіну: ну ти бреши-бреши, але не забріхуйся.

По-друге, ідея запрошувати ворога на українську землю — це останнє, що мало б прийти в голову українському президенту. Тим більше що спочатку пропозицію про проведення переговорів безпосередньо на Донбасі було озвучено саме Кремлем.

І якщо вже Зеленський пішов на ці ризики, то це могло б бути виправданим в єдиному випадку — якщо б у Банкової були заздалегідь заготовлені відповіді на будь-які зустрічні пропозиції Кремля.

Як Зеленський повинен відповісти Путіну

Один з варіантів, до якого були готові на Банковій, це що Путін взагалі не дасть відповіді. Тоді Зеленський міг би сказати Меркель і Макрону (ну і всьому світу), що Кремль вчергове відкидає миролюбні пропозиції Києва.

Однак вранці 22 квітня прессекретар Путіна Дмитро Пєсков повідомив, що "Путін сам дасть відповідь на пропозицію українського лідера Володимира Зеленського про зустріч на Донбасі, якщо вважатиме за необхідне". Привід підвернувся того ж дня: Путін знімався в репортажі про його зустріч з Лукашенком і заодно дав відповідь Зеленському. Вже о 18:20 в четвер, 22 квітня, ця відповідь зʼявилася на сайті Путіна.

Telegram-канали, що мають джерела на Банковій, повідомили, що там готують контрпропозицію Путіну. Наступнго ранку прессекретар Зеленського Юлія Мендель підтвердила, що реакція Зеленського "обовʼязково буде".

Можливо, на Банковій готують щось грандіозне. Конкурс сценаріїв, заучування тексту, нескінченні дублі — напевно, все це зʼїло багато часу. Ми не будемо змагатися з майстрами жанру, але відзначимо, без всяких жартів, три моменти в заяві Путіна, на які неодмінно слід було б дати відповідь.

По-перше, Путін скористався діалогом із Зеленським, щоб просунути свою улюблену брехню про Росію-посередника. "Якщо йдеться про обговорення проблем Донбасу, то тоді насамперед керівництво України повинно зустрічатися з керівниками республік — ЛНР і ДНР, а вже потім обговорювати ці проблеми з представниками третіх країн, якою в даному разі є Росія", — сказав він.

Не далі як 18 березня міністри закордонних справ країн G7 і глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель в спільній заяві наголосили: "Росія є стороною конфлікту на сході України, а не посередником". Таку ж офіційну позицію займають Меркель і Макрон. Тому, напросившись на діалог з Путіним без партнерів по "нормандській четвірці", Зеленський сам поставив себе в невигідне становище.

Утім, у Зеленського є варіант відповіді, який напевно сподобався б українцям і отримав би підтримку Меркель і Макрона. "Всі знають, що зараз в Донецьку і Луганську сидять кремлівські маріонетки. І пропозиція зустрічатися з ними так само далека від дипломатичної пристойності, як якщо б я запропонував Путіну поговорити з мізинцем моєї лівої ноги. За окупацію українського Донбасу російськими військами відповідальний сам Путін, а не його маріонетки. Якщо Путін відмовляється зустрічатися на лінії фронту, ми розцінюємо це як банальне бажання уникнути визнання своєї відповідальності".

По-друге, Путін запросив Зеленського до себе. "Якщо йдеться про розвиток двосторонніх відносин, то, будь ласка, ми приймемо президента України в Москві у будь-який зручний для нього час", — заявив він.

Це підле запрошення. Адже прийняти його — це все одно, що визнати, що у нас нормальні відносини і ніякої війни немає. Тому відповідь на цю пропозицію повинна бути жорсткою. "Не треба робити вигляд, що у нас у відносинах просто проблеми. Росія вже восьмий рік веде війну проти України, окупувала Крим і значну частину Донецької і Луганської областей. Про візит президента України до Москви можна буде говорити тільки після деокупацію цих територій і виплати Росією репарацій за завдані збитки".

А по-третє, Путін висловив Зеленському претензію: "Останнім часом чинне керівництво України зробило дуже багато кроків, що руйнують російсько-українські відносини. Це стосується ряду проблем у двосторонніх відносинах безпосередньо. Це стосується ставлення до Російської православної церкви і спроби її руйнування по суті". Відомо, що філія РПЦ в Україні дуже не хоче носити таку назву і замість цього наполягає на назві "Українська православна церква". А тут Путін сам визнав, що це РПЦ.

Гріх не скористатися таким приводом. "РПЦ в Україні носить назву, яка не відповідає її суті. Звичайно, це можна назвати спробою руйнування РПЦ. Якщо Путін просить не допускати таких спроб, як жест доброї волі Українська держава докладе максимум зусиль, щоб РПЦ в Україні називалася так, як називає її Путін — РПЦ".

Напевно, не так уже й важко вивчити ці фрази і з належним виразом обличчя вимовити. Але три доби минуло, а відео з відповіддю Зеленського Путіну не зʼявилося.