Анатомія резервів. Чому Гонтарєва зберігає золото в папері (ІНФОГРАФІКА)

Золотовалютний резерв НБУ (ЗВР) — це резерви України, відображені у балансі Національного банку, які включають в себе активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків.

Саме так, досить сухо, свідчить формулювання Закону України "Про Національний банк України". Хоча можна згадати і відомий фільм "Весілля в Малинівці", де Попандопуло промовляє свою знамениту фразу про те, що "...у пана отамана нема золотого запасу, і хлопці починають розбігатися в різні боки...". Так, віртуальний образ золотовалютних резервів стає більш опуклим". По суті, ЗВР — це недоторканний запас країни, який може бути використаний або на виконання зобов'язань НБУ перед нерезидентами, або для підтримання курсу національної валюти у період девальвації.

Джерелами наповнення резервів є купівля Нацбанком валюти на внутрішньому ринку (в ідеалі) і отримання міжнародних кредитів (як зазвичай). До речі, сам по собі абсолютний розмір резервів ще ні про що не говорить. Необхідно оцінювати як структуру, так й розподіл за видами. В структурі резервів зазвичай виділяють цінні папери, валюту на рахунках і депозити, золото і спеціальні права запозичення (СПЗ). Останні взагалі цікава штука — не гроші, і не боргове зобов'язання, а платіжний засіб, випущене МВФ у вигляді записів на рахунках для розрахунків між членами Фонду (вартість розраховується на основі кошика п'яти провідних світових валют).

По виду резерви бувають валові (тобто загальна їх сума) і чисті (валові резерви за вирахуванням зобов'язань НБУ перед нерезидентами). Саме чисті валютні резерви (ЧВР) є показником успішності країни, так як показують ступінь її незалежності від зовнішніх кредиторів.

Ще дуже важливий якісний показник, який розраховується через розмір ЗВР, — достатність міжнародних резервів для покриття імпорту товарів і послуг.

В ідеалі вважається, що резерви країни повинні покривати, як мінімум тримісячний обсяг імпорту. Покриття менше трьох місяців розглядається як критичний поріг.

Ален Грінспен, один з найефективніших керівників ФРС США, вважав, що ЗВР повинні перевищувати короткостроковий державний борг країни (в межах одного–трьох років).

Серед інших критеріїв достатності резервів виділяють також їх відношення до розміру ВВП. Показник 10% і вище вважається достатнім рівнем.

Але, як показує наша практика, в Україні дуже уважно потрібно стежити за іншим індикатором — відношення ЗВР до грошової бази. Якщо гривневий еквівалент валютних резервів значно перевищує монетарний агрегат "грошову базу", можна спати більш-менш спокійно навіть з гривневим депозитом... Якщо ж еквівалент ЗВР менше зазначеного агрегату, натруджена рука Адама Сміта, тобто ринку, відрегулює курс і не на користь національної валюти.

Маневри на місцевості

На початок 2017 р. валові валютні резерви НБУ становили $15,4 млрд, або 417 млрд грн в еквіваленті, якщо брати умовний курс 27. Враховуючи розмір ВВП у 2,3 трлн грн, ставлення ЗВР до ВВП склало 18%, що начебто не погано... Але тут потрібно врахувати дуже важливий момент: монетарна та курсова вакханалія останніх декількох років істотно спотворила дані якісних показників нашої економіки. Тепер, говорячи про Україну, завжди потрібно застосовувати такі поправочні коефіцієнти, щоб не налетіти на невідому раніше мілину.

Високе значення показника ЗВР/ВВП пояснюється жахливим рівнем девальвації гривні за останні три роки.

В таких умовах навіть мізерні валютні резерви будуть виглядати дуже навіть бадьоро по відношенню до базових показників, номінованих у гривні.

