Уроки Тимошенко. Чому Зе-команді терміново знадобився новий прем'єр
Держстат вже восьмий місяць поспіль приносить на Банкову погані звістки про ситуацію в промисловості. У січні промислове виробництво впало на 5,1% порівняно з тим же місяцем попереднього року.
Сумні цифри зафіксовано майже по всіх найважливіших напрямках. Зокрема, на 11,8% скоротилося виробництво в енергетиці, на 19,2% впала вуглевидобуток, на 3% - видобуток нафти і газу, на 1,5% - видобування металевих руд. На 10,3% зменшилася продукція металургії та на 10,5% - машинобудування, зокрема виробництво автомобілів та інших транспортних засобів впало на 15,5%. Фармацевтика показала падіння на 14,7%, виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції - на 7,6%, деревообробка, виробництво паперу і поліграфія - на 2,3%.
Промисловий спад спостерігається в 16 з 24 областей України, а також у Києві. При цьому шість областей показали скорочення промислової продукції більш ніж на 10%: Луганська (на 26%), Тернопільська (на 15,3%), Дніпропетровська (на 13,8%), Вінницька (на 12,1%), Закарпатська (на 10,7%) і Донецька (на 10,1%).
Падіння промислового виробництва почалося ще влітку, відразу після інавгурації Володимира Зеленського. У червні воно скоротилося на 2,3%, в липні - на 0,2%, в серпні - на 1,7%, у вересні - на 1,1%, у жовтні - на 5%, у листопаді - на 7,5%, в грудні - на 7,7%. І якщо за підсумками січня-травня було зростання на 0,9%, то в цілому за підсумками року вийшло падіння на 1,8%. Факт тим більш прикрий, що в попередні три роки промисловість зростала: у 2016-му - на 2,8%, у 2017-му - на 0,4%, в 2018-му - на 1,6%.
Кумулятивний ефект трьох криз
Зрозуміло, нинішнє падіння - це насамперед результат економічної політики Зе-команди: президента Володимира Зеленського, уряду Олексія Гончарука та монобольшинства "слуг народу" в парламенті. Нагадаємо самі згубні удари, які Зе-влада завдала по промисловості.
По-перше, це рішення Зе-влади імпортувати електроенергію з Росії та Білорусі в інтересах бізнесу Ігоря Коломойського, що призвело до скорочення завантаженості українських електростанцій і, як наслідок, до падіння видобутку енергетичного вугілля. По-друге, це прискорене нарощування Зе-владою зовнішнього держборгу в цілях латання бюджетних дірок, що призвело до різкого і економічно необґрунтованого зміцнення гривні і, як наслідок, до зниження здатності українських металургів і аграріїв експортувати свою продукцію. А по-третє, це вжиті Зе-владою нападки на найбільших інвесторів - напевно, з метою демонстрації привабливого інвестиційного клімату. Зокрема, можна згадати удари Зе-влади з компанії "Арселорміттал Кривий Ріг", у якій СБУ заарештовувала нове обладнання вартістю $150 млн, з тютюновим компаніям, підданим "акцизного вимагання", по компаніям зеленої енергетики, яким стали урізати зелений тариф. Цей перелік можна продовжувати і продовжувати.
Втім, хоча жадібність і некомпетентність Зе-влади очевидні, все ж не тільки вони одні винні в тих негативних тенденціях, які все більш чітко проявляються в нашій економіці. До локальної кризи, породженому нашими внутрішніми причинами в особі Зе-команди, додався ще глобальна криза. Він поки що тільки починає позначатися на нашій економічній ситуації, але в найближчі місяці може стати визначальним.
Для нас особливо великою проблемою є настання економічної кризи в Європі. Дані Євростату свідчать про швидке уповільнення промислового зростання в ЄС. Якщо в першому кварталі минулого року промисловість ЄС зросла на 6,4%, то у другому - на 5,6%, у третьому - на 4,8%, в четвертому - на 3,6%. Найбільш лякають німецькі цифри: у першому кварталі промисловість Німеччини показала зростання на 3%, у другому - на 0,9%, а потім продемонструвала падіння на 0,2% у третьому кварталі і на 2,1% в четвертому.
Погіршення економічної ситуації в Європі, безсумнівно, буде додатковою перешкодою для просування наших товарів на європейський ринок. За даними Держстату, експорт товарів з України в країни ЄС вже почав падати. У листопаді минулого року він скоротився на 10,1%, в грудні - на 12%.
