Без хліба і видовищ. Чи варто "слугам народу" викорінювати українську традицію політичних бійок
Все відбулося 11 грудня після засідання аграрного комітету - в коридорах Ради побилися депутат від фракції "Слуга народу" Андрій Богданець і нардеп VII скликання від "Свободи" Едуард Леонов. Політиків почали рознімати, однак сутичка розрослася.
Леонов стверджує, що бійку розпочав депутат від "Слуги народу", а в "Слуги народу" вважають інцидент провокацією, мета якої зірвати законотворчий процес та дестабілізувати ситуацію в Раді.
"Слуги" відразу ж звернулися в правоохоронні органи з вимогою відреагувати на інцидент і окремою заявою про неприпустимість тиску на нардепів із застосуванням сили. Мало того - у фракції закликали апарат Ради тимчасово перенести засідання комітету в більш захищене приміщення і посилити охорону та забезпечення порядку.
Події розвиваються дуже швидко - в поліції вже відзвітували, що зібрані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження за статтею "Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча" Кримінального кодексу України. Рано вранці наступного дня поліція затримала за місцем проживання "свободівців" Олега Куцина та Олексія Кайду.
Лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок тут же емоційно прокоментував те, що трапилося в своєму стилі. "Причина грубих дій правоохоронців - заяву нардепа від СН Андрія Богданця. Того самого раніше судимого провокатора, який вчора отримав відсіч за хамство на засіданні Аграрного комітету", - заявив він.
Все це наштовхує на кілька висновків. Як правильно заявив голова комітету Микола Сольський, непорядно нападати вп'ятьох на одного. "З моєї точки зору, точно непорядно і неправильно вп'ятьох бити один одного в будь-якій ситуації, незважаючи на погляди", - сказав він. Дійсно непарламентськими методами вступати в дискусії з колегами - точно не європейський метод, адже ми прагнемо відповідати саме стандартам ЄС.
З іншого боку, легкі спаринги, гра на публіку і "непримиренне протистояння" вже давно устоялися як українська політична традиція. Згадувати такі випадки можна нескінченно довго - це і бійка віце-спікера Ради, комуніста Адама Мартинюка з головним "радикалом" Олегом Ляшком, і масове побоїще в Раді під час ухвалення Харківських угод по газу між Україною і Росією (тоді, зауважимо, билися навіть стільцями, серйозні травми отримали кілька нардепів-"регіоналів", тому що трапилося можна вважати якимось винятком із звичайних депутатських бійок), не мирилися нардепи і в попередньому скликанні - тут можна згадати бійку Володимира Парасюка і Олександра Вілкула.
Всі ці "драчливые" сюжети об'єднує одне - вони були вигідні обом сторонам, які не дуже-то і намагалися по-справжньому відметелили противника або завдати йому серйозної шкоди. Всі здебільшого робилося для телекартинки - опозиція показувала, як вона непримиренно бореться з владою, влада показувала, як відстоює свої правильні позиції, і на цьому всі розходилися, задоволені собою.
По суті, "слуги" намагаються зламати цю усталену практику, миттєво реагуючи на, загалом-то, досить дрібні інциденти і намагаючись домогтися максимально можливого покарання за них. Взяти хоча б порвану сорочку Геруса, з-за якої Олега Ляшка звинувачують не в хуліганстві, а в насильстві щодо представника влади, тобто інкримінована стаття - максимально сувора в даному випадку, в цьому ряду знаходиться і кримінальну справу проти Софії Федыны за її "загрози" президенту,
Примітно, що, переслідуючи нардепів з інших фракцій і політиків з опонуючих таборів, по відношенню до самих себе "слуги" непослідовні. Так, нещодавно розгорівся конфлікт між заступившись за нібито ображену колегу Ірину Верещук Максимом Бужанским і іншим "слугою" Гео Леросом закінчився пшиком і твердженнями останнього, що "всього лише легко поштовхалися".
Природно, стосовно Ляшка і забіяк-"свободівців" справедливе твердження, що вони хочуть нагадати про себе, перебуваючи під загрозою забуття після програних виборів. В той же час це не скасовує факт того, що численні скандали, які один за іншим стрясають президентську партію, по суті, нічим не закінчуються і досі мало цікавлять правоохоронців, на відміну від штовханини, "лящів" та порваних сорочок деяких особливо цінних олігархічних кадрів. І хоча спроба "слуг народу" прищепити політикам звичку до більш цивілізованих методів політичних дискусій - можна було б вважати справою корисним, очевидні перегини в цьому питанні, коли дії політичних опонентів кваліфікуються за найжорсткішим з можливих статей, гарантовано призводять нинішню українську владу до звинувачень у політичних репресіях.
До того ж українці вже давно звикли до політичного водевілем з "перцем", який йде на наших екранах ось вже майже 30 років, і його припинення з-за спроб підвищення політичної культури, на яку до того ж часто не звертають уваги самі "слуги", швидше за все, буде схвалено далеко не всіма виборцями. Як відомо, хлібом Зеленський та його команда повноцінно забезпечити українців не може, але позбавити виборця ще й видовищ - це популярності "Слугам народу" може і не додати.