Тому для точного визначення показника, зробимо поправку на курсовій вітер: використовуємо розмір ВВП, розрахований за методом паритету купівельної спроможності (ПКС), який показує розмір нашої економіки в доларах, не виходячи з обмінного курсу, а з цін на аналогічні товари. Тоді ВВП України буде не "жалюгідні" $85-90 млрд, а цілком пристойні" $340 млрд, але при цьому ставлення ЗВР до ВВП за ПКС складе всього 5%, а це вже не є добре.

Тепер повернемося до самого "смачному" індикатору: ставлення ЗВР і грошової бази. Пам'ятайте, адже він дуже важливий для нас... щось на зразок diem veritas або сироватки правди. Так ось, розмір грошової бази на кінець 2016 р. склав 381 млрд грн, а еквівалент ЗВР у гривні — 417 млрд грн. Суми практично збігаються, а це значить, що курсова ситуація в країні висить на прапорці. Легке натискання на педаль друкованого акселератора моментально додасть прискорення вільного падіння гривні до "стандартних 9,80665 м/с2". Це, до речі, до оцінки можливостей Нацбанку надрукувати гроші і роздати їх на "пріоритетні" економічні проекти.

Що стосується самого розміру ЗВР, то тут Україна посідає "почесне" 68-е місце в світовому рейтингу, пропустивши вперед Уругвай, але зате обігнавши "на повороті" Тринідад і Тобаго (хоча вони, швидше за все, і не здогадуються про це). У першій десятці країн з найбільшим розміром кубушки традиційний набір гравців. Це і провідні світові економіки: Китай (перше місце); Японія; "вже старі молоді тигри": Сінгапур, Тайвань, Гонконг, Південна Корея; "подають надії економіки": Індія, Бразилія; "сировинні" — РФ і саудити; "банківська" Швейцарія. До речі, США, за методикою МВФ, лише на 18-му місці... Але Штатам резерви особливо й не потрібні, у них є долар і облігації казначейства.

Що стосується покриття імпорту. Вартість імпортних операцій в 2016 р. (за методикою НБУ) увеличлась до $40,4 млрд, тобто до $3,37 млрд в місяць. Таким чином, ЗВР покривають 4-5-місячний імпорт, що прийнятно, якщо не враховувати потребу країни в технологічному імпорті, який на даний момент практично завмер. Але він активізується на фазі економічного зростання, який ми всі так чекаємо. У разі стабілізації імпортного потоку хоча б на докризовому рівні, розміру ЗВР буде недостатньо. Будемо сподіватися, що до того часу рівень експорту та інвестицій також підросте.

Як бачимо, більшу частину резервів ($10,2 млрд) складають цінні папери, що саме по собі насторожує. Валюта і депозити — лише $1,4 млрд, а адже це найбільш ліквідна і важлива частина ЗВР, яку можна задіяти в режимі реального часу. Не розжилися ми і золотом — менше $1 млрд. Високий рівень СПЗ говорить про те, що час розплати з МВФ на пару ярдів близько як ніколи. До речі, про розплату. 2017 р. в цьому плані цілком стерпний. Але якщо НБУ нічого не приверне додатково, то навіть ті виплати, що нас чекають протягом року ($2,9 млрд), можуть істотно обмелить засіки Батьківщини.

Таким чином, до початку весни можна трохи помріяти, а потім прийдуть довгі літні дні і роздуми, у кого ще можна зайняти до "получки", якій, швидше за все, не буде... І залишається лише сподіватися, що, як співав Окуджава, "три жінки, три судді, три сестри милосердних відкривають безстроковий кредит для мене...". З таким платіжним планом, природно, не до курсових вишукувань.

Про папери

Що стосується високого рівня цінних паперів в структурі валютних резервів НБУ... Будемо вірити, що там суцільно високоліквідні казначейські зобов'язання США, а не цінні "паперья" яких-небудь докризових монстрів а-ля Фані Мей або Фредді Мак. Втім, до 2008 р. вони вважалися прекрасним вкладенням. Центральний банк РФ, наприклад, "примудрився" вкласти в ці іпотечні структури США, змиті хвилею кризи 2008 р. понад $100 млрд. Потім ніби як половину встигли продати, але правду вже не дізнається ніхто..