Крім нашого локальної кризи і кризи в глобальній економіці наростає ще й третя криза, який обіцяє охопити всі сфери світового буття. Мається на увазі, звичайно ж, пандемія коронавіруса. Днями аналітичний центр Oxford Economics оприлюднив результати дослідження, згідно з якими втрати світової економіки від цієї пандемії в поточному році можуть скласти $1,1 трлн, або 1,3% світового ВВП. Як пояснюють аналітики, втрати будуть викликані зниженням споживання, стагнацією у сфері туризму і подорожей, погіршенням ситуації на фінансових ринках і скороченням інвестицій.
Спільно ці три кризи можуть дати кумулятивний ефект. І оскільки наша економіка вже ослаблена власними проблемами, то додаткові глобальні нещастя можуть пустити її по спіралі колапсу: виробництво падає - компанії суцільно в збитку - згортаються інвестиції - виробництво падає ще більше і т. д.
Дві перспективи для Зе-команди
До недавнього часу було непомітно, щоб на Банковій усвідомлювали глибину економічних проблем, що виникли перед Україною. Предметом заклопотаності було хіба що тільки наповнення бюджету. І якщо навіть і готувалося переформатування уряду, то швидше за політичними мотивами і заради фіскальних цілей, ніж для подолання промислового спаду.
Але в останні дні ставлення Банкової до ситуації в економіці явно змінилося. Про це свідчить, наприклад, виступ Зеленського на Всеукраїнській нараді працівників вугільної галузі 25 лютого. Він заявив там, що невідкладно повинен бути припинений імпорт вугілля та електроенергії. Тобто на Банковій вже з'явилося відчуття, що наближається економічного колапсу і необхідності щось робити, щоб його уникнути.
Дуже тривожним дзвіночком стали оприлюднені днями Держстат дані про динаміку ВВП у четвертому кварталі минулого року. В першому кварталі був ріст на 2,5%, у другому - на 4,6%, у третьому - на 4,1%, а в четвертому - лише на 1,5% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Це найгірший показник за 15 кварталів, тобто майже за чотири роки. При цьому четвертий квартал - це повністю відповідальність Зеленського, уряду Гончарука і парламентських "слуг народу".
Що таке ВВП, Зеленський знає. 29 жовтня минулого року він хвалився на інвестиційному форумі в Маріуполі: "У другому кварталі ми показали 4,6% зростання реального ВВП". І анонсував: "Я впевнений, що ми зараз стоїмо на порозі економічного прориву". Зараз він розуміє, що якщо приріст квартального ВВП вже зменшився до 1,5%, то можна анонсувати в нинішньому році не прорив, а зрив. У прірву.
У Зе-команди є перед очима живий приклад того, як раптово вибухнула економічна криза може искочевряжить долю політика, якого занесло в той момент бути відповідальним за економіку. Мається на увазі Юлія Тимошенко, яка в грудні 2007-го після тривалої виснажливої боротьби і дострокових парламентських виборів відібрала-таки у Януковича посаду прем'єра. Вже через 10 місяців Тимошенко бачила в очах Януковича неприховане торжество, що це вона, а не він буде відповідати за наслідки світової фінансової кризи для української економіки. Той криза поставила хрест на президентських шанси Тимошенко і фактично зробив Януковича президентом. Януковичу для цього навіть не потрібно особливо старатися. Достатньо було просто очолювати опозицію в той час, як економіка йде під укіс.
Нинішня ситуація нагадує 2008 р. навіть в деталях. Зараз курс долара помітно нижче, ніж у червні минулого року, коли Зеленський тільки прийшов до влади? Так і при Тимошенко курс долара, який тримався з 2006 р. на рівні 5,05 грн/$, просів влітку 2008-го до 4,84 грн/$ - щоб потім підскочити до 8 грн/$. На Банковій вже здогадуються, що їх чекає такий же ефект.
У Зеленського зараз дві перспективи. Перша - зберігати Гончарука на чолі уряду або міняти його на когось іншого зі своєї команди. І так, і так в очах суспільства відповідальність за стан справ в економіці буде нести Зеленський, оскільки це він підбирав і Гончарука, і інших членів уряду, як і парламентських "слуг народу".
Друга перспектива - поставити на чолі уряду замість Гончарука когось чужого, не своїх, щоб потім списати на нього всі провали в економіці. Швидше за все, цей хтось буде з колишньої команди Януковича. Звичайно, тут є проблема, як це подати суспільству. Напевно, буде сказано щось типу: "В світовій економіці почалася криза, тому ми запросили одного з найкращих криза-менеджерів, який сформує технічний уряд і мінімізує негативні наслідки світової кризи для української економіки". Правда, чимала частина виборців, як і раніше, буде вважати Зеленського відповідальним за все в країні. Але Банкова буде сподіватися, що все-таки у Зеленського є ядерний електорат, який прийме будь-його спектакль за чисту правду і буде потім виправдовувати його: ну він же хотів як краще.
