Без імунітету. Чому з-за коронавіруса в Україні більше інших панікує влада

Україні було б куди простіше пережити пандемію небезпечного уханьского вірусу, якби панікою не була заражена влада. Але останні події в Україні чітко дають зрозуміти, що на цьому етапі найбільше панікують не пересічні громадяни, які ще до кінця не усвідомили всю ступінь небезпеки, а нинішня національна еліта, яка мало того, що не знає, що робити, так ще й боїться брати на себе відповідальність за те, що відбувається.

Незважаючи на те що в України було досить часу на підготовку до неминучого приходу інфекції, вірусу вдалося застати нашу країну особливо вразливою. В країні недоформировано уряд, а прем'єр Денис Шмигаль і нові міністри поки не демонструють готовності нести всю повноту відповідальності за протистояння з вірусом.

В ідеалі у відповідь на епідеміологічну ситуацію в країні і світі в Україні мав би бути сформований оперативний штаб на чолі з конкретним чиновником, який би взяв на себе централізоване керівництво організацією карантину, просвітницьку функцію для населення і отримав би повноваження вирішувати організаційні питання щодо забезпечення всього необхідного для боротьби з епідемією. Однак поки подібний штаб створений тільки при Мзс і тільки з питань захисту українців, які опинилися в країнах, що є головними осередками інфекції. За даними джерел, в обід понеділка, 16 березня, така координаційна рада нібито був створений і очолив його президент Володимир Зеленський. Але поки це все непідтверджена інформація.

Всі спроби влади централізованої організації карантину наштовхуються на саботаж з боку місцевої влади, як це, наприклад, сталося в Харкові, то на неможливість виконати рекомендації з-за відсутності масок, антисептиків тощо Судячи з доходить до нас інформації, органи місцевого самоврядування в цій ситуації перебувають у розгубленості й нерозуміння, що ж тепер робити, і часто діють на свій страх і ризик або не роблять взагалі нічого.

Влада заявляє про повну готовність до викликів, але досі незрозуміло, хто ж конкретно за цю готовність відповідає: президент, РНБО, прем'єр-міністр, Моз або головний санітарний лікар.

Але коронавірус - це не тільки карантин і медицина, це важкі економічні наслідки, які потрібно передбачати і запобігати вже зараз. Однак міністра економіки в новому Кабміні поки немає, і, що найсумніше, в Офісі президента поки немає навіть нормального кандидата на цю посаду. Те ж саме з міністром культури, молоді та спорту, міністром енергетики та міністром освіти. Всі ці сфери мають саме пряме відношення до епідемії і гарантовано постраждають від карантинних заходів.

Сьогодні всі говорять про заборону будь-яких масових заходів і закриття магазинів і сфери послуг, не пов'язаних з самим необхідним для виживання, але ніхто на вищому рівні не піднімає питання податків і виживання бізнесу, якому доведеться закритися на час карантину. В експертному середовищі вже говорять про необхідність податкових канікул та іншої державної підтримки для бізнесменів, які втратять доходи з-за епідемії, але влада поки зберігає повне мовчання.

У цей складний період немає в країні і генерального прокурора і поки, як повідомляють наші джерела, ні навіть кандидата на цю важливу посаду.

Що ж стосується Верховної Ради, то вона б пішла на карантин до 3 квітня. Однак на цьому тижні планується позачергове засідання, на якому будуть прийматися законопроекти по боротьбі з коронавірусом.

Здавалося б, під час карантину політичне життя повинна зупинитися, але після того, як 13 березня голова Офісу президента Андрій Єрмак в Мінську дав старт прямих переговорів з ОРДЛО, є серйозні підстави вважати, що під завісою карантину влада продовжить реалізовувати свої переговори про капітуляцію плани, що тепер небезпечно не тільки для суверенітету країни, але і для здоров'я населення. Недільні події на Банковій показали, що досить велика кількість людей готові виходити з протестами проти капітуляції, незважаючи на ризик заразитися. Ті ж з представників патріотичної громадськості, хто не ризикне йти в юрбу людей, будуть відчувати себе обдуреними і так, ніби їх безпорадним становищем нахабно скористалися, щоб провернути за їх рахунок свої справи. Все це також раніше чи пізніше відгукнеться Зе-команді.

Ну і якщо під приводом недотримання епідемії протестувальників вирішать розігнати силовим шляхом, то це не тільки дасть коронавирусу додаткові шанси поширитися (для розгону великий натовп протестувальників потрібна не менша натовп правоохоронців), але і може стати повторенням розправи над студентами в 2013-му, але тільки при обтяжуючих обставинах. І це в умовах не просто триваючої війни, але і реального загострення на Донбасі.

Карантин парламенту, крім іншого, не дасть прийняти багатостраждальний закон про землю, який необхідний для продовження співпраці з МВФ. І у влади, судячи з усього, поки що немає розуміння, як в умовах карантину бути з землею і з МВФ, як немає і плану, що робити, якщо ми не отримаємо новий транш.

Сукупність всіх цих факторів може призвести до того, що медичні, внутрішньо - і зовнішньополітичні, економічні та військові наслідки епідемії коронавіруса для України можуть виявитися по-справжньому руйнівними.