Але так сумно було не завжди. Цікаво поглянути на ретроспективу формування валютних резервів НБУ за останні роки.

Як бачимо, до 2005 р. валютні резерви НБУ структурувалися досить грамотно. 90-93% ЗВР формувалися у валюті і депозитах. І ніяких цінних паперів. Або трохи для екзотики. Але з 2005 р. регулятора охопила якась фондова лихоманка: рівень цінних паперів у структурі ЗВР збільшився до більш ніж 50%, а зараз складає 65%. Звичайно, потрібно згадати і про золото, тим більше що в масовій свідомості золотовалютні резерви НБУ асоціюються з сховищем банку "Гринготтс", де штабелями лежать золоті злитки.

Як бачимо, максимальний розмір золотого запасу був зафіксований в 2013 р. і на початок 2014 р., що пов'язано з планами минулої влади випускати "золоті гривні". Що ще раз підтверджує хибність висловлювань деяких "нових" політиків про те, що засіки Батьківщини відразу після Майдану були порожні. На даний момент ми повернулися на рівень золотих запасів часів 2005-2006 рр.

І нарешті, про чисті валютні резерви НБУ. Ще рік тому їх рівень скоротився до мінімального — в $1 млрд, але завдяки пожвавленню українського експорту влітку 2016 р. і купівлі НБУ значної частини валютної виручки експортерів рівень ЧВР виріс до $4 млрд, що покриває найближчі виплати за короткостроковими зобов'язаннями. Рівень ЧВР є одним з ключових маяків співпраці України і МВФ: згідно з меморандумом, НБУ повинен підтримувати мінімальний рівень чистих валютних резервів і нарощувати їх згідно графіка.

До речі, НБУ про купівлю валюти на внутрішньому ринку. У попередніх статтях вже говорилося про необхідність перегляду стратегії Нацбанку в цьому питанні. Регулятор повинен здійснювати викуп валюти лише в межах надходжень за фінансовим рахунком (прямі іноземні інвестиції, кредити нерезидентів), так як тільки ці надходження носять відносно довгостроковий характер. Купівля ж валюти на внутрішньому ринку за рахунок надходжень експортерів носить деструктивний характер (якщо розглядати її комплексно, а не егоїстично — в плані нарощування рівня резервів).

Поясню. Нацбанк, враховуючи його ресурсне пропозицію, методи адміністративного впливу і т. д., з великою форою виграє конкурентну боротьбу на ринку у будь-якого банку, навіть системного. Втім, це не його функція конкурувати. Регулятор повинен згладжувати курсові піки за рахунок інтервенцій на ринок, але не перетворюватися в якусь подобу валютної біржі, яка сьогодні проводить аукціони з купівлі валюти, завтра — з продажу, а післязавтра — навпаки. Валютний арбітраж — це прерогатива ринкових організацій, але не центрального банку країни. За таку нетрадиційну активність в інших країнах можна отримати по голові... Викуповуючи валюту з ринку, НБУ фактично блокує зміцнення гривні і позбавляє інших суб'єктів можливості придбати дешевий долар. Але обсяги купівлі валюти нікуди не діваються, просто навис попит більш активно розхитує міжбанківський ринок і курс національної валюти.

Наша екскурсія по засіках країни підходить до кінця. Щоб ці запаси дозволили нам пережити майбутні кризові зими, їм ще рости і рости. Багато належить зробити для більш ефективного їх формування і використання. Життєво необхідні більш дієві інструменти контролю за якістю роботи чиновників НБУ з управління золотовалютними резервами. Часи, коли плутали "личную шерсть с государственной", повинні назавжди канути в Лету.