Білий дім чи Банкова. Чий кандидат займе крісло міністра оборони після Резнікова

Вже два тижні нардепи обговорюють очікувані кадрові зміни в Міноборони. На початку серпня депутат від партії "Голос" Ярослав Юрчишин повідомив, посилаючись на інформацію від представників фракції "слуг народу" та джерел в Офісі президента, що питання про призначення Олексія Резнікова послом у Великій Британії "майже вирішено", а його наступником може стати віце-прем'єр — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков чи міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

Однак 15 серпня нардеп із фракції "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко розповів, що Камишін та Кубраков відмовилися від крісла міністра оборони. За його словами, серед кандидатур залишається начальник ГУР МО Кирило Буданов, але і він також не дуже горить бажанням. Гончаренко спрогнозував, що Буданов не стане міністром, а буде нова кандидатура — "хтось із друзів Єрмака".

Чому жінка?

Перед тим виникли чутки про те, що проти Камишіна та Кубракова виступили західні партнери, які захотіли побачити на чолі Міноборони жінку. У зв'язку з цим спочатку були названі три кандидатки, потім їхня кількість зросла до шести. Політолог Олексій Голобуцький озвучив список, який, можливо, обговорюють в Офісі президента: Ірина Верещук, Ганна Маляр, Юлія Свириденко, Марія Берлінська, Дар'я Каленюк та Дана Ярова.

Вимога про міністра-жінку виглядає дивною лише на перший погляд. Для західних партнерів це зручний спосіб відсікти багатьох кандидатів, які влаштовують Банкову.

Ні для кого не секрет, що бажання відправити Резнікова у відставку виникло на Банковій через корупційні скандали, які спалахують у Міноборони практично щомісяця. І суть розбіжностей між Вашингтоном і Києвом полягає в тому, що Банкова просто хоче замінити одну свою людину (Резнікова) на іншу, тоді як Білий дім хоче бачити в кріслі міністра людину, яка з Банковою не пов'язана, але бере активну участь в організації матеріально-технічного забезпечення української армії

Тобто західні партнери дивляться у бік громадського сектору — і вони, звісно ж, очікують побачити там насамперед активісток, а не активістів. Чому? Тому що активісти ще 24.02.2022 мали піти добровольцями на фронт, хіба ні? А якщо активісти натомість регулярно з'являються в ефірі телемарафону та говорять те, що вигідно Банковій, то й ставлення до них відповідне.

Тріо чиновниць

Банкова, схоже, погодилася на ці правила гри і висунула свою трійку кандидаток. Це перша трійка із списку Голобуцького. Всі вони займають високі посади у виконавчій владі і мали змогу проявити себе.

Ірина Верещук з листопада 2021 р. працює віце-прем'єром — міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Її попередником на цій посаді був Олексій Резніков. Тобто, якщо Верещук зараз пересяде в крісло голови Міноборони, вона повторить кар'єрний віраж Резнікова. Своє ставлення до корупції вона чітко показала два роки тому, коли, будучи головою парламентського підкомітету з питань держбезпеки та оборони, висловила в телеефірі подив, якої ще боротьби з корупцією не вистачає Байдену в Україні. Щоправда, зараз Верещук уже визнає, що проблема є, але дискусії про неї пропонує відкласти після війни. 15 серпня вона висунула план "Що робити?" із п'яти пунктів, у якому четвертим пунктом записала: "Корупція — держзрада. Якщо не жорстко, то не спрацює". Але поки що це порожні слова, хоча за півтора роки великої війни Верещук мав можливість підготувати і провести через уряд і парламент відповідний законопроект. А п'ятим пунктом вона записала: "Політиканство та горлопанство — мораторій. Чвари — після війни". Важко не побачити в цьому бажання заткнути рота всім, хто викриває корупцію.

Ганна Маляр із серпня 2021 р. працює заступником міністра оборони, курирує в міністерстві директорат інформполітики у сфері оборони та стратегічних комунікацій, департамент соціального та гуманітарного забезпечення, управління преси та інформації. Щодня забезпечує медіа своїми коментарями про хід воєнних дій, хоча це сфера відповідальності не Міноборони, а головнокомандувача і генштабу ЗСУ, які мають власні прес-служби. У такий спосіб Маляр фактично приписує своєму відомству подвиги ЗСУ замість того, щоб звітувати перед суспільством про досягнення та провали Міноборони у забезпеченні української армії зброєю, дронами, пально-мастильними матеріалами та всім іншим, що необхідно для успішного наступу. У той же час Маляр старанно уникає коментування скандалів навколо сплачених наперед, але невиконаних замовлень озброєнь, закупівель непридатних бронежилетів, постачання продуктів за завищеними цінами тощо. В результаті про всі перипетії боротьби з корупцією в Міноборони українці дізнаються не від Маляр, а від активістів, що, звісно, не сприяє довірі до влади.

