"Банкова дивиться на тебе". Чому влада хоче запровадити тотальне відеостеження за українцями

Парламент готується ухвалити законопроект, що підтриманий МВС і суперечить законодавству Євросоюзу. Він узаконить в Україні таку систему відеомоніторингу, як у Китаї.

Вже створено, але ще не узаконено

Голова правоохоронного комітету Верховної Ради Сергій Іонушас повідомив про зустріч членів комітету з міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком. За словами Іонушаса, "керівництво МВС на практичних прикладах продемонструвало важливість" законопроекту №11031 "Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки". Як інформує комітет Іонушаса, на базі Ситуаційного центру МВС відбулася презентація :

практичної складової потенційних можливостей системи відеомоніторингу в правоохоронній сфері;
особливостей та алгоритму її роботи під час моніторингу стану правопорядку;
попередження та реагування на адміністративні та кримінальні правопорушення.

Отже, система вже створена та працює, залишилося її узаконити. 3 вересня проект №11031 було включено до порядку денного сесії. Про жодні заперечення та зауваження з боку комітету Іонушаса під час презентації системи в МВС не повідомляється. Тому очікується, що незабаром проект буде схвалено комітетом і винесено на голосування Верховної Ради.

Для зручності влади

Ще наприкінці минулого року міністр Клименко повідомив: "Наразі ми інтегрували в єдину платформу більше 8 тисяч відеокамер. У планах — долучити всі понад 50 тисяч встановлених нині. В тому числі — більше 7 тисяч інтелектуальних". "Інтелектуальні" — означає із штучним інтелектом.

На засіданні уряду 9 січня 2024 р. прем'єр-міністр Денис Шмигаль підтвердив: "Створюємо єдину платформу відеоспостереження". 6 лютого Верховна Рада включила до свого плану законодавчої роботи проект закону про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки, який мають розробити комітет Іонушаса та МВС. І вже за два тижні, 20 лютого, цей проект під №11031 внесли до Верховної Ради п'ять "слуг народу" з комітету Іонушаса (заступники голови комітету В'ячеслав Медяник та Максим Павлюк, голова підкомітету Олександр Бакумов, члени Володимир Захарченко та Максим Бужанський) разом із ще двома "слугами народу" Сергієм Кузьміних та Сергієм Швецем.

Зрозуміло, що проект розроблявся комітетом Іонушаса та МВС для зручності влади. Він дає їй максимально широкі права та не сковує обмеженнями.

21 лютого, наступного дня після внесення проекту №11031 до Верховної Ради, заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко повідомив в ефірі телемарафону, що "систему відеоспостереження вже запроваджено, вона вже діє". За його словами, законопроект "покликаний забезпечити єдині правила інформаційного обміну між усіма суб’єктами, які будуть отримувати доступ до вказаних систем, порядок здійснення доступу до цієї інформації та контролю за доступом". Насправді порядок доступу до інформації в єдиній системі відеомоніторингу в проекті №11031 не унормований. Там записано, що цей порядок "встановлюється Кабінетом Міністрів України".

Тобто право уряду вести відеостеження за мешканцями України закріплюється у законі, а обмеження уряд накладе на себе сам, якщо захоче, підзаконними актами.

Щоправда, у проекті записано побажання, що захист персональних даних у системах відеомоніторингу повинен відповідати Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, додатковому протоколу до цієї конвенції, загальному регламенту захисту персональних даних (General Data Protection Regulation, GDPR), прийнятому у державах Європейського Союзу. Але у проекті не йдеться, як це буде забезпечено. Тобто на практиці система відеоспостереження ще багато років не відповідатиме GDPR, але це не завадить МВС використовувати її, адже вона вже буде узаконена.

"Побачимо кожного"

Колись Янукович обіцяв із плакатів: "Почую кожного", і люди жартували, що це він про плани запровадити тотальне прослуховування. Але зараз влада без жодних жартів хоче "Побачити кожного".

Згідно з проектом, кожен мешканець України перетворюється на "інформаційний об'єкт "фізична особа".

Цитата із законопроекту №11031: "Ідентифікація інформаційного об’єкта "фізична особа" здійснюється на підставі певного набору біометричних даних та такої інформації про особу: власне ім’я, дата народження/смерті, місце народження, стать, відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи, відомості про громадянство або його відсутність, відцифрований образ обличчя особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспортного документа особи".

Як це працює на практиці? Припустимо, система відеомоніторингу зафіксувала якийсь "інформацІйний об'єкт", тобто людину. Для його ідентифікації, пояснює законопроект, система відеомоніторингу здійснює електронну інформаційну взаємодію з Єдиним державним демографічним реєстром, Єдиною інформаційно-аналітичною системою управління міграційними процесами, національною системою біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, Державним реєстром фізичних осіб — платників податків.

Громадська організація "Цифролаба" ("Лабораторія цифрової безпеки") ще 9 березня дійшла висновку: "Органи влади просто хочуть мати легкий та безперешкодний доступ до профайлу будь-якої особи, що буде відображатися при її ідентифікації. Такий підхід, у свою чергу, не лише суперечить принципам GDPR, а й демонструє абсолютно невиправдане втручання у приватність особи. Ба більше, такі практики наразі притаманні хіба авторитарним країнам на кшталт Китаю — чи готова Україна йти таким шляхом?"

Юрист "Цифролаби" Тетяна Авдєєва припускає, що "ця система виглядатиме як система стеження в Китаї, коли під час наведення камери на обличчя людини видається профайл на неї, включно з віком, місцем народження, статтю та іншими відомостями [з інших реєстрів]".

"Цифролаба" закликала нардепів зняти цей проект із розгляду "з огляду на загрози правам людини" у тексті проекту; розпочати інклюзивний процес розробки законодавства щодо відеоспостереження з урахуванням міжнародних стандартів прав людини та регулювання ЄС.

Друга та перша цілі

Категорично проти проекту виступив і євроінтеграційний комітет Верховної Ради. Ще 5 квітня він дійшов висновку: "Проект Закону суперечить цілям Угоди про асоціацію та міжнародноправовим зобов'язанням України, а також acquis [тобто правовій системі] ЄС".

Обґрунтування цього висновку займає дев'ять сторінок. Ми не перераховуватимемо юридичні аргументи, а зупинимося на політичній небезпеці системи відеомоніторингу, яка невибірково ідентифікує всіх фізичних осіб, що перебувають у публічному місці. Євроінтеграційний комітет парламенту зазначає, що така система може спричинити "охолоджуючий ефект" (англ. chilling effect) на реалізацію свободи вираження поглядів, свободи зібрань та об'єднань. Тобто особи чи об'єднання осіб, які прагнуть висловити свої погляди, наприклад, шляхом проведення демонстрації, протесту тощо, відчуватимуть тиск з боку держави.

Яскравим прикладом є рішення Європейського суду з прав людини від 4 липня 2023 р., ухвалене у справі GLUKHIN v. Росія (№11519/20). Ця справа стосувалася використання російською владою технології розпізнавання обличчя проти громадянина Глухіна після проведення ним одиночної демонстрації в московському метро. Його ідентифікували та пізніше знайшли за допомогою технології розпізнавання обличчя.

ЄСПЛ дійшов висновку, що використання технології розпізнавання обличчя в реальному часі без застосування належних законодавчо визначених процедурних гарантій та механізмів наглядового контролю становить порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тобто Банкова цим законом може створити Україні імідж другої Росії. Для цього буде достатньо одного позову українця в ЄСПЛ із такою ж фабулою, як у позові Глухіна проти Росії.

Втім, зараз ідентифікація учасників акцій протесту — це для влади може бути лише другою метою. А перша — це, звісно, виявлення ухилянтів. Вийшов з дому надвір, зайшов у магазин за хлібом, вийшов із магазину — а на тебе вже чекають. Система із штучним інтелектом працює швидко та безпомилково (ну майже).

Куди не зазирне відеостеження

Єдине місце, де українець може не боятися відеостеження, це своє житло. Та й то краще не виглядати у вікно. Бо решта простору підпадає під відеоспостереження. У проекті №11031 йдеться, що об'єктами відеомоніторингу відповідно до цього закону є:

фізичні особи та транспортні засоби;
публічні місця;
парки, рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;
пам'ятники культурної та історичної спадщини;
вулиці, дороги, провулки, пішохідні та велосипедні доріжки;
автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів;
інші території загального користування;
об'єкти міської інфраструктури (соціальні, інженерні та транспортні);
засоби організації дорожнього руху;
будівлі, споруди, в яких розташовані органи державної влади або органи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної, комунальної форми власності;
території, будівлі, споруди закладів освіти, охорони здоров’я та приміщення в них;
об'єкти підвищеної небезпеки;
речі і предмети.

Як бачимо, слова про тотальне відеостеження — це не перебільшення. Стежитимуть (або вже стежать) за всіма і всюди.

Ціна слів

Наша влада сказала багато чудових слів про євроінтеграцію. Але реальні наміри проявляються не в словах, а в діях.

Детально аргументована критика проекту №11031 з'явилася ще 5 місяців тому. І те, що влада не поспішала проштовхнути цей проект через парламент, давало підстави сподіватися, що вона врахує критику та створить новий законопроект.

Але цього не сталося. Замість нового законопроекту МВС підготувало презентацію своєї системи відеостеження. І найближчим часом "слуги народу" мають намір протягнути проект №11031 через Верховну Раду. Цікаво, як на це відреагує євроінтеграційний віце-прем'єр Ольга Стефанішина, яка має тепер у підпорядкуванні цілий Мін'юст.