Юлія Свириденко з листопада 2021 р. працює першим віце-прем'єром — міністром економіки. Очолює урядовий комітет з питань економічної, фінансової політики, паливно-енергетичного комплексу та стратегічних галузей промисловості. Тобто, від неї залежить оперативне реагування Кабміну на проблеми матеріально-технічного забезпечення української армії. Нещодавно ми розповіли про одну з кричучих проблем: Міноборони та ЗСУ стали жертвами Держаудитслужби, яка вважає, що українські постачальники Міноборони не мали у своїх калькуляціях (а це невід'ємна частина контрактів) закладати прибуток. 18 липня Кабін прийняв постанову №736, покликану вирішити цю проблему, після чого Свириденко повідомила: "Рішення, яке прибрало суперечки, вдалося ухвалити. Відтепер українські виробники, які займаються постачанням озброєння та військової техніки для потреб оборони, не повинні підтверджувати калькуляцію і, відповідно, норму прибутку". Однак Дана Ярова (про неї мова нижче) стверджує, що постанова №736 "по факту нічого не вирішила", судовий процес між Міноборони та Держаудитслужбою триває.

Тріо активісток

Марія Берлінська — засновник та керівник Центру підтримки аеророзвідки, який діє з січня 2015 р. Днями виступила із програмною статтею "Міністерство поразки". "Міністерство і досі стоїть в позиції пасивного покупця — "ви нам принесіть, покажіть — якщо воно літає, ми, можливо, купимо". Цей час давно минув. Чиновники Міністерства мають усвідомити: головна людина в країні зараз — інженер, а чиновники — це лише обслуговуючий персонал за наші податки. Чиновник має зробити все, щоб інженери виготовили сотні тисяч своїх "Ланцетів", "Шахедів", протиракетних систем, РЕР, РЕБ [радіоелектронна розвідка та боротьба], необхідного програмного забезпечення", — ось її рецепт, як зробити Міноборони міністерством технологічної перемоги, а не поразки. Кандидатів на посаду міністра вона пропонує шукати серед людей, "які вибудовували великі бізнес-процеси, організації, компанії, що визнаються в Україні та за кордоном", які мають "гарну освіту, досвід адвокації на міжнародних переговорах, конкретні досягнення у допомозі фронту". А про себе сказала, що не має жодних політичних амбіцій і не претендує на жодні посади.

Дар'я Каленюк — виконавчий директор "Центру протидії корупції" (ЦПК), має прихильність адміністратора Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Саманти Пауер. У червні 2021 р. Пауер виступила онлайн на організованій ЦПК міжнародній конференції "Демократія у дії: Нуль корупції" та дуже хвалила Каленюк. USAID поряд із Пентагоном та Держдепом — одне з трьох ключових відомств, через які в Україну надходить допомога із США. Після 24.02.2022 USAID надало $10 млрд на програми розвитку та гуманітарну допомогу Україні. Каленюк регулярно літає до США. Місяць тому вона розповіла, що мала сім візитів до США за останній рік, сотні зустрічей із конгресменами, закриті розмови з американськими військовими, високими керівниками адміністрації США, профільними аналітичними центрами про зброю для України. І вона обурилася заявою заступника міністра оборони Віталія Дейнеги, який, пояснюючи гострий дефіцит дронів у військах, заявив, що "ми не можемо купувати нічого китайського, щоб не зіпсувати стосунків зі Штатами". "Це безглузде тупе виправдання кривожопості міністра Резнікова", — заявила Каленюк.

Дана Ярова — член Громадської антикорупційної ради, створеної при Міноборони 10 квітня 2023 р. "22 травня я зайшла на територію Департаменту державних закупівель як член колегіального органу з тилового забезпечення (по суті тендерного комітету). Того ж дня мене обрали заступником голови. І того ж дня перед нами було поставлене завдання терміново проторгувати харчування ЗСУ за прямими договорами", — розповіла Ярова на початку серпня, звітуючи про роботу цього органу. За її підрахунками, завдяки торгам, проведеним через систему Prozorro, заощадили державі лише на харчових закупівлях 4,6 млрд грн — "це фактично 100% покриття речового забезпечення фронту на рік". "Недобросовісні постачальники виходити на Prozorro не захотіли, вони пішли в суди, — розповіла активістка. — Для розуміння масштабів спротиву, з яким нам довелось зіткнутись, ось лише кілька цифр: 10 компаній подали 50 судових позовів. Причому предметом судових позовів був навіть сам факт створення колегіального органу". Але паралізувати роботу комітету не вдалося: десятки судів першої та другої інстанцій підтвердили бездоганну правову позицію тендерного комітету, повідомила Ярова.

Дефіцит довіри

Кожен із нас може мати власні симпатії та антипатії, але з погляду інтересів України важливіше, напевно, ставлення до цих шести кандидаток з боку Вашингтона. Бо наївно чекати на продовження щедрої допомоги за відсутності або, скажімо м'якше, дефіциту довіри. Навряд чи Білий дім вірить у те, що корупція у Міноборони України – це випадкові епізоди, а не систематичне явище. Тому адміністрацію Байдена, швидше за все, не влаштує заміна Резнікова на іншу фігуру, яку контролює Банкова, навіть якщо це буде жінка. І якщо Банкова вирішить перевірити це допущення дослідним шляхом, це може спричинити зайві проблеми для ЗСУ та всієї